Продаж прав на книжки й пошук нових партнерів – не єдина мета українських видавництв, які цього року побували на Франкфуртському книжковому ярмарку. Вони представили світу українську культуру і нагадали про війну.
Українські книговидавці, які привезли свою продукцію на 75-й Франкфуртський книжковий ярмарок, на початку кожного дня його роботи були схожі на марафонців перед забігом. І їх можна зрозуміти: графіки їхніх зустрічей були заповнені вщерть, вони ледве встигали закінчити розмову з одним іноземним книготорговцем, що прагне познайомитися з каталогом видавництва та книжковими новинками, як біля столика для переговорів уже стояв наступний. Іноді часу вистачало лише на глибокий вдих і на ковток води із заздалегідь припасеної пляшки.
Але книготорговці з України не нарікали – адже один із найбільших книжкових форумів у світі, що щороку проходить у Франкфурті-на-Майні в середині жовтня, дає унікальну нагоду презентувати свої книжки, познайомитися з продукцією іноземних видавництв та укласти нові контракти.
“Крихкість існування” України
У павільйоні Франкфуртського книжкового ярмарку, який відведено під закордонні видавництва, український національний стенд займав 200 квадратних метрів – це вдвічі більше, ніж торік. Дизайн стенда виконаний у національних жовто-блакитних тонах, у центрі стенда – велика панель, на якій розкривається блакитна квітка у тривимірній графіці та напис “Fragility of Existence” (“Крихкість існування”). Це – цьогорічний девіз українського національного стенда. Його організацією займалися Український інститут книги, відділення Гете-Інституту в Україні, “Мистецький арсенал” та Український інститут.
Поруч зі стендом – сцена, на якій протягом усього ярмарку тривали презентації та дискусії німецькою та англійською мовами. У перший день виставки тут відбулося урочисте відкриття українського стенда за участю директора Біржової спілки німецької книготоргівлі Петера Крауса фон Клеффа (Peter Kraus von Cleff), генерального секретаря Гете-Інституту Йоганнеса Еберта (Johannes Ebert) та міністерки з питань культури та ЗМІ Німеччини Клаудії Рот (Claudia Roth).
“Міністерство культури Німеччини виділило Україні грант у розмірі 900 тисяч євро на підтримку української книговидавничої галузі, – розповідає DW кураторка стенда Софія Челяк. – Частина цього гранту покрила витрати на оренду площі на Франкфуртському книжковому ярмарку, встановлення та облаштування стенда. Тож, можна сказати, ми сьогодні тут завдяки підтримці наших німецьких донорів і керівництву Франкфуртського книжкового ярмарку”.
Директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос (Juergen Boos) наголошує, що український стенд надзвичайно важливий для організаторів форуму. “Ми дуже тісно співпрацюємо з Гете-інститутом, з МЗС і міністерством культури ФРН для того, щоб забезпечити присутність України на ярмарку. Це один із моїх найважливіших і найулюбленіших проєктів”, – каже Боос у розмові з DW.
Які книжки привезли до Франкфурта українські видавництва
Цього року на 75-й Франкфуртський книжковий ярмарок приїхали 47 українських видавництв, які загалом привезли близько 500 видань: сучасну і класичну українську літературу, книжки про історію та культуру України, публіцистику, щоденники сучасних українських авторів, барвисті фотоальбоми, дитячу літературу. І багато книжок про війну.
“Нам, звісно, хотілося б, щоб у нас було менше книжок про війну, а більше – про пошуки людського щастя, але це, напевно, неможливо, доки ми не позбудемося цього страшного лиха, яке спіткало нашу країну”, – каже DW головна редакторка і співзасновниця львівського “Видавництва Старого лева” Мар’яна Савка. Серед тих книжок, які львів’яни хочуть презентувати у Франкфурті, – книжки українських письменників, які беруть участь у воєнних діях: Олега Сенцова, Артура Дроня, Богдана Коломійчука, Олександра Михеда, Іларіона Павлюка. “Наші автори – неймовірні, – каже Савка. – Вони або працюють волонтерами, або захищають нашу країну на фронті. І ми хочемо познайомити читачів з їхніми книжками”.
У каталозі українського видавництва Yakaboo Publishing, який було привезено на Франкфуртський книжковий ярмарок, також є книжки про війну. Одна з них – книга Артема Шевченка “Військова розвідка України. У небі, на морі, на землі”, яку сам автор представить у Франкфурті 22 жовтня. Артем Шевченко – журналіст, документаліст і письменник, але також і військовослужбовець ЗСУ, офіцер Сил оборони та безпеки України, який брав участь у бойових діях на Київщині та Харківщині 2022 року, тому його авторський погляд на події на фронті є ексклюзивним. Ця книга вже стала бестселером в Україні, і в видавництві сподіваються, що вона знайде свого читача і в Європі.
