Новини України та Світу, авторитетно.

Путін знову погрожував ядерною ракетою. Чи відкриє Росія атомну скриньку Пандори у всьому світі

Росія збирається відкликати ратифікацію Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Держдума “пропрацює” це питання протягом 10 днів разом із Міністерством закордонних справ. Тим часом символічний Годинник Судного дня, що попереджає про небезпеку ядерного апокаліпсиса, зараз показує 90 секунд до півночі.

Відкликати ратифікацію запропонував 5 жовтня Володимир Путін. Імовірність того, що Держдума відмовиться робити те, що їй запропонував президент Росії, невелика, і тому, якщо Путін не передумає, ратифікацію можна вважати де-факто відкликаною.

Цей крок не означає, що Росія негайно розпочне ядерні випробування. Про це говорять і представники російської влади.

“Ми відкликаємо ратифікацію, тобто балансуємо свій статус таким чином, як це протягом довгих десятиліть практикується у США: вони мають доступ до всіх даних міжнародної системи моніторингу, вони беруть участь у роботі у профільних форматах, тому що вони підписали, але не ратифікували. Те саме відбуватиметься і з нами”, — сказав заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков, виступаючи в Держдумі.

Договір не набув чинності, оскільки його не ратифікували кілька ключових країн, які володіють ядерною зброєю, включно із США, а ще кілька країн навіть не підписали.

Проте сама ядерна риторика російського керівництва та прокремлівських пропагандистів звучить особливо в умовах, коли в Європі вже триває велика війна, а ще одна може початися на Близькому Сході.

Символічний Годинник Судного дня – проєкт ядерних учених університету Чикаго, що попереджає про небезпеку ядерного апокаліпсису, зараз показує 90 секунд до опівночі. Тобто світ як ніколи близький до ядерної війни.

Договір, що не працює

Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ) уклали у 1996 році. Його підписали 186 країн і 178 із них — ратифікували.

Цей договір не підписали КНДР, Індія і Пакистан, які володіють ядерною зброєю. А Єгипет, Ізраїль, Іран, Китай та США не ратифікували його. Без підписання та ратифікації в цих країнах він не може набути чинності.

1990 року Радянський Союз запропонував встановити мораторій на ядерні випробування. Цей мораторій був узгоджений з Великою Британією та США, і його де-факто намагаються дотримуватися держави, які мають ядерну зброю.

годинник
Підпис до фото,Символічний Годинник Судного дня — проєкт учених-атомників університету Чикаго, що попереджає про небезпеку ядерного апокаліпсиса. Зараз на них – 90 секунд до опівночі

Після завершення холодної війни у ​​1990-х роках останні випробування провели Велика Британія (1991 року), США (1992-го), Франція та Китай (1996-го). Росія ядерних випробувань не проводила.

Проте, як йдеться на сайті ООН, між 1998 та 2016 роками було проведено десять ядерних випробувань: по два — Індією та Пакистаном та шість — КНДР. Ці випробування вважаються порушенням мораторію.

Задовго до цих подій, 1963 року, Радянський Союз, Велика Британія та США підписали ще один документ — Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі та під водою.

Цей договір не забороняв проводити випробування під землею, тобто не був всеосяжним.

Згодом до нього приєдналися ще 128 держав. 10 із них підписали договір, але не ратифікували його. Серед тих, хто не підписав, дві країни з ядерною зброєю — Франція і КНДР.

Цей документ діє досі.

Не той договір?

Президент Росії у своєму виступі на засіданні дискусійного клубу “Валдай” 5 жовтня говорив про можливість відкликання ратифікації ДВЗЯВ у контексті випробувань нових носіїв – МБР “Сармат” та крилатої ракети “Буревісник”. Тобто йшлося не про вдосконалення ядерних боєголовок, а про перевірку нових носіїв ядерної зброї разом із спеціальним боєзарядом.

“Проведено останнє успішне випробування “Буревісника” – крилатої ракети глобальної дальності з руховою ядерною установкою. Ми фактично завершили роботу над “Сарматом”, надважкою ракетою. Питання в тому, що нам потрібно вже просто суто адміністративно-бюрократично закінчити деякі процедури, перейти до їхнього масового виробництва та постановки на бойове чергування. Ми зробимо це найближчим часом”, – заявив президент Росії.

