Американці, безумовно, можуть погодитися з одним пунктом: Божевільні не повинні мати зброю.
Весь жах масової стрілянини, що сталася в середу в Льюїстоні, штат Мен, ще довго не буде усвідомлений. Щонайменше 18 людей було застрелено і 13 поранено в ресторані та боулінгу злочинцем, який досі перебуває на волі. Американці вже похмуро знайомі з подібними сценами. Вони можуть і повинні вимагати кращого.
У найближчі тижні життя ймовірного стрільця Роберта Карда – поки що лише “підозрюваного” у цій справі – буде під пильною увагою. За попередніми даними, йому 40 років і він нещодавно залишився без роботи. Він також був інструктором зі стрільби в армійському резерві. І ось ще що: На початку цього року його помістили до психіатричної лікарні після того, як він “чув голоси” і “погрожував розстріляти” військову базу.
Ось що стосується таких вбивць. Майже завжди є попереджувальні знаки.
Дослідження інцидентів масових розстрілів за майже шість десятиліть показало, що близько 30% злочинців мали психотичні симптоми. Більшість із них були схильні до суїциду і виявляли особливий інтерес до попередніх розстрілів. І що дуже важливо: Майже всі вони виявляли ознаки кризи перед тим, як почати діяти – часто аж до того, що заздалегідь розкривали свої плани в соціальних мережах.
Ця тенденція є однією з причин, чому політики останніми роками тяжіють до законів “червоних прапорців”. Такі закони зазвичай дозволяють правоохоронним органам або членам сім’ї особи, яку вважають небезпечною, звернутися до судді з клопотанням про видачу так званого ордеру про захист від надзвичайного ризику, який забороняє суб’єкту купувати зброю і дозволяє поліції конфіскувати ту, що вже є у нього на руках. Двадцять один штат і столиця країни вже ухвалили такі закони, а ще кілька штатів розглядають їх.
Попередні дані свідчать, що вони мають значний потенціал. Дослідження політики “червоних прапорців” у Коннектикуті показало, що вона допомогла запобігти щонайменше одній смерті на кожні 10-20 випадків її застосування, в основному, завдяки перешкоджанню самогубствам із застосуванням зброї. Аналогічний ефект мав закон штату Індіана. Каліфорнійське дослідження 21 випадку “червоного прапора”, в яких більшість суб’єктів висловлювали явні погрози і володіли вогнепальною зброєю, показало, що після конфіскації зброї не сталося жодних масових розстрілів чи іншого насильства.
Ці закони не є досконалими. Іноді вони страждають від невмілої розробки або поганої імплементації. Варіант штату Мейн, який багато критикують, відомий як закон “жовтого прапора”, застосовувався лише кілька разів, частково через те, що він вимагає примусового затримання. Проте зі зростанням обізнаності громадськості та вдосконаленням процедур є підстави сподіватися, що такі закони стануть більш ефективними. Після стрілянини в Буффало у 2022 році, яку вчинив неврівноважений молодий чоловік, що раніше погрожував, але в нього не відібрали зброю, кількість захисних ордерів зросла до 4 257, порівняно з 538 роком раніше.
Навіть палкі захисники Другої поправки повинні погодитися, що Робертам Кардам світу не варто мати доступ до вогнепальної зброї. Закони “червоних прапорців” не становлять жодної загрози для розсудливих і законних власників зброї. Вони супроводжуються суттєвими положеннями про належну правову процедуру в кожному штаті. Їх також підтримують понад три чверті американців, в тому числі більшість власників зброї та більшість республіканців. Минулого року Конгрес навіть виділив 750 мільйонів доларів, щоб допомогти штатам запровадити ці закони.
Коротше кажучи, не повинно бути жодних виправдань для неприйняття таких законів. Якщо ця остання трагедія принесе якусь користь, то, можливо, вона полягає в тому, щоб донести цю думку до людей.
Редакційна стаття
Редакційна колегія публікує погляди редакторів на широкий спектр національних та глобальних питань.
Джерело: Bloomberg
