Російська армія наступає на Авдіївку. За даними ISW, їй вдалося захопити 4,5 кв. км території навколо міста. Як оцінюють ситуацію, що склалася, та подальший розвиток військові та експерти
Від початку тижня російська армія штурмує позиції Збройних сил України поблизу Авдіївки – на північ та на південь від міста. Як зазначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), від 10 жовтня армії РФ вдалося захопили близько 4,5 кв. км території навколо міста.
За даними аналітиків військового Telegram-каналу Deep State, певних успіхів російським військам вдалося досягти на північному фланзі – у районі селища Красногорівка. Про найбільшу інтенсивність боїв на цьому напрямку розповів DW і голова Авдіївської військової адміністрації Віталій Барабаш. Генеральний штаб ЗСУ у п’ятницю ввечері повідомив про відбиття загалом 25 наземних атак в районі Авдіївки та навколишніх селищах.
Затишшя перед перегрупуванням?
У п’ятницю, 13 жовтня, інтенсивність наступу російських сил помітно знизилась, розповідає DW телефоном підполковник Віталій Підвисоцький, начальник артилерії 59-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ, що боронить південно-західні рубежі Авдіївки.
“Якщо у перші дні противник наступав великими з’єднаннями, використовуючи по 30 одиниць техніки і навіть більше – такого ми не бачили від минулого року, – то сьогодні вони рухались колонами до шести одиниць, які ми досить влучно підбили”, – говорить військовий, запевняючи, що його бригада за дні наступу не втратила жодних позицій.
Підвисоцький підтверджує попередні повідомлення української розвідки про стягнення армією РФ додаткових резервів для наступу під Авдіївкою – чимало загонів, за його словами, погано орієнтуються на місцевості, через що наражаються на вогонь української артилерії.
“Наскільки я розумію, в них (армії РФ. – Ред.) величезні втрати і в піхоті, тому що кожен день відбувається перехват (штурмових підрозділів. – Ред.). Вони встигали доїхати до передніх позицій, викидали піхоту – мало хто звідти потім міг повернутися на техніці, й взагалі звідти вибратися. Саме це суттєво знизило їхню активність”, – розповідає начальник артилерії, припускаючи, що у найближчі дні російська армія може змінити наступальну тактику.
Місто не покидають
Утім, офіцер каже, що попри успішне відбиття наземних наступів, військові позиції в тому числі й на другій лінії оборони, а також командні пункти перебувають під чи не безперервним вогнем ворожої артилерії, а також ракетними та авіаційними ударами російської армії.
“Постійно літають безпілотники, “Орлани”, постійно ми маємо з цим проблему. У нас дещо не вистачає тих засобів боротьби, яких би хотілося і які надходять у державу, щоб прикривати наш повітряний простір. Відповідно, маємо деяку проблему. Але завдяки тому, що ми розосереджуємо свої засоби та боєприпаси, вдається витримувати такі атаки”, – пояснює він.
Про постійні удари по Авдіївці говорить і голова військової адміністрації Віталій Барабаш. За його підрахунками, у місті, де з 2021 року не має постійного водопостачання, а от уже півтора року – електрики, і досі залишається понад півтори тисячі цивільних мешканців.
Цього тижня після інтенсифікації боїв адміністрація спільно з поліцією вивезла з Авдіївки 13 громадян, минулого – 11. “На жаль, люди не їдуть. Більшість каже: ну почекаємо ближче до холодів, до зими. Але вже другий день вночі температура падає нижче нуля… Пришвидшується трохи евакуація після серйозних авіаракетних ударів, коли під завалами гинуть люди. От кілька днів тому був авіаракетний удар у багатоповерхівку – наступного дня одразу п’ятеро поїхали”, – розповідає Барабаш у розмові з DW телефоном, щойно повернувшись із Авдіївки до Покровська, де тимчасово базується адміністрація.
Стратегічне “вклинення”
Єдина дорога з Авдіївки в український тил знаходиться під постійними обстрілами розповідає Барабаш, перелічуючи вирви від снарядів, які з’явились на трасі за останні кільки днів. “Будь-яка військова логістика вдень просто неможлива – все постійно під наглядом ворожих безпілотників”, – підтверджує підполковник Віталій Підвисоцький. Він не скаржиться на проблеми із забезпеченням артилеристів і бригади загалом, втім зазначає, що “снарядів забагато ніколи не буває”.
Відтягнення сил ЗСУ від повільних, але вдалих наступів на Запорізькому та Бахмутському напрямках і є головною метою штурму Авдіївки, вважає заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь. “Попри те, що стратегічну мету Росії – окупація усієї території Донбасу й подальше заморожування конфлікту – від 24 лютого їм досі не вдалося досягти хоч якихось помітних успіхів біля Авдіївки. Ця операція, з огляду на характер наступальних дій, теж приречена на провал”, – переконує військовий експерт.
На його думку, намагаючись наступати широкими колонами, російські сили повторили помилку, якої раніше припустились під Бахмутом і тепер навряд чи зможуть перегрупувати сили. “Втім, Авдіївка лишається важливим стратегічним пунктом – це найбільше “вклинення” в окуповані території, ворота до Донецька, фактично його околиці, тож спроби штурму триватимуть”, – вважає Самусь.
Ігор Бурдига