“Як правило, фахівці кажуть, що це нова зброя і треба переконатися, що спеціальний боєзаряд працюватиме без збоїв, і треба проводити випробування. Я зараз не готовий сказати, потрібно нам дійсно чи не потрібно проводити випробування”, — продовжив він.

Оскільки йдеться про носії, а не ядерні боєголовки, то можна припустити, що президент Росії говорив саме про випробувальні запуски ракет зі “спеціальним боєзарядом”, який означає ядерну бойову частину — це випливає з контексту цього фрагменту виступу.

Боєголовку можна випробувати під землею, але “цю нову зброю” — ракети — треба запускати у повітря.

Проте таке випробування порушило б договір 1963 року. Оскільки про денонсацію цього договору не йдеться, швидше за все, такі випробування Росія не проводитиме.

Підземні ж випробування фактично ніщо не забороняє, крім мораторію, оскільки ДВЗЯВ так і не набрав чинності.

Страх перед ядерним вибухом

Технічно можливість проведення підземних випробувань у Росії є. За даними ООН, лише Франція закрила та демонтувала всі свої полігони для проведення випробувань ядерного озброєння у 1990-х роках, ставши єдиною ядерною державою, яка на сьогодні це зробила.

Проте політичні наслідки такого випробування передбачити важко.

Науковий співробітник Центру міжнародної безпеки ІСЕМО РАН Дмитро Стефанович розповів в ефірі радіостанції “Говорить Москва”, що за Росією підземні випробування можуть почати проводити інші країни.

“Ми, американці, частково англійці з французами, цілком впевнені, як працюють наші ядерні вибухові пристрої, виходячи з величезного досвіду практичних випробувань. Китайці також більш-менш. А якщо взяти, наприклад, Індію та Пакистан, то там уже питань набагато більше. У них набагато більше сумнівів, і в індійській пресі регулярно з’являються статті, що треба щось випробувати. Якщо хтось із великих країн, з ядерних наддержав ці дверцята прочинить, то в них захочуть потрапити всі інші охочі. За тією ж логікою: якщо одним можна, то іншим можна”, — сказав він.

Швидше за все, прихильники проведення випробувальних вибухів є у багатьох країнах — фахівці, які розробляють ядерні боєголовки, мають хотіти перевірити роботу своїх виробів на практиці. Судячи зі слів Путіна, його явно просять про це: “я чую вже заклики, скажімо, розпочати випробування ядерної зброї, повернутися до випробувань”.

Однак страх перед застосуванням ядерної зброї у світі теж дуже великий, а його випробування — крок до цього.

Розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну, Росія опинилася у міжнародній ізоляції, проте ця блокада не стала повною. Торгівлю та навіть військово-технічну співпрацю з Росією продовжують такі великі держави, як Китай та Індія.

У Росію завозять і товари із країн, включаючи товари подвійного призначення. Зазвичай це відбувається через сірі схеми з використанням ланцюжків посередників у різних країнах.

Китай та Індія утрималися під час голосування в ООН із закликом вивести російські війська з України, а саміт Великої двадцятки, який проходив у Делі, прийняв досить м’яку резолюцію щодо війни.

Якщо ж Росія відкриє ядерну скриньку Пандори, спровокувавши серію вибухів, то це може сильно зіпсувати ставлення до неї з боку тих держав, які не припинили з нею співпрацювати.

Ядерна війна лякає всіх, а враховуючи, що у світі з’являються нові осередки нестабільності, небезпека застосування такої зброї стає дедалі реальнішою.

Стратегічна стабільність

Хоча ДВЗЯВ не діє, такий демонстративний крок Москви як скасування ратифікації послабить і так розбалансовану світову стратегічну стабільність. Довгий час вона ґрунтувалася на системі міжнародних договорів, що сформувалася наприкінці холодної війни.

В останні десятиліття багато з цих договорів припинили існувати з ініціативи США, Росії або внаслідок зміни балансу сил у різних регіонах світу.

Це були двосторонні угоди, які регулювали відносини Росії та США, проте вони сильно впливали на загальну стабілізацію міжнародної обстановки.

