Спокусливо дивитися на Володимира Путіна як на лиходія з фільмів про Джеймса Бонда, який сидить за гігантською панеллю керування у схованці в горах й сіє хаос по всьому світу.
Він натискає одну кнопку, і на Балканах заворушення.
Він натискає на іншу, і вибухає Близький Схід.
Це спокушає… але, ймовірно, неточно.
Це перебільшує глобальний вплив лідера Кремля.
Так, Росія має зв’язки з ХАМАС і стала близьким союзником Ірану. За версією США, Москва і Тегеран тепер мають повноцінне оборонне партнерство.
Але це не означає, що Москва була безпосередньо причетна до нападу ХАМАС на Ізраїль чи раніше знала про нього.
“Ми не віримо, що Росія була причетна до цього”, — сказав цього тижня газеті “Коммерсант” посол Ізраїлю в Москві Александр Бен Цві, додавши, що “повна нісенітниця” припускати, що Росія причетна до звірств, скоєних ХАМАС в Ізраїлі.
“Я не бачила жодних доказів прямих поставок російської зброї ХАМАСу або того, що російські військові навчають бойовиків”, — каже Ханна Нотте, берлінська експертка із Росії та Близького Сходу в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна.
Вона нагадує, що Росія має давні відносини з ХАМАС. Росія ніколи не оголошувала ХАМАС терористичною організацією. Делегації ХАМАС були в Москві минулого і цього року.
“Але я б не робила з цього висновку про широку військову підтримку. Хоча ми знаємо, що системи російського виробництва пробилися в сектор Газа, ймовірно, через Синай [в Єгипті] та за підтримки Ірану”, – відзначає Ханна Нотте.
Іншими словами, президент Путін не натискав кнопку з написом “Близькосхідна війна”.
Але чи готовий він скористатися цим?
Абсолютно. І ось як.
Відволікання від України
Зі сплеском насильства на Близькому Сході, яке домінує в міжнародному порядку денному, Москва розраховує на драматичні заголовки з Ізраїлю, щоб відвернути увагу від війни Росії в Україні.
Але це більше, ніж просто зміна циклу новин. Російська влада також сподівається, що внаслідок ситуації на Близькому Сході частину поставок західної зброї в Україну перенаправлять до Ізраїлю.
“Я вважаю, що ця криза безпосередньо вплине на хід спеціальної військової операції [в Україні]”, – заявив прокремлівській газеті “Известия” російський дипломат Костянтин Гаврилов.
“Спонсори України будуть відволікатися на конфлікт в Ізраїлі. Це не означає, що Захід покине українців. Але обсяги військової допомоги зменшаться… і хід операції може різко повернутись на користь [Росії].”
Видає бажане за дійсне з боку Росії? Цілком можливо.
“Ми можемо і будемо підтримувати Ізраїль, так само як ми підтримуємо Україну”, – заявив міністр оборони США Ллойд Остін на зустрічі міністрів оборони НАТО.
Але затяжний конфлікт на Близькому Сході перевірить здатність Америки одночасно підтримувати двох союзників у двох окремих війнах.
Росія як посередник?
Росія намагається посилити свою роль на Близькому Сході, представляє себе потенційним миротворцем.
Вона виконувала цю роль і раніше, долучалась до минулих міжнародних зусиль із припинення конфлікту в регіоні.
“Росія може і зіграє певну роль у вирішенні [конфлікту]”, – заявив речник президента Путіна Дмитро Пєсков. “Ми підтримуємо контакти зі сторонами конфлікту”.
Під час візиту до Москви цього тижня прем’єр Іраку закликав президента Путіна “оголосити ініціативу про справжнє припинення вогню” в регіоні.
Росія як миротворець? Це важко продати.
Адже це та країна, яка розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда. Через майже 20 місяців війна Росії в Україні спричинила смерть і руйнування такого масштабу, який шокував світ.
Крім того, те, що ви “можете і зіграєте певну роль” у досягненні миру, не гарантує, що ті, хто бере участь у конфлікті, приймуть вас як посередника.
Москва вже довгий час зацікавлена в Близькому Сході, відтоді як Радянський Союз зайняв проарабську позицію, оскільки Ізраїль налагодив тісні стосунки зі США. Протягом багатьох років підтримуваний державою антисемітизм був характерною рисою радянського життя.
Після розпаду радянської імперії відносини Росії з Ізраїлем покращилися, частково через міграцію понад мільйона євреїв до Ізраїлю з колишніх радянських республік.
Але нещодавно Росія Володимира Путіна зблизилася з ворогами Ізраїлю, зокрема з Іраном, що погіршило російсько-ізраїльські відносини.
Засудження Америки
Кремль бачить у цьому можливість робити те, що він і так робить часто – звинувачувати Америку.
Після нападу ХАМАС на Ізраїль головним посланням Володимира Путіна було те, що “це приклад провалу політики Сполучених Штатів на Близькому Сході”.
Це відповідає загальній схемі атак Москви на те, що вона називає “гегемонією США”.
І назвати Америку головним винуватцем на Близькому Сході – це спосіб Кремля зміцнити становище Росії в регіоні за рахунок Вашингтона.
Досі я говорив про потенційні вигоди для Росії від подій на Близькому Сході. Але є й небезпеки.
“Ретельно відкалібрована нестабільність — це те, що найкраще служить Росії”, – вважає Ханна Нотте.
“Якщо ця криза відверне увагу від України — а це є реальний ризик, враховуючи важливість Ізраїлю у внутрішньополітичному контексті США — так, Росія може бути бенефіціаром в короткостроковій перспективі”.
Але Росія не виграє від війни, яка залучає ширший регіон, включно з Іраном, який постачає зброю та фінансує ХАМАС, каже пані Нотте.
“Росія не хоче повномасштабної війни між Ізраїлем та Іраном. Якщо все піде до цього, і стане зрозуміло, що Америка жорстко виступить на боці Ізраїлю, я думаю, що Росія не побачить іншого вибору, окрім як перейти на бік Ірану. Я не впевнена, що вона цього хоче”, – відзначає експертка.
На її думку, Путін все ще цінує свої зв’язки з Ізраїлем.
“Я не думаю, що російська дипломатія хоче переходити в той простір, де їм доводиться обирати сторони. Але чим більше загострюється цей конфлікт, тим більше вони можуть відчувати тиск”, – каже Ханна Нотте.
Стів Розенберг