Видавці зазначають, що за останній рік у європейської аудиторії зріс інтерес до української публіцистики, зокрема, до щоденників, які документуюсь свідчення війни в Україні. “Торік за кордоном видані щоденники Оксани Забужко, Андрія Куркова, Сергія Жадана, Олександра Михеда. Зараз тривають переговори про купівлю прав на цілу низку нових книжок”, – каже кураторка українського стенда Софія Челяк. Цей інтерес пояснюється, зокрема, й тим, що європейська аудиторія розуміє: війна з Росією – це не локальна проблема України, вона стосується всієї Європи.
Як зацікавити закордонного читача
Але книжки про війну – не єдине, що цього року привезли на Франкфуртський книжковий ярмарок українські видавці. “Зараз закордонні читачі справді цікавляться українською документалістикою, нон-фікшном, літературою факту, – каже співзасновниця львівського “Видавництва Старого Лева” Мар’яна Савка. – Але потрібно пропонувати їм і художню літературу. Адже саме за нею – майбутнє”.
Від початку повномасштабної російської агресії в лютому 2022 року до України прикута увага всього світу, і за цей час популярність української культури та літератури сильно зросла. Закордонної аудиторії добре відомі імена визнаних метрів української сучасної літератури. Наприклад, директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос у розмові з DW зізнався, що прочитав усі книжки Андрія Куркова, які вийшли в німецькому видавництві Diogenes, і всі книжки Сергія Жадана – лауреата торішньої Премії миру німецьких книготорговців. Але читачі цікавляться і новими іменами. Головне, щоб їм була цікава тема, а для цього вона має бути універсальною.
У топі продажів – дитяча література
Можливо, що саме через універсальність тем дитячі книжки, які видають українські видавці, вже не перший рік продовжують залишатися найбажанішим трофеєм “книжкового полювання” закордонних видавництв. Про це говорить і Мар’яна Савка. “Уже не перший рік у топі наших продажів книжка “Війна, яка змінила Рондо”. Лише торік її було продано в 12 чи 13 країн. А загалом її було опубліковано в 22 країнах: і в США, і в Іспанії, і у Франції, і в Чехії, і в Словаччині. На цьому Франкфуртському книжковому ярмарку нею зацікавилися видавці з Мексики”, – розповідає Савка.
Не можна не згадати ще про одну причину, через яку іноземні видавництва активно купують права на видану в Україні дитячу літературу. Заслуга в цьому належить українським ілюстраторам, яких знають, люблять і цінують у всьому світі. Імена Владислава Єрка, Ростислава Попського, Віктора Гаркуші, Віолетти Боригард відомі за межами України.
Багато хто з українських ілюстраторів був нагороджений найрізноманітнішими міжнародними нагородами та преміями, зокрема, на Виставці ілюстраторів, що щорічно проводиться на Болонському книжковому ярмарку дитячої літератури та вважається однією з найпрестижніших світових нагород у цій галузі. До речі, “Видавництво Старого Лева” на Болонському ярмарку-2023 було визнано найкращим дитячим видавництвом у Європі, тож інтерес закордонних видавничих домів до продукції українських книжників не дивний.
“Дозволити світові почути голос України”
Але продаж прав на свої книжки та пошук нових партнерів – не єдина мета, з якою українські видавці приїхали на Франкфуртський книжковий ярмарок. Вони недарма обрали для свого стенда девіз “Крихкість існування”. Українці скористалися своєю участю в одному з головних книжкових форумів, щоб нагадати всьому світові про те, наскільки він крихкий і вразливий.
“Ми хочемо нагадати про те, що небезпека загрожує не тільки Україні, а й усьому світу. Звісно, українська культура і нація сьогодні перебувають на передньому краї цієї війни. Але якщо ми не здобудемо перемогу й агресор не буде покараний, він піде далі. І це стане знаком іншим диктаторам, які зрозуміють, що можна творити агресію стосовно іншого народу”, – каже DW координаторка Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” Юлія Козловець. Тож, за її словами, головна місія команди українського національного стенда – це, “говорити про Україну, дозволити світові почути наші голоси, побачити наших творців і митців, і дати можливість нашим видавцям працювати і творити”.
З цією метою українці підготували цілу низку дискусій та презентацій. “Тем дуже багато, – каже Юлія Козловець. – Великий блок присвячений екологічним втратам в Україні – адже це найбільша екологічна катастрофа в Європі, яка відбувається просто зараз”. Під час дискусій йшлося і про культуру України, якій, як наголосила Козловець, “зараз загрожує величезна небезпека”, і про нові тексти, які виходять в Україні, і про те, в яких умовах і під якою загрозою працюють українські видавці. Серед тем обговорення – й книжки для дітей і підлітків, про те, як література допомагає говорити з ними на складні проблеми: травма в сім’ї, втрата рідних, втрата дому.
Юлія Козловець упевнена, що теми, до яких Україна привертає увагу на книжковому форумі у Франкфурті, цікаві всім. “Іноді кажуть, що Україна знову перетягує на себе увагу і відволікає від країни – почесного гостя книжкового форуму (цього року ним стала Словенія – Ред.), – зізнається вона. – Але це той випадок, коли ми хочемо бути помітними і хочемо, щоб нас почули”.
Марина Барановська