  • 2002 року США вийшли з Договору про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО).
  • У 2015 році Росія остаточно вийшла з Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ).
  • У 2019 році США вийшли з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД).
  • 2020 року США вийшли з Договору про відкрите небо.
  • У лютому 2023 року Росія призупинила дію головного документа в цій системі – Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО-ІІІ).

Тоді ж, оголосивши про зупинення дії СНО, російський президент заговорив і про відновлення ядерних випробувань.

Він заявив, що Міноборони та Росатом тепер мають забезпечити готовність до них. При цьому він пообіцяв, що “першими ми, зрозуміло, робити це не будемо”.

“Але якщо США випробують, ми теж випробуємо”, — сказав тоді російський президент.

Однією з великих міжнародних (не двосторонніх) діючих угод, яка стабілізує міжнародну обстановку, є Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Це, мабуть, найважливіший документ, який утримує світ від гонки ядерних озброєнь і, зрештою, від застосування ядерної зброї.

Але саме його існування і непорушність вказують на те, з яким побоюванням у світі ставляться до ядерної зброї, її застосування та випробувань.

Чому важливо не випробовувати ядерну зброю?

За час дії мораторію світова спільнота встигла звикнути до того, що така страшна зброя більше не використовується навіть у тестовому режимі.

Однією з основних якостей ядерної зброї є відсутність необхідності її застосування. Вона забезпечує безпеку не застосуванням, а лише загрозою, можливістю її використання. Це і є “ядерне стримування” — принцип, що є основою стратегічної стабільності.

А “стратегічна стабільність”, у свою чергу, це той стан, у якому світ перебуває вже багато десятків років: відсутність відкритих військових конфліктів між державами з найбільшими ядерними арсеналами.

Той факт, що одна з цих держав — Росія — почала велику війну, вже сильно порушила цю стабільність. Ще більш нестабільним світ став після нападу ХАМАС на Ізраїль, який також володіє ядерною зброєю.

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну символічний Годинник Судного дня перевели вперед — зараз на них 90 секунд до півночі.

Цей годинник — проєкт університету Чикаго “Бюлетень учених-атомників”, який демонструє стан стратегічної стабільності у світі. Північ на них символізує початок ядерної війни.

У заяві вченої ради, яка супроводжує це рішення, йдеться: “Війна Росії проти України порушила серйозні питання про те, як взаємодіють держави, розмиваючи норми міжнародної поведінки, що лежать в основі успішного реагування на різні глобальні ризики. І що найгірше, погано завуальовані загрози Росії застосувати ядерну зброю нагадують світові про те, що ескалація конфлікту — випадковість, намір чи прорахунок — це жахливий ризик”.

Це дійсно так. Оскільки загроза застосування — головна властивість ядерної зброї, саме нагадування про таку можливість не може не дестабілізувати ситуацію у світі.

При цьому символічне переведення годинника відбулося ще до загострення ситуації на Близькому Сході.

Ядерні слова

Володимир Путін говорив про можливість застосування ядерної зброї ще до повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

У 2018 році він заявив, що Росія може застосувати ядерну зброю у відповідь на удар по російській території. Саме тоді Путін сказав слова: “Ми як жертва агресії, ми як мученики потрапимо до раю, а вони просто здохнуть”.

У цьому висловлюванні не було жодної нової інформації — це фактично виклад російської ядерної доктрини. Однак коли про це говорить лідер країни з одним із найбільших ядерних арсеналів, це можна сприймати як погрозу, тим більше що висловлювання було сформульоване в такій формі.

Ще більше про це говорили російські пропагандисти. Загрози застосувати ядерну зброю звучать у телепередачах та інтернеті.

У червні широкий резонанс викликала стаття прокремлівського політолога Сергія Караганова “Тяжке, але необхідне рішення” у журналі “Росія у глобальній політиці”. Тим самим тяжким рішенням, до ухвалення якого він закликав, було застосування тактичної ядерної зброї.

Одним із найрезонансніших за останній час стало висловлювання головного редактора RT Маргарити Симоньян, яка у своєму телеграм-каналі запропонувала підірвати в небі над Сибіром ядерну бомбу, щоб залишити світ без засобів зв’язку та вивести з ладу всі супутники на земній орбіті.

