ДУМКА
Провідний військовий експерт, професор бундесверу Карло Масала випустив книжку про стан справ у бундесвері та обороноздатність Німеччини.
Фахівці прочитають цю книжку гарантовано, а для всіх інших DW вибрала основні тези нової книжки відомого німецького експерта з безпеки Карло Масали (Carlo Masala), одного з провідних експертів з безпеки в Німеччині. Книга під заголовком “Умовно обороноздатна” (“Bedingt abwehrbereit”), що вийшла в середині жовтня, торкається спектру тем: від стану справ у Бундесвері, протистояння з Китаєм і війни Росії проти України до сценаріїв майбутнього світопорядку.
Професор-неформал з університету бундесверу
Частково жартуючи, можна було б сказати, що очевидною перевагою книги є її автор. По-перше, на відміну від багатьох інших експертів, які пояснювали війну Росії проти України і стали широко відомими в Німеччині після 24 лютого 2022 року, Карло Масала не втратив, а лише набув більшої довіри як фахівець із чіткою та прозорою позицією й той, хто уникає хибних прогнозів. За основним місцем роботи Масала – професор міжнародної політики Університету бундесверу в Мюнхені, але має багато й інших серйозних і статусних посад. При цьому публічний статус у нього інший – неформал, поціновувач італійського способу життя (він італієць за походженням), який веде активне і теж неформальне життя в соціальних мережах, насамперед у сервісі мікроблогів Х (колишньому Twitter).
По-друге, його книжка – не сухий манускрипт, а збірка записаних розмов, а це завжди – більш жвава атмосфера і супутня легкість подачі аргументів. Але легкість подачі не означає легкості висновків: Карло Масала пропонує читачеві доволі радикальний у своїй нещадності критичний аналіз безпекових проблем Німеччини, і починається він із розбору стану бундесверу.
Бундесвер оборонявся б “не довше двох із половиною тижнів”
На самому початку книги Карло Масала відповідає на запитання, а що, якби Росія напала не на Україну, а на Німеччину? Питання, зрозуміло, суто гіпотетичне, застерігає автор, хоча б уже з міркувань географії, але його відповідь однозначна: “Ми б опинилися в значно гіршому становищі, ніж Україна”. “За моєю оцінкою, здатності чинити опір у бундесверу вистачило б на проміжок від трьох днів до двох із половиною тижнів, не довше. Уже хоча б тому, що в нас закінчилися б боєприпаси”, – констатує військовий експерт Масала. У роки холодної війни стандартом НАТО вважалося мати запас боєприпасів на 30 днів, але сьогодні цей стандарт – три дні, додає він.
На прикладі гіпотетичного нападу РФ Масала аналізує стан армії ФРН: 300 танків не змогли б протистояти 3000 російських танків, а “найменший німецький флот усіх часів” не зміг би стримати сили Балтійського і Північного флотів російської армії, упевнений він. Хіба що в повітрі у Німеччині була б перевага, припустив Масала: російській армії не вдалося домогтися переваги в повітрі над українською армією, яка, зважаючи тільки на кількість техніки на балансі, сильно поступалася і поступається російській. Так, аналіз на основі підрахунку техніки неповноцінний, попереджає Масала: саме він, імовірно, призвів багатьох до недооцінки можливостей української армії. Але проблеми бундесверу не тільки в дефіциті необхідної військової техніки для виконання своїх завдань. Проблема ще й у тому, що в бундесверу практично не залишилося бойових з’єднань, які вміють працювати за лінією фронту, вести диверсійну діяльність, – Масала ледве нарахував менше ніж дюжину батальйонів, які суто теоретично володіють подібними навичками.
Масала показує слабкі сторони бундесверу
Вразлива Німеччина і з повітря, зокрема, можливості ППО бундесверу вкрай обмежені, критикує Масала. На бойовому чергуванні суто теоретично бундесвер міг би мати до 12 батарей Patriot, але частину передано Словаччині, частину – Польщі, частину – Україні, ще частина проходить модернізацію, тож у підсумку для захисту всієї території ФРН є одна батарея. Підсумок: за оцінкою Масали, до 90 відсотків російських ракет (знову ж таки, в неймовірному випадку нападу) потрапляли б по цілях у ФРН. “У суто гіпотетичному сценарії нападу танків на кордоні спочатку б ми не побачили: Росія зробила б ставку на ракетний обстріл”, – припустив Масала.
Однією з причин успішного стримування Києвом російських військ у перші дні вторгнення вважається швидка й ефективна мобілізація. Але бундесвер просто не зміг би швидко збільшити чисельність армії: ні логістики, ні забезпечення для більшої армії немає, стверджує Карло Масала. В останні десятиліття, за його словами, бундесвер зосередився на виконанні закордонних місій, втрачаючи здатність виконувати такі функції, як захист власної території. “Щоб відправити бригаду в Норвегію на навчання, рукавички довелося збирати по всьому бундесверу”, – це не чорний гумор, а реальність, каже автор книги. Німеччина користувалася “дивідендами з миру”, тобто періодом стабільності в Європі, можливо, радикальніше за інших, але у партнерів по НАТО ситуація “далеко не завжди краща за нашу”, визнає Масала. Тож тільки в альянсі Німеччина могла б захистити себе та партнерів, хоча знову ж таки, у питаннях захисту повітряного простору НАТО в Європі має багато вразливих місць для ракетних обстрілів, упевнений професор Університету бундесверу.
