Денніс Росс розмірковує про напад ХАМАС на Ізраїль та «втрачені можливості», що призвели до нової війни
Жоден американський дипломат не знайомий з довгою історією ворожнечі між ізраїльтянами і палестинцями краще, ніж Денніс Росс. Він відігравав провідну роль у формуванні участі США в близькосхідному мирному процесі як в адміністрації Джорджа Буша-молодшого, так і в адміністрації Білла Клінтона. Як спеціальний посланник, Росс був одним з ключових переговорників Вашингтона на Близькому Сході, починаючи з історичних угод між Ізраїлем і Організацією визволення Палестини в 1993 і 1995 роках.
Через кілька годин після того, як ХАМАС здійснив несподівану атаку на Ізраїль, POLITICO звернувся до Росса з проханням пояснити, як і чому почався цей конфлікт, і як він може бути врешті-решт вирішений.
Наводимо основні тези відповідей Росса.
- «Я думаю, що головна причина, чому це відбувається зараз – це перспектива американо-саудівсько-ізраїльської угоди. ХАМАС розуміє, що це величезна трансформаційна подія, і вони намагаються створити обставини, за яких Саудівській Аравії буде важко зробити це правильно. Це не є спонтанним рішенням».
- «Масштаб провалу розвідки Ізраїлю майже еквівалентний тому, що стався буквально 50 років тому [коли коаліція арабських держав напала на Ізраїль, розпочавши війну Судного дня]. Ця несподіванка еквівалентна, хоча в 1973 році ми говоримо про арабські звичайні армії. Зараз ми говоримо про недержавних акторів, хоча і за підтримки держави – Ірану».
Про завершення війни
- «У розпалі війни, яка зараз є війною, і яка виглядає жахливою, я думаю, що ніхто не буде думати про майбутнє. Коли все це закінчиться, настане реальність, яка розділиться на дві частини. Будуть ті, хто скаже, що треба щось робити з палестинцями, інакше ми й надалі стикатимемося з подібними речами. А інші скажуть: «Послухайте, у нас немає права на помилку. Ви бачили, яка загроза існує» і так далі. Тож у вас будуть ці дебати. В Ізраїлі буде багато душевних пошуків, коли все це закінчиться. Ми не можемо ігнорувати палестинців як проблему – це буде частиною дискусії після закінчення війни».
- «Ви пам’ятаєте, як [тодішній держсекретар] Джон Керрі говорив, що нічого не буде можливого з арабськими країнами, поки ви не вирішите палестинське питання. А потім у вас з’являються Абрахамські угоди, де арабські держави говорили, що ми не збираємося відмовляти собі в тому, що в наших інтересах, тому що ми повинні чекати на палестинців, які, як ми думаємо, мають керівництво, яке ніколи не дозволить їм нічого зробити. І ви бачите, що відбувається з саудитами, що ще раз підтверджує: «Так, ми повинні зробити щось для палестинців, але ми не збираємося чекати до кінця окупації і створення палестинської держави з кордонами і столицею».
Що буде відбуватися найближчим часом у Ізраїлі та Секторі Гази
«Вони [Ізраїль] завдаватимуть сильних ударів з повітря. Вони спробують провести деякі операції, які стануть для ХАМАСу такою ж несподіванкою, як і те, що ХАМАС зробив з ними. Можете не сумніватися, що всі лідери ХАМАСу пішли в глибоке підпілля».
«Кожного разу, коли починається війна такого роду, Ізраїль спочатку відчуває велику симпатію, але чим довше вона триває і чим більше вони завдають ударів палестинцям, особливо в Газі, тим більшим буде тиск, щоб спробувати покласти цьому край».
«Ізраїль також стикається з перспективою багатофронтової війни з деякими крайніми ізраїльськими арабами, які намагаються порушити ситуацію всередині самого Ізраїлю».