Серйозно ставитись до такого висловлювання складно. Електромагнітний імпульс дійсно є одним із вражаючих факторів при ядерному вибуху, але його вплив обмежений.

Ядерні дії

Ядерна риторика, яка регулярно з’являється у виступах пропагандистів і періодично – у висловлюваннях керівників російської держави, підкріплюється діями.

Як мінімум двічі з початку вторгнення в Україну Путін переходив від слів до справи, змінюючи не лише інформаційне тло навколо російського ядерного арсеналу, а й його конфігурацію.

28 лютого, через чотири дні після початку вторгнення в Україну, Путін оголосив, що переводить сили стримування “в режим особливого бойового чергування”.

Стратегічні ядерні сили завжди перебувають у стані повної бойової готовності. Можливо, таке демонстративне переведення їх у “особливий” стан було скоріше певним сигналом для західних країн, аніж посиленням режиму бойового чергування.

Другу дію щодо ядерної зброї, щоправда, не стратегічної, а тактичної, Володимир Путін здійснив у березні 2023 року. Він наказав перенести на терени Білорусі частину тактичних ядерних боєприпасів.

Приводом для цього стали оголошені плани щодо постачання Україні бронебійних снарядів із сердечниками із збідненого урану для танків Challenger 2.

Це був такий відверто слабкий привід, що Путін і сам зізнався, що давно готувався до цього переміщення.

“Але навіть поза контекстом цих подій Олександр Григорович Лукашенко давно порушує питання про те, щоб розмістити на території Білорусії російську тактичну ядерну зброю”, — сказав Путін в інтерв’ю журналісту Павлу Зарубіну для програми “Москва. Кремль. Путін”.

Переміщення при цьому не означало передачі — авіаційні боєприпаси технічно неможливо застосовувати без санкції Москви.

Хоча обидві ці дії були скоріше демонстрацією, ніж реальною загрозою, вони загострили міжнародну обстановку, — навіть коли йдеться про тактичну ядерну зброю, її застосування побоюється в усьому світі.

“Сармат” і “Буревісник”

Третьою дією, яка також стосується ядерного арсеналу Росії, стала розробка та випробування носіїв ядерної зброї — тих самих ракет “Буревісник” і “Сармат”, про які Путін говорив 5 жовтня.

Випробування “Буревісника” з ядерною установкою, про яке говорив Путін, не підтвердили незалежні спостерігачі, але про його підготовку писала міжнародна преса.

Про те, що “Буревісник” можуть випробувати на полігоні Паньково на архіпелазі Нова Земля, на початку жовтня повідомляла американська газета New York Times, а у вересні норвезьке видання Barents Observer.

У норвезькій публікації йшлося про те, що роботи на полігоні помітили ще у серпні.

На Заході за цим російським проєктом стежать особливо уважно, оскільки заявлені характеристики ракети “Буревісник” роблять її дуже небезпечною зброєю. На відміну від балістичних міжконтинентальних ракет, це крилата ракета, відстежити яку в польоті досить важко.

Але “Буревісник” небезпечний не лише цим.

Ракета оснащена ядерною енергетичною установкою. Точних даних про пристрій немає, але, за однією з версій, це може бути прямоточний повітряно-реактивний двигун, що працює на атомній енергії.

Ядерна енергетична установка дозволяє ракеті перебувати у повітрі дуже довгий час, а її дальність може становити десятки тисяч кілометрів.

Однак побічним негативним ефектом такого двигуна є викид в атмосферу невеликої кількості радіоактивних частинок протягом усього часу його роботи. Це досить “брудний” двигун.

Друга проблема полягає у безпеці самих випробувань. У разі аварії може статися радіоактивне забруднення.

Експерти вважають, що невдалі випробування “Буревісника” 8 серпня 2019 могли бути причиною загибелі п’ятьох співробітників “Росатому”. Росія пояснила аварію випробуваннями ракетного двигуна, в якому було невелике радіоактивне джерело живлення.

Хоч там як, але сама можливість випробування ядерної ракети без ядерної боєголовки вже насторожує світову спільноту.

Павло Аксьонов

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: