Держдума РФ відкликає ратифікацію договору про заборону ядерних випробувань. Президент Росії Путін натякнув, що вони можливі. Експерти вважають, що ймовірність низька, але “не нульова”.
Тема ядерної зброї у Росії виходить на новий рівень. Держдума РФ у вівторок, 17 жовтня, розпочала розгляд законопроєкту про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ). Голосування у третьому, остаточному читанні очікується у четвер.
Що потрібно знати про договір щодо ядерних випробувань
Ідея, яку несподівано озвучив президент Володимир Путін, стала реальністю за два тижні. Виступаючи на форумі “Валдай” на початку жовтня, господар Кремля заявив, що Росія може “відкликати” ратифікацію договору про заборону ядерних випробувань. Він сказав, що цього “буде цілком достатньо” для того, щоб повести себе “дзеркально” до США, які, на відміну від Росії, підписали, але не ратифікували цей документ.
Йдеться про договір, ухвалений на Генасамблеї ООН у 1996 році та ратифікований у Росії у 2000 році. Він забороняє будь-які ядерні вибухи – для мирних чи військових цілей. Договір так і не набув чинності, оскільки для цього не вистачає підписів та ратифікацій кількох країн. Індія, Пакистан та Північна Корея його не підписали, а Єгипет, Китай, Іран, Ізраїль та США підписали, але не ратифікували. Найбільші у світі ядерні арсенали мають Росія і США.
Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков сказав, що Москва чекала на Вашингтон 23 роки, і що настав час “відбалансувати” позицію його країни. Чому саме зараз – ні він, ні президент не пояснили. Речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що скасування ратифікації “не означає заяви про намір проведення ядерних випробувань”.
Щоправда, сам президент РФ натякнув, що вони є можливими. На “Валдаї” Путін розповів, що Росія завершила роботу над новими видами стратегічної зброї. “Як правило фахівці кажуть: нова зброя, потрібно переконатися в тому, що там спеціальний боєзаряд працюватиме без збоїв, і треба проводити випробування, – цитує російського президента агентство “Інтерфакс”. – Я зараз не готовий сказати, чи потрібно нам чи не потрібно проводити випробування, але повести себе дзеркально у відносинах зі Сполученими Штатами (…) можна”.
“Символічний крок без прямих наслідків”
Заклики застосувати ядерну зброю лунають у Росії не перший рік. Якщо раніше їх озвучували політики на кшталт нині покійного лідера ЛДПР Володимира Жириновського, то після повномасштбного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року вони стали лунати дедалі частіше. Найбільший резонанс викликала у червні 2023 року стаття наближеного до Кремля політолога Сергія Караганова, який пропонував використати ядерну зброю для того, щоб змусити Захід відмовитись від підтримки України. Зі схожими аргументами виступила днями головна редакторка телеканалу RT Маргарита Сімоньян, яка запропонувала провести ядерне випробування над Сибіром – як жест залякування. На початку жовтня в інтерв’ю італійському ТБ президент України Володимир Зеленський заявив, що розвідка попередила його про те, що “до кінця року буде більше ядерних загроз” з боку Росії.
РФ ніколи не проводила випробування ядерної зброї – принаймні офіційно. Останній тест був ще за існування СРСР 1990 року. Серед визнаних ядерних держав світу офіційні випробування такої зброї не проводилися з кінця 1990-х.
Чи означають нинішні законодавчі зміни, що Москва реально готується до їхнього відновлення? Опитані експерти DW налаштовані скептично. Микола Соков, експерт Віденського центру з роззброєння та нерозповсюдження, сказав DW, що відкликання ратифікації ДВЗЯВ – “символічний та політичний крок, який не матиме практичних наслідків”. Соков вважає, що це рішення – “частина ширшого перегляду зобов’язань Росії щодо контролю над озброєннями”. Москва переконана, що раніше була “надто конструктивною”, так пояснює це віденський експерт.
Соков не очікує відновлення ядерних випробувань “в найближчому майбутньому” і каже, що в цьому немає необхідності. За його словами, Росія “провела модернізацію запасів своїх ядерних боєголовок без випробувань і ядерна промисловість каже, що немає такої необхідності”. Соков додав, що, як і інші країни, Росія активно проводить “субвипробування” – тобто вибухи боєголовок без ядерного викиду.
Спроба змусити США до поступок щодо України?
Проте якщо до російського вторгнення в Україну ймовірність ядерних випробувань була “нульовою”, то зараз вона вже “більше не нульова”, вважає Соков. У тому разі, якщо війна розвиватиметься дуже негативно для Росії (наприклад, за більш активного залучення США та НАТО) і виникне загроза виживанню політичного режиму, Соков не виключає, що Росія може піти на ескалацію з Альянсом – звичайним озброєнням, але з загрозою ядерного застосування. Метою він назвав тиск на ухвалення рішень у країнах НАТО. У таких умовах Соков вважає можливими ядерні випробування в РФ.
“У того, хто проведе нові ядерні випробування, не додасться друзів, – сказав у розмові з DW Павло Подвиг, співробітник Інституту ООН з дослідження проблем роззброєння. – Ідеї, які обговорюються в Росії, мовляв, давайте всіх злякаємо, насправді нікого не злякають. Але осуд буде однозначним”. Проте вихід із ДВЗЯВ він вважає “політичним сигналом”, який може зменшити кількість причин дотримуватися оголошеного Москвою мораторію.
Експерт Канадського інституту з питань зовнішньої політики Максим Старчак не бачить ознак того, що Росія готується до відновлення ядерних випробувань “найближчим часом”. Якщо це станеться, то вірогідним місцем він назвав полігон на архіпелазі Нова Земля.
Подвиг і Старчак вважають, що до зміни законодавства з ядерних випробувань у РФ слід ставитися серйозно. Старчак називає це подальшим кроком у ескалації війни проти України. За його словами, Москва сподівається таким чином змусити США вдатися до поступок Росії.
Роман Гончаренко, Юрій Решето