“Зміна епох”? У кращому разі в режимі “слоу-мо”
Сам факт, що армія ФРН не здатна виконувати місію із захисту держави, став загальним місцем, констатує Масала. Його дивує не те, що винести подібний вирок публічно сьогодні – не проблема, як було б у минулому, а те, що заходів щодо виправлення ситуації не вживають, стверджує автор книги. Масала так описує негласний суспільний договір між колишнім канцлером ФРН Ангелою Меркель (Angela Merkel) і німецьким суспільством, який, на його думку, існував багато років: “Нехай зовні “штормить”, всередині країни всім буде затишно”.
Масала жорстко критикує “сліпоту” політичного керівництва ФРН щодо Росії в роки пізнього правління Путіна, коли ні в кого, за його словами, не було “плану Б” на випадок, “якщо Москва не буде тим партнером, на якого розраховували в Берліні”. Справжні цілі Москви щодо України, незважаючи на події 2014 року і аж до початку вторгнення 2022 року, Берлін не хотів бачити, ігноруючи експертів з Росії, які обізнаніші і розуміють розвиток, шкодує Карло Масала.
Тільки після 24 лютого 2022 року Німеччина вимушено відчула, що зовні штормить, і шукає тепер новий курс. У якийсь момент війна на континенті все ж змусила політичну еліту у ФРН відмовитися від ілюзій і зайнятися реал-політикою, “щонайпізніше – від початку поставок важких озброєнь” Києву. Але “зміна епох” (крилата фраза вже чинного канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), сказана ним за три дні після початку війни) досі більше схожа на відеозапис, відтворений у сповільненому режимі, каже Карло Масала.
“Уся Німеччина не готова до захисту своєї країни”
Але безжально описати стан армії ФРН автору недостатньо. Читач буде здивований дізнатися, що Масала вимагає не тільки і не стільки нових озброєнь та інших заходів для зміцнення бундесверу. Важливішим за будь-який дефіцит персоналу, легкої або важкої техніки в бундесвері Масала вважає стан усього німецького суспільства – а воно, за його оцінкою, абсолютно не готове до захисту своєї країни!
Масала в даному випадку не про танки, а про загрози безпеці, які прийнято називати гібридними. Вимкни в Німеччині хто-небудь світло на три дні, і країна занурилася б у хаос, скаржиться він. На відміну від країн Скандинавії, наприклад, Німеччина перебуває в “абсолютно злочинній наївності” щодо наявних загроз ззовні, аналізує автор книги. Масала наводить такий приклад: Кіль за власною ініціативою став містом-побратимом китайського міста Цинтао. Цінтао – це центр КНР з будівництва підводних човнів і ведення війни під водою, а Кіль – центр вивчення океану та один із важливих портів флоту ФРН. “Те, що китайці використовують такі партнерства для шпигунства, місцева влада в Кілі абсолютно не розуміє”, – обурюється Масала.
Зміна епох для Масали – не тільки в модернізації армії, а у виявленні справжніх загроз і пошуку адекватних відповідей. Це можуть бути не тільки ракетні удари, а й саботаж на об’єктах критичної інфраструктури, і потоки дезінформації, і “економічний імперіалізм Китаю”, як каже Масала. Ніхто не повинен повністю виходити з китайського ринку, міркує експерт, “але одна річ – виробляти там плюшевих ведмедиків, інша – виготовляти тільки в Китаї важливі для Німеччини компоненти для промисловості або тим більше оборони, які в разі конфлікту не вдасться замінити”.
До чого тут бундесвер? Та особливо ні до чого, каже Масала, – це вже проблеми безпеки всього суспільства, яке має вміти тримати “інтегровану оборону”. Держава, на його думку, має пояснити жителю Мюнхена чи Берліна, що удар по інфраструктурі значно вірогідніший за появу танків на кордоні, та навчити його вчасно помітити акт саботажу чи шпигунства і, якщо не запобігти, то хоча б якнайшвидше подолати його наслідки, підсумовує Карло Масала.
І на те, щоб вибудовувати безпеку в дусі “зміни епох”, часу в Німеччини зовсім мало, застерігає Карло Масала. Результат протистояння Китаю з Тайванем невизначений, результат виборів президента США 2024 року – теж, США хочуть у будь-якому разі змістити фокус своєї уваги в бік Південно-Східної Азії. “Ну куди ще терміновіше?” – задається питанням Масала. “Якщо не діяти зараз, то потім доведеться примовляти – ну невже ми не бачили тоді, що це станеться?”.
Невтішний прогноз для України
Масала торкається у своїй книзі, звісно, і війни РФ проти України. Максимальні цілі Києва – повне звільнення територій, включно з Кримом, німецький військовий експерт вважає нереалістичними. Втім, як і вступ України до ЄС і НАТО в осяжному майбутньому. Хоча при цьому Масала визнає, що тільки цей самий вступ, після закінчення війни, міг би стати тією “твердою гарантією” безпеки, яку міг би дати Захід Києву. Альтернатив членству в НАТО і ЄС Масала бачить небагато: власна ядерна зброя і “озброїтися до зубів”, щоб стримати нову російську агресію.
Найбільший ризик для подальшого розвитку військових дій між Україною і Росією Масала вбачає в тому, що Путін зможе використати головну слабкість Заходу – брак витривалості. “Путін виходить з того, що у західних демократій немає довгого дихання, щоб підтримувати Україну, і в цьому він не повністю неправий”, – каже Масала, додаючи, що симптоми втоми вже відчуваються.
Обзор DW
Джерело:DW, Німеччина