«ХАМАС має заручників у Газі, і ізраїльтяни не збираються просто заплющувати на це очі. Вони намагатимуться з’ясувати, де вони знаходяться. Вони намагатимуться їх врятувати. Але ХАМАС не триматиме їх в одному місці, вони розпорошать їх. Вони також будуть тримати їх глибоко під землею. Хамас має буквально десятки миль тунелів. І всі тунелі заміновані біля входів. Так що варіанти Ізраїлю дуже складні».
«Ізраїль захоче знищити якомога більше військових ХАМАСу. Оскільки Газа має щільне населення, це означає, що в процесі буде вбито багато мешканців Гази. І ХАМАС робив це, добре знаючи, якими можуть бути наслідки».
Що мають зробити США?
- «Існує велика ймовірність того, що ракети «Залізного купола» вичерпаються, тому американці повинні бути готові надати таку допомогу, хоча Ізраїлю не знадобиться багато».
- «[США має] публічно не просто підтримати Ізраїль, а заявити, що Ізраїль має право на самооборону, а потім протистояти закликам до якнайшвидшого припинення вогню. Дострокове припинення вогню означає, що ХАМАС здобув велику перемогу. Найгірша річ у світі для Близького Сходу – це коли ХАМАС виглядає успішним».
POLITICO: Чи вважаєте ви, що ця війна має такі ж наслідки, як, скажімо, війна 1973 року?
«Я так не вважаю з тих причин, про які Ви сказали на початку, що в ній не беруть участь арабські держави. Тоді загинуло понад 2800 ізраїльтян, а зараз, можливо, сотні загиблих. Але я думаю, що це все ще свого роду землетрус всередині Ізраїлю. Відчуття безпеки Ізраїлю докорінно змінилося. Після цього обов’язково буде створена якась державна комісія, яка розслідуватиме, як така несподіванка могла статися. У 1973 році було рекомендовано, щоб за це поплатилися керівники армії та розвідки. Резервісти вийшли на вулиці і змусили [прем’єр-міністра] Голду Меїр і [міністра оборони] Моше Даяна піти у відставку. Зараз я не бачу нічого подібного, але ми побачимо дуже ретельний душевний пошук після цього і в Ізраїлі».
POLITICO: Як ви вважаєте, чи існує взагалі можливість того, що ця війна переросте у більш масштабну, зважаючи на те, що Іран вже заявив про свою причетність до неї, а також інші арабські країни?
«Я не знаю, чи будуть залучені арабські країни. Ізраїль не нападе на Іран прямо зараз, тому що йому буде достатньо того, що він робить з Газою. Ви побачите, як вони [Ізраїль] укріплюють північний кордон, передбачаючи, що Хезболла може спробувати зробити те саме, що зробив ХАМАС. Неможливо уявити, що Ізраїль не увійде на територію Гази в цей момент».
POLITICO: Чи є підстави вважати, що до цього причетна Росія, враховуючи тісніші стосунки з Іраном, в тому числі зброю, яка надходить на допомогу Росії в її конфлікті в Україні?
«Я не знаю, що вони до цього причетні, але вони не незадоволені. Вони хотіли б, щоб увага всіх була відвернута. Тож ідея про те, що десь в іншому місці можуть бути заворушення, з їхньої точки зору, є позитивною».
POLITICO: Озираючись на кілька десятиліть назад, чи вважаєте ви, що щось можна було зробити по-іншому? Зокрема, рішення прем’єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона вивести війська з Гази, а потім вибори 2006 року, які привели до влади ХАМАС. І тоді, звичайно, вони захопили владу недемократичним шляхом. Ці вибори були підштовхнуті тодішньою адміністрацією Джорджа Буша-молодшого.
«Тоді я сказав Шарону: «Ваша декларація про відхід прекрасна, але вона повинна бути прив’язана до певної поведінки палестинців, які візьмуть на себе відповідальність». Одним з моїх аргументів було те, що ви не хочете ставити ХАМАС в таке становище, коли вони зможуть привласнити собі заслуги. Їх насильство витіснило вас… Я думаю, що виведення військ з Гази не було використано так, як могло б бути. Це був великий крок, але він мав бути частиною стратегії. Тож, у певному сенсі, це була свого роду втрачена можливість», – сказав Росс.
