Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган планує стати посередником у конфлікті між ХАМАСом та Ізраїлем, вважають міжнародні оглядачі, як обговорюють в англомовній пресі кроки, які робить турецьке керівництво у цьому напрямку.
Деякі оглядачі зауважують, що Туреччина, яка бачить себе у ролі регіонального лідера, намагається відіграти миротворчу роль відразу у двох війнах – на півночі Чорного моря у війні, яку Росія введе проти України, та на Близькому Сході.
З іншого боку, посередницькі зусилля, незалежно від їхнього успіху, сприяють посиленню особистого іміджу турецького лідера, який вибудовує стосунки зі Заходом і з сусідами по регіону.
«Баланс, на який сподівається Ердоган, полягає в тому, що Анкара позиціонуватиме себе як «пропалестинську, але не антиізраїльську» щодо конфлікту на Близькому Сході», – пише у твіті турецький політолог Сонер Кагаптай.
Подібну позицію Анкара намагалася займати і в іншому конфлікті, що відбувався по сусідству. Як зауважували турецькі оглядачі, Туреччина, яка є членом НАТО, займала позицію «проукраїнського нейтралітету» у війні, яку Росія розв’язала проти України. Вона постачала в Україну зброю, зокрема важливі на початку війни безпілотники Bayraktar, і при цьому, не без успіху, намагалася грати роль посередника, зокрема, коли йшлося про експорт українського зерна, завдяки Чорноморській зерновій угоді, чи під час звільнення українських полонених та цивільних заручників.
Нині Анкара намагається представити себе посередником у Близькосхідному конфлікті, пише оглядач близькосхідного англомовного видання Al-Monitor Фехім Тастекін.
За повідомленням ЗМІ, політичний лідер ХАМАСу Ісмаїл Ханія, який жив в добровільному вигнанні в Катарі та Туреччині, перебував у Стамбулі, коли ХАМАС здійснив свій напад на Ізраїль.
Нині, як каже оглядач, «Анкара ввічливо показала на двері лідерам ХАМАСу, які залишалися в Туреччині». При цьому вона намагається зберегти баланс і продовжувати підтримку палестинської справи і не ставити під загрозу нещодавнє покращення у стосунках з Ізраїлем.
Як вважає Тастекін, криза, пов’язана з нападом ХАМАСу на Ізраїль, сталася в той час, коли президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган намагався нормалізувати відносини з регіональними державами, включаючи Ізраїль. На це була спрямована з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу за лаштунками Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку минулого місяця.
Оглядач нагадує, що у Заходу невеликий вибір посередників для переговорів з ХАМАСом, угрупованням, яке править Газою з 2007 року. І Туреччина, яка прагне покращити стосунки зі США, – серед найімовірніших кандидатів.
«Для Заходу Туреччина зараз є партнером, який може говорити з ХАМАСом, і це служить свого роду громовідводом для уряду Ердогана. Дзвінки до Анкари з проханням про посередництво у звільненні іноземних заручників, утримуваних ХАМАСом, дали Ердогану можливість зіграти ту роль, на яку він сподівався», – вважає автор коментаря.
Оглядач катарського телеканалу Al-Jazeera вважає, що війна в Газі відкрила можливість для Туреччини проявити себе в ролі потенційного посередника, який прагне, за словами оглядача, «не тільки припинити бомбардування Ізраїлем палестинського анклаву, але й встановити тривалий мир в одному з найбільш нерозв’язних конфліктів у світі».
Він нагадує, що нещодавно Туреччина вже відігравала подібну роль, коли президент Ердоган заявляв про свою країну як глобального гравця, коли він «відігравав роль посередника між Україною та її загарбником, Росією, щоб укласти угоду для Києва щодо експорту зерна».
На відміну від західних країн, Анкара не оголосила ХАМАС «терористичною організацією», незважаючи на протести Тель-Авіва, який стверджував, що турецькі члени ХАМАС були причетні до планування атак на Ізраїль.
«Туреччина має хороший канал зв’язку з ХАМАСом, що є важливим активом», — сказав у розмові з Al-Jazeera Таха Ожан, директор з досліджень Інституту Анкари. Він наголошує, що цей канал будувався протягом 17 років, коли Туреччина була єдиною країною, яка запросила ХАМАС у свою столицю.
Турецький дослідник говорить, що цей зв’язок знадобився, коли міністр закордонних справ Туреччини Гакан Фідан вів переговори про доставку гуманітарної допомоги в Сектор Гази та звільнення заручників. За словами Фідана, він намагається домовитися, щоб з приблизно 200 заручників, захоплених ХАМАСом, відпустили хоча б дітей та іноземців.
Оглядач Al-Jazeera каже, що «за дорученням Ердогана представники турецької розвідки та МЗС підтримували контакти з ХАМАСом, але нібито не отримали позитивної відповіді на пропозиції про посередництво». Але Анкара намагається проявляти гнучкість і не засуджувати дії ХАМАСу відкрито.
«Оскільки західники визначають ХАМАС як терористичну організацію, вони оцінюють всю її діяльність в рамках тероризму. Ми, зі свого боку, кажемо, що жодна сторона не повинна націлюватися на мирних жителів», – наводить він слова міністра закордонних справ Туреччини.
Як каже оглядач Al-Monitor, серед інших можливих посередників є Катар та Єгипет.
Щодо Туреччини, то на думку оглядача Al-Monitor, незалежно від успіху посередницьких зусиль Анкари, вони зміцнюють позиції Ердогана у регіоні.
«Кожного разу, коли Туреччина підвищувала свій дипломатичний авторитет, як-от у війні проти України чи кризі зернових коридорів, Ердоган вміло використовував це, щоб створювати імідж затребуваного лідера на міжнародній арені», – вважає спостерігач Al-Monitor.
Наталія Чурікова
