Кожен, кого турбує вартість підтримки українських військових зусиль, повинен враховувати набагато вищу ціну, яку доведеться заплатити західному світу, щоб зупинити Путіна після перемоги Росії в Україні, пише Пітер Дікінсон, для Atlantic Council.
Як довго Захід може дозволити собі продовжувати підтримувати Україну? Зараз, коли російське вторгнення триває вже двадцять перший місяць, все більше людей у Вашингтоні та інших західних столицях задаються цим питанням.
Занепокоєння з приводу зростаючих витрат зрозуміле, але недалекоглядне. Хоча Україна вже отримала сотні мільярдів доларів військової допомоги, ця цифра блідне у відносній нікчемності у порівнянні з набагато вищою ціною, яку доведеться заплатити міжнародному співтовариству у разі перемоги Росії.
Широке коло західних політиків і коментаторів вже висловилися на користь економічної ефективності фінансування українських військових зусиль, причому багато хто відзначив різке скорочення військового потенціалу Росії в результаті нищівних втрат, понесених в Україні. У травні 2023 року сенатор США Ліндсі Ґрем назвав американську військову допомогу Україні “найкращими грошима, які ми коли-небудь витрачали”.
Лідер меншості в Сенаті США Мітч Макконнелл нещодавно повторив слова сенатора Грема. “В Україні не вбивають американців. Ми відновлюємо нашу промислову базу. Українці знищують армію одного з наших найбільших суперників. Мені важко знайти в цьому щось погане”, – прокоментував він 20 жовтня.
Аргументи Макконнелла, безумовно, переконливі. Однак, щоб повною мірою оцінити справжню цінність подальшої підтримки України, необхідно замислитися над тим, що станеться, якщо західна військова допомога припиниться і Володимиру Путіну вдасться підкорити країну.
Безумовно, найбезпосередніший удар від російської перемоги відчує на собі українське населення. Оскільки більша частина або вся Україна опиниться під російським контролем, воєнні злочини, які вже відбувалися на окупованих територіях країни, примножаться. Десятки тисяч людей будуть страчені або ув’язнені, а мільйони піддадуться примусовій депортації. Ці жахіття створили б серйозні гуманітарні виклики для європейської спільноти, оскільки нова хвиля українських біженців хлинула б через кордон до ЄС.
Виправданий і підбадьорений перемогою в Україні, Путін майже напевно спробує піти далі. Російський диктатор вже дав зрозуміти, що розглядає завоювання України як частину ширшої місії з виправлення уявної несправедливості розпаду Радянського Союзу і падіння “історичної Росії”. Його наступними цілями, швидше за все, будуть Молдова, Вірменія та країни Центральної Азії. Якщо Захід виявиться нездатним або не бажає зупинити Росію в Україні, то мало що зможе стримати подальшу агресію проти менших і вразливіших колишніх радянських республік.
Після того, як НАТО буде дискредитоване падінням України, у Путіна виникне спокуса перевірити рішучість альянсу в більш фундаментальний спосіб, погрожуючи країнам Балтії. Чи піде деморалізований і розділений НАТО на війну з Росією, що відроджується, через ізольований інцидент на естонському або латвійському кордоні? Якщо ні, то Путін скористається цією слабкістю. Нездатність захистити територіальну цілісність країни-члена НАТО призведе до швидкого розпаду всього альянсу, зануривши всю Європу в хаос.
Навіть якщо найгіршого сценарію прямої військової конфронтації між Росією і НАТО вдасться уникнути, перемога Росії в Україні неминуче змусить західних лідерів збільшити витрати на оборону до рівня, небаченого з часів закінчення холодної війни. Це вимагатиме сум, що значно перевищують ті, які зараз виділяються Україні. Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі, який залишає свою посаду, нещодавно попередив, що перемога Росії в Україні призведе до потенційного “подвоєння” оборонних бюджетів. Інші припускають, що витрати будуть набагато вищими, наголошуючи на необхідності встановлення і підтримки на невизначений термін різко збільшеної військової присутності в Центральній і Східній Європі.
Хоча прямі фінансові витрати і витрати на безпеку в разі перемоги Росії в Україні вже викликають тривогу, геополітична ціна буде ще більшою. Нещодавня ескалація в Ізраїлі є прямим наслідком нерішучої реакції Заходу на напад Росії на Україну. Якщо вторгнення Путіна буде визнано успішним, інші авторитарні режими будуть заохочуватися, а міжнародна нестабільність пошириться ще далі. Весь світ зіткнеться з десятиліттями незахищеності, позначеними зростанням мілітаризму, взаємної підозрілості та збільшенням актів міжнародної агресії. Упущена вигода для світової економіки буде вимірюватися десятками трильйонів.
Ніщо з цього не є неминучим. Навпаки, всього цього можна уникнути, надавши Україні інструменти для перемоги над Росією. Українці готові і здатні воювати самі; все, що вони просять – це щоб їхні міжнародні партнери припинили зволікати і без зволікань надали необхідну зброю.
Противники продовження військової допомоги Україні часто кажуть, що це занадто дорого. Насправді ж вона нескінченно дешевша, ніж альтернатива. Вони також стверджують, що підтримка України ризикує спровокувати Третю світову війну, але насправді ніщо так не провокує Путіна, як слабкість Заходу.
Своїм геноцидним вторгненням в Україну російський диктатор спалив останні мости, що залишилися, і тепер повністю налаштований на конфронтацію із Заходом. Він не зупиниться, поки його не зупинять. Чим довше західні лідери зволікатимуть, тим вищу ціну вони заплатять.
