Невдачі президента США Джо Байдена щодо забезпечення стабільності на Близькому Сході та допомоги Україні підірвали головні зовнішньополітичні цілі на його перший президентський термін, ускладнивши ситуацію щодо третього пріоритету США – Китаю, пише видання The Wall Street Journal.
Напад підтримуваного Іраном бойового угруповання ХАМАС на Ізраїль обтяжив зусилля Вашингтона щодо нормалізації відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією, а розбіжності щодо допомоги Україні та усунення спікера палати представників Конгресу може ускладнити подальшу фінансову підтримку України.
Під питанням також залишається зустріч президента США і лідера Китаю Сі Цзіньпіна на саміті в Сан-Франциско у листопаді.
Радники і союзники Байдена стверджують, що раптовий напад ХАМАС на Ізраїль продемонстрував необхідність досвідченого керівництва у Білому домі, що контрастує з “хаосом”, який, на їхню думку, охопив Республіканську партію.
Вони також високо оцінюють зусилля адміністрації Байдена щодо відновлення альянсів, згуртування країн на підтримку України та витіснення Китаю. Конгресмен-демократ Джейк Окінклосс заявив, що Байден “відновив наш моральний авторитет” на світовій арені.
Водночас нещодавні події на Близькому Сході, в Україні та Китаї роблять Байдена вразливим для критики щодо зовнішньої політики, оскільки не за горами передвиборчі перегони проти колишнього президента Дональда Трампа, який нині лідирує на первинних виборах від Республіканської партії, зазначають автори статті.
“Іран, Китай і Росія шукають будь-яку причину, щоб скористатись слабкою зовнішньою політикою США. А Джо Байден заснув за кермом”, – написав у соцмережі X сенатор-республіканець Маркуєн Маллін.
Водночас WSJ вказує, що державний секретар США Ентоні Блінкен не вважає, що напад ХАМАСу на Ізраїль є спробою скористатися фокусом Заходу на Україні.
“Прикро, що дехто виступає з політичними деклараціями в той час, коли загинуло так багато людей, а Ізраїль залишається під ударом”, – заявив він в інтерв’ю каналу CBS.
Близький Схід
Від початку президенства Джо Байдена однією з цілей його команди було відродити ядерну угоду з Іраном, з якої його попередник Дональд Трамп вийшов у 2018 році.
Однак після того, як непрямі переговори з Іраном провалилися, фокус американців змістився на укладання мирного пакту між Саудівською Аравією та Ізраїлем.
Саудівська Аравія, як і більшість мусульманських країн, не визнає суверенітет Ізраїлю через конфлікт із Палестиною.
Тому ця знакова мегаугода стала б вагомим зовнішньополітичним досягненням для Джо Байдена, а також допомогла йому отримати на найближчих виборах підтримку з боку впливових єврейських виборців.
США в останні роки значно менше уваги приділяли Близькому Сходу, за що американську адміністрацію неодноразово критикували її партнери у регіоні.
Гарантії безпеки лягли на плечі самих країн Близького Сходу, вони стали більш активно диверсифікувати зв’язки та шукати нових партнерів, серед яких Росія та Китай.
Саме це хоче змінити Байден: послабити дедалі більший вплив на регіон і Росії, і — особливо — Китаю, а також посилити тиск на Іран, який американська влада вважає одним із головних порушників спокою.
Під час переговорів у Єрусалимі та Ер-Ріяді представники США виробили структуру, яка, як очікується, включатиме цивільну ядерну програму та гарантії безпеки для Саудівської Аравії – кроки, які, за словами американських посадовців, вимагатимуть певного схвалення у Конгресі США.
У суботу державний секретар США Ентоні Блінкен зателефонував президенту Палестинської автономії Махмуду Аббасу і попросив його й інших регіональних лідерів засудити напад ХАМАС на Ізраїль. Однак жодного публічного засудження не було, а Махмуд Аббас закликав надати міжнародний захист палестинському народу.
Адміністрація США наполягає на тому, щоб Ізраїль і Саудівська Аравія продовжували роботу над нормалізацією відносин, незважаючи на події в секторі Газа, заявили в Білому домі.
