Ситуація із заручниками, захопленими бойовиками ХАМАС під час нападу на Ізраїль 7 жовтня, несподівано висунула на міжнародну дипломатичну сцену невелику, але дуже багату державу Перської затоки — Катар. Тепер доля більш ніж 200 осіб певною мірою опинилася в руках цієї країни.
Чому так сталося? Як розповідає кореспондент Бі-бі-сі з питань безпеки Френк Гарднер, причина дуже проста: Катар відіграє унікальну роль головного посередника між Ізраїлем та його заклятим ворогом, угрупованням ХАМАС.
І президент Джо Байден, і прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак вже подякували Катару та його правителю за ту роль, яку вони зіграли у звільненні чотирьох заручників. У четвер подяку приніс і голова Ради національної безпеки Ізраїлю Цахі Ханегбі.
Катар упевнений, що час, терпіння та сила переконання дозволять йому найближчими днями домогтися звільнення десятків заручників, хоча вторгнення ізраїльської армії до Гази може ускладнити цей процес.
При цьому, як кажуть катарські чиновники, найімовірніше йдеться про звільнення заручників із подвійним громадянством або зовсім не є громадянами Ізраїлю.
Очікується, що ХАМАС і надалі утримуватиме викрадених ізраїльських військовослужбовців, сподіваючись обміняти їх на палестинських ув’язнених, які утримуються у в’язницях Ізраїлю.
Для Катару роль посередника теж пов’язана із серйозним ризиком.
У міру того, як з’являються подробиці жахливого нападу ХАМАС на Ізраїль, починають лунати питання, чому цей важливий союзник Заходу, на території якого розташовується американська військова база, надав кров політичному крилу ХАМАС. Ця організація визнана терористичною у США, Великій Британії та багатьох інших країнах.
Якщо зусилля Катару щодо звільнення нових заручників не дадуть очікуваних результатів, Захід може змінити своє ставлення до цієї країни і почне чинити на неї тиск із метою закрити представництво ХАМАС.
Тим часом сказати, що переговори про звільнення заручників — справа тонка, — це нічого не сказати.
Ізраїль все ще не може прийти до тями після жахливого нападу бойовиків ХАМАС та інших угруповань вранці 7 жовтня, коли вони прорвалися через прикордонний паркан і вбили понад 1400 людей.
У Газі проживає 2,3 млн палестинців, у тому числі й бойовики військового крила угруповання ХАМАС, яке править у Газі з 2007 року.
Ось уже понад два тижні Ізраїль практично безперервно завдає по Газі ударів з повітря, в результаті яких, як стверджує підконтрольне ХАМАС міністерство охорони здоров’я, в секторі було вбито понад 5 тис. осіб. ООН закликає до негайного припинення вогню.
Ізраїль обіцяє знищити ХАМАС. Тож не дивно, що двом непримиренним сторонам конфлікту потрібен посередник.
Як же відбуваються переговори про звільнення заручників?
З 2012 року у столиці Катару Досі знаходиться штаб-квартира політичного крила ХАМАС, яке очолює Ісмаїл Ханія.
У Досі, суперсучасному місті хмарочосів зі скла та бетону, представники ХАМАС разом із катарськими дипломатами вирішують складні питання звільнення заручників.
Катарські посередники у цій справі не новачки. Вони служать у спеціальному департаменті уряду, який відповідає за зв’язки з ХАМАС у секторі Газа, що дозволяє Катару щороку витрачати сотні мільйонів доларів на підтримку інфраструктури сектора та його громадських служб.
Багато хто з цих чиновників бував у Газі і добре знайомий з керівництвом ХАМАС.
На відміну від своїх сусідів, Бахрейну та ОАЕ, Катар не має офіційних дипломатичних відносин з Ізраїлем, хоча у 1990-х у Катарі було ізраїльське торгове представництво.
Однак закулісні зв’язки зберігаються і в ключові моменти переговорів про заручників катарські чиновники можуть зв’язатися телефоном із ізраїльською стороною.
На перебіг цих переговорів впливає безліч чинників.
На перший погляд, ХАМАС нічого не виграє від звільнення заручників, проте угруповання вже розкритикували за викрадення жінок і дітей. Це, за словами високопосадовця саудівського чиновника, принца Турки аль-Фейсала, йде врозріз з ісламськими законами.
На думку деяких аналітиків, ХАМАС хотіла б якнайшвидше позбутися всіх заручників, у тому числі іноземців.
Як стверджує аналітик компанії з оцінки ризиків Sibylline Джастін Крамп, заручники для бойовиків лише велика перешкода: тримати місцезнаходження всіх цих людей у секреті від Ізраїлю, годувати і піклуватися про них під час війни — все це складна логістична проблема для ХАМАС.
Проте катарські чиновники кажуть, що за допомогою заручників «Хамас» купує собі час.
Поки стільки сімей в Ізраїлі та за його межами відчайдушно намагаються домогтися звільнення своїх близьких мирним шляхом, на ізраїльський уряд чинять більший тиск, щоб відстрочити обіцяне вторгнення до Гази. Вважається, що коли і коли воно розпочнеться, усі переговори про звільнення заручників припиняться.
Залишається ще й проблема механізму визволення.
Як і очікувалося, ХАМАС містить бранців у потаємних підземних тунелях. Ті небагато заручників, яких звільнили, передали Міжнародному Червоному Хресту.
Однак передача 50 або більше заручників, про яку йдеться, зажадала б паузи в майже безперервних авіаударах. ХАМАС хотів би перетворити цю паузу на постійне припинення вогню.
Тим часом уряд Біньяміна Нетаньяху поклявся вести цю війну доти, доки ХАМАС не буде знищений, тому він не має наміру давати бойовикам час на перепочинок.
Катар вже не вперше виступає як корисний для сторін посередник.
Багато років, поки таліби знову не прийшли до влади в Афганістані, на його території розміщувалося їхнє фактичне посольство. Я пам’ятаю, як у 2013 році у своєму репортажі розповідав про те, як «Талібан» ( рух визнаний у Росії терористичним та заборонений ) розгнівав владу в Кабулі, піднявши свій прапор над штаб-квартирою в Досі.
Хоча США та їхні союзники перебували у стані війни з талібами, Вашингтон влаштовував той факт, що вони мали місце для переговорів з ними. Це призвело до скандального мирного договору 2020 року, через рік після якого Захід поспішно вивів свої війська з Афганістану.
Жителям Дохи ще тоді впадали в око здоровенні бородаті польові командири талібів у традиційних шароварах, які виводили своїх дружин у кондиціоновані торгові центри столиці за покупками — останніми новинками західної моди.
Катарці з успіхом використовували свої численні контакти в спецслужбах Сирії та Іраку, щоб домогтися звільнення деяких заручників так званої «Ісламської держави» ( організацію визнано терористичною та заборонено в Росії та інших країнах світу ).
І вже зовсім недавно, цього року, Катар домігся повернення до своїх родин чотирьох українських дітей, ймовірно, викрадених російською стороною після того, як Україна звернулася до Катару з проханням провести від її імені переговори з Москвою про їхнє звільнення.
Все це робить Катар цінним партнером в очах багатьох країн, які шукають контакту з Дохою, щоб звільнити своїх громадян з Гази.
Втім, ще до нинішньої кризи Катару доводилося грати у тонку дипломатичну гру.
І його реноме після цього конфлікту багато в чому залежатиме від того, чи катарські дипломати зможуть сприяти розрядці відчайдушної ситуації в Газі та забезпечити звільнення максимальної кількості заручників.
