Несистемний кандидат у президенти став головним болем для демократів, які побоюються, що він може відібрати голоси у Байдена і таким чином гарантувати перемогу кандидату-республіканцю
70-річний Корнел Вест – один із найвпливовіших американських лівих мислителів сучасності. Він характеризує себе як християнський соціаліст і відомий своєю боротьбою за громадянські права меншин, а також як критик великих корпорацій та неолібералізму.
Вест, який закінчив з відзнакою Гарвард і захистив докторський ступінь філософії в Прінстоні, користується широким визнанням в академічному світі. Він написав десятки робіт, що охоплюють як расову теорію, і загальні філософські проблеми. Уест також викладав у Гарварді та Єлі, де його лекції завжди збирали аншлаг в аудиторіях.
Проте Вест – не лише філософ, а й актор, який знявся у десятках фільмів. Його найвідоміша роль – радник Вест у фільмах «Матриця: Перезавантаження» та «Матриця: Революція». Цікаво, що режисер та сценарист Лана Вачовскі навіть не стала міняти ім’я персонажа, написавши цю роль спеціально для нього.
А тепер Корнел Вест вступає у велику політику. Спочатку він висунувся від Народної партії лівого руху прихильників Берні Сандерса, але згодом вирішив піти за списками Партії зелених.
«Корнел Вест – відомий та харизматичний вчений. І він є тим кандидатом, якого третя партія дуже хотіла б бачити у своєму списку. Тому що він може залучити до партії новий електорат, чого б не змогла зробити, скажімо, Джилл Стайн», – вважає професор політології Державного університету Валдости Бернард Тамас.
Однак і його коаліція із «зеленими» виявилася недовгою. На початку жовтня Вест заявив, що балотуватиметься як незалежний кандидат. Він пояснив цей крок своїм бажанням не бути обмеженим партійною платформою та складнощами процесу висування кандидатів від Партії зелених.
«Корнел Вест бере участь у цих виборах, щоб просунути прогресивний порядок денний, – каже професор Тамас. – Так роблять й інші кандидати, які фактично намагаються змусити Демократичну партію усунути свою політику вліво. Це традиційна стратегія кандидатів від третіх партій. Третя партія представляє набір своїх політичних позицій та проблем, з якими, як вони вважають, не здатні впоратися основні партії, і таким чином намагаються залучити виборців. Ця загроза змушує основні партії зрушити в потрібному для третьої партії напрямі та прийняти її позиції. Але тільки-но вони це роблять, третя партія, як правило, зникає. Проблема в тому, що це не дуже ефективно, коли за вами немає політичної партії, це схоже на представлення власних інтересів. Тому незрозуміло, який виграш Вест отримав, залишивши Партію зелених».
Один із ключових пунктів програми Веста – повна зупинка всіх збройних конфліктів, де США підтримують одну із сторін, включаючи війну в Україні. Він виступає за ліквідацію НАТО, яку характеризує як «експансіоністський інструмент» західного імперіалізму. На його думку, альянс спровокував Кремль на збройне вторгнення до України. Усередині Сполучених Штатів Вест пропонує низку радикальних реформ, включаючи впровадження безкоштовної системи охорони здоров’я та повну відмову від видобутку нафти та газу. Уест називає колишнього президента США Дональда Трампа «фашистською катастрофою», а нинішнього президента Джо Байдена – «неоліберальним лихом».
«Одне я можу сказати, напевно: Корнел Вест не стане наступним президентом США, – переконаний професор політології Університету Майамі Грегорі Когер. – Вибори американського президента влаштовані таким чином, що кандидату справді потрібна підтримка великої партії, оскільки йому необхідно набрати 270 голосів у Колегії вибірників, а це означає, що йому потрібно не просто набрати багато голосів, а й заручитися підтримкою у різних штатах. Кандидату від третьої партії просто неможливо успішно створити таку коаліцію».
Однак відкритим залишається питання: якщо Вест продовжить балотуватися, як він може вплинути на результати виборів?
«Корнел Вест із набагато більшою ймовірністю відверне виборців від Байдена, ніж від Трампа, – вважає Когер. – Я думаю, що демократи стурбовані тим, що якщо йому вдасться потрапити до виборчих бюлетенів у низці штатів, то він може вплинути на результат виборів у цих штатах. Таке вже траплялося у минулому в американській політиці. Наприклад, 2000 року. Тоді вирішальним штатом була Флорида. Між демократом Елом Гором і республіканцем Джорджем Бушем був довгий судовий позов з приводу того, як рахувати бюлетені. Однак недооцінюється той факт, що у 2000 році у Флориді балотувався прогресивний кандидат від Партії зелених – він відтягнув у Ела Гора достатньо голосів, які б, можливо, вплинули на результат виборів; а також кандидат від Лібертаріанської партії, який забрав голоси, які б допомогли Бушу».
«Американці стали дуже поляризованими з погляду їхньої партійної приналежності, – пояснює Тамас. – Тому вкрай малоймовірно, що ми матимемо вибори з розгромним рахунком, як це бувало, коли балотувався Рейган чи переобирався Ніксон. Швидше за все, різниця між кандидатами становитиме лише 2,3-2,4 відсотка, що означає, що Корнел Вест, який навряд чи отримає більше 1-2 відсотків голосів, може завдати такої шкоди Демократичній партії, що Байден програє вибори».
Згідно з агрегатором соцопитувань Real Clear Politics, якби зараз відбулися вибори за участю Джо Байдена, Дональда Трампа та двох незалежних кандидатів – Корнела Веста та Роберта Кеннеді, то на них переміг би Трамп, набравши на 3% голосів більше, ніж чинний президент США. Вест отримав би 3,3%.