“Не можна, щоб ХАМАС та інші терористичні угруповання домоглися провалу процесу нормалізації, над яким ми працюємо”, – цитують ЗМІ американських чиновників.
Ще зарано говорити про те, як напад ХАМАС вплине на зусилля США, але в Білому Домі вже запевнили, що вони продовжать дипломатичні зусилля щодо врегулювання цього питання.
Україна
Як пише видання, на початку свого президенства Джо Байден прагнув стабілізувати напружені відносини з Москвою, щоб США могли зосередитись на серйозній довгостроковій проблемі — підйомі Китаю.
Але після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну Байден допоміг об’єднати європейські та інші великі економіки для запровадження санкцій та підтримки України фінансуванням та потужними системами озброєнь. У США цю допомогу підтримали обидві партії – Республіканська і Демократична.
За даними німецького дослідницького інституту “Кільського інституту світової економіки”, загальна сума допомоги США Україні, яка включає гуманітарну та військову допомогу, становить 72,8 млрд доларів.
Однак майбутнє фінансування перебуває під загрозою, принаймні з американського боку. Після того, як американський Конгрес схвалив бюджет країни, який не містить допомогу Україні, на рахунках Пентагону залишилося трохи більше 5 млрд доларів для військової та іншої допомоги Києву, пише Wall Street Journal із посиланням на представників відомства.
У Білому домі визнають проблему, але запевняють, що, як і раніше, бачать сильну двопартійну підтримку щодо України.
А президент Байден пообіцяв виступити з промовою, в якій викладе важливість продовження допомоги Києву.
Українські чиновники стурбовані тим, що тріщини у підтримці можуть розширитись під час президентської виборчої кампанії, адже кандидат у президенти Дональд Трамп розкритикував США за підтримку України.
Бувши президентом, Трамп часто демонстрував своє захоплення Путіним, а у 2019 році йому оголосили імпічмент у Палаті представників за спроби чинити тиск на Україну з метою проведення розслідування щодо Байдена.
Китай
З перших днів при владі адміністрація Байдена прагнула досягти крихкого балансу з Пекіном — підтримуючи необхідний політичний тиск, але залишаючи при цьому двері відчиненими для співпраці в окремих галузях, таких як зміна клімату, глобальне економічне зростання та припинення незаконної торгівлі синтетичними наркотиками.
За словами американських чиновників, першими політичними кроками Білого дому стали стабілізація економіки США після пандемії коронавірусу та звернення до регіональних союзників, зокрема Японії й Індії, щоб наблизитись до Пекіна з сильнішої позиції. Далі була спроба завадити Китаю надавати летальну допомогу Росії для війни в Україні, нагадує Wall Street Journal.
Минулого року Байден зустрівся з Сі Цзіньпіном на острові Балі в Індонезії, щоб стабілізувати відносини і, як сподівалися посадовці, знизити ризик небезпечної ескалації навколо Тайваню, самоврядного демократичного острова, який Китайська народна республіка вважає своєю провінцією, що відкололася.
Візит тодішнього спікера Палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань та поява китайської повітряної кулі над повітряним простором США посилили напруженість й затримали прогрес у відносинах між країнами.
Однак в останні місяці з’явилися ознаки стабілізації, вказує видання. Адміністрація Байдена прислухалася до закликів союзників, багато з яких вважають Китай головним торговельним партнером.
Тим часом Китай переживає економічне падіння. Друга економіка світу з населенням понад 1,4 млрд демонструє повільне зростання, високий рівень безробіття серед молоді та хаос на ринку нерухомості. Це розчаровує інвесторів та насторожує економістів у всьому світі.
За словами як американських, так і китайських чиновників, зустріч Байдена і Сі Цзіньпіна, якщо вона відбудеться, може окреслити питання, над яким можна було б працювати для розвитку відносин.
Але навіть у цьому випадку будь-яке зближення буде незначним, вважають автори статті. Жодна зі сторін, схоже, не готова до поступок з ключових питань, таких як технології і Тайвань, і тому їхнє глобальне суперництво й недовіра, ймовірно, посилюватимуться.
Так, стало відомо, що лідер КНР запросив президента РФ взяти участь у третьому міжнародному форумі у рамках проєкту “Один пояс – один шлях”, тоді як офіційної делегації США на форумі не буде.
