У Казахстані офіційно зафіксовано падіння рівня життя населення. У країні зросла кількість бідних, чимало сімей навіть зіткнулося з проблемою недоїдання, такі результати недавнього дослідження. У чому причина?
Бюро національної статистики Казахстану провело дослідження з питання поширеності недоїдання в країні. Згідно з результатами дослідження, опублікованими 11 жовтня, за підсумками другого кварталу 2023 року кількість домогосподарств у Казахстані, які живуть на доходи, нижчі за офіційно встановлений щомісячний прожитковий мінімум у 40 600 тенге (еквівалент 80 євро. – Ред.), збільшилася зі 135 200 до 177 800 сімей.
Зафіксовано також і значне зростання кількості сімей, що живуть на межі злиднів. Їхні щомісячні доходи виявилися навіть нижчими за вартість продовольчого кошика, який становить 55 відсотків від прожиткового мінімуму. У Бюро національної статистики Казахстану зазначають, що кількість тих, хто живе нижче за рівень бідності, з 2022 року збільшилася втричі. Наразі йдеться про 9400 сімей.
Зниження рівня життя населення Казахстану, яке особливо помітне в південних областях країни, призвело до того, що дедалі більше казахстанців стали недоїдати. Чимало людей через брак коштів не можуть дозволити собі купити м’ясо, ковбасні вироби або молочні продукти, які різко подорожчали, віддаючи перевагу відносно дешевим картоплі та хлібу. За даними Бюро національної статистики, у першій половині 2023 року майже сім відсотків опитаних респондентів повідомили, що змушені відмовлятися від вживання гарячих страв із м’ясом або рибою. Серед них є такі люди, хто через відсутність грошей, регулярно стикається з голодом і цілодобово залишається без будь-якої їжі.
Всьому виною інфляція?
Публікація результатів цього дослідження збіглася з пленарним засіданням Мажилісу (нижня палата парламенту Казахстану. – Ред.), що проходило в Астані і під час якого розглядалися соціально-економічні питання. Особлива увага була до інфляції, що спостерігається в Казахстані. Її показники становлять понад 13 відсотків і зараз вищі, ніж, наприклад, в Україні, яка відбиває російську агресію. З цієї причини депутати казахстанського парламенту обрушилися з критикою на адресу уряду і Національного банку.
“Перше питання, яке порушують у регіонах – це інфляція! На жаль, очевидно, що добробут громадян країни знижується. Люди змушені витрачати більше половини доходу на продукти харчування! Ми стурбовані тим, що ситуація, яка склалася, не змінюється. Наприклад, різке подорожчання одного мішка борошна до п’яти-шести тисяч тенге (10-12 євро за 25 кг. – Ред.) б’є по кишені селян. Ми сіємо врожай, збираємо мільйони тонн пшениці, а в результаті отримуємо дороге борошно”, – звертаючись до членів уряду і Національного банку, сказав керівник фракції правлячої партії “Аманат” (колишня “Нур-Отан”. – Ред.) Елнур Бейсенбаєв.
Своє невдоволення роботою уряду і Національного банку висловив і лідер партії “Ак Жол” Азат Перуашев, що відстоює інтереси підприємців. Він вважає, що державні структури борються з інфляцією і зростанням цін вельми дивними методами. “Нацбанк задирає базову ставку (на поточний момент вона становить 16 відсотків з коридором в один відсоток. – Ред.), що веде до потворного подорожчання кредитів для бізнесу. Водночас міністерство торгівлі та акімати (органи влади на місцях. – Ред.) забороняють підприємцям встановлювати відповідні ціни, тобто вимагають працювати у збиток. І водночас уряд дозволяє монополістам підвищувати тарифи, які теж лягають у собівартість товарів”, – обурився Перуашев.
Утім, в уряді та Національному банку Казахстану поставилися до критики депутатів досить спокійно. Заступник прем’єр-міністра Тамара Дуйсенова висловила впевненість, що до кінця року інфляція буде вдвічі нижчою за рівень минулого року (у грудні 2022 року вона становила 20,1 відсотка. – Ред.). Причина тому – ухвалений урядом комплекс заходів для стримування цін на соціально-значущі харчові продукти та зниження інфляції у вигляді форвардної закупівлі у фермерів пізніх і ранніх овочів, а також надання тарифних пільг для виробників окремих товарів. Своєю чергою заступник голови Національного банку Берік Шолпанкулов повідомив, що у вересні інфляція вже знизилася до 11,8 відсотка.
Бідних у Казахстані стане ще більше?
Заступник голови опозиційної Загальнонаціональної соціал-демократичної партії Казахстану економіст Айдар Алібаєв сумнівається, що уряду вдасться приборкати інфляцію найближчим часом. З неабиякою часткою недовіри він ставиться і до результатів дослідження Бюро національної статистики. На його думку, статистичні дані явно прикрашені. “Реальне життя набагато гірше. Треба прямо говорити, що купити м’ясо не в змозі вже півкраїни. Я постійно ходжу на базар і бачу, що щотижня на 20-30 відсотків зростають ціни навіть на сезонні овочі та фрукти. У той час, як доходи більшої частини населення перебувають на рівні п’яти, а то й десятирічної давності”, – зауважив у бесіді з DW Айдар Алібаєв.
“Уряд нічого не може зробити. По-перше, тому що немає реальної боротьби з корупцією, яка вже роз’їла всі пори держави. Призначувані чиновники стурбовані тільки особистим збагаченням. По-друге, у країні процвітає інститут посередників. Будь-який товар від виробника, перш ніж потрапити в роздріб, проходить через мінімум чотири посередницькі компанії. У результаті, те, що який-небудь фермер продає за 100 тенге, кінцевий споживач купить на базарі або в гіпермаркеті за 500 або 600 тенге”, – підкреслив Айдар Алібаєв.
Економіст не сумнівається, що зростання цін на основні товари та послуги не припиниться, оскільки населення ще повною мірою не зіткнулося з новими тарифами на тепло, електроенергію та водопостачання. “Це означає, що істотно зросте і кількість домогосподарств, які опиняться близько до межі бідності або навіть нижче її”, – поділився своєю точкою зору з DW заступник голови ОСДП.
Тим часом проблеми забезпечення продовольчої безпеки стали темою для обговорення Ради безпеки Казахстану, засідання якої відбулося в Астані 12 жовтня під головуванням Касим-Жомарта Токаєва. За його підсумками, президент Казахстану доручив забезпечити населення країни доступним і якісним продовольством, наголосивши на важливості прозорості ціноутворення та боротьби з непродуктивними посередниками.
Анатолій Вайскопф
