«Безсовісна двопартійна неспроможність» відкрила двері російській дезінформації у внутрішньополітичну боротьбу в США
Минулого тижня республіканські і демократичні законодавці в Палаті представників Конгресу США проголосували за ухвалення «безперервної резолюції, що передбачає фінансування уряду на поточному рівні витрат протягом 45 днів» 335 голосами проти 91, передавши законопроект на розгляд Сенату, де він був прийнятий 88 голосами проти 9. Вона передбачає «виділення коштів на ліквідацію наслідків стихійних лих, продовження федеральної програми страхування від повеней та відновлення повноважень Федерального управління цивільної авіації», але не допомогу Україні.
Хоча лідер більшості в Сенаті Чак Шумер і лідер меншості Мітч Макконнелл виступили із заявою, в якій пообіцяли, що США продовжать «надавати критично важливу і стійку безпекову та економічну підтримку Україні», шкоди вже завдано. У той час як Україна бореться за своє національне виживання, Конгрес США обрав легке і неправильне, а не складне і правильне, пишуть для The HILL Джонатан Світ (полковник армії у відставці, офіцер військової розвідки з 30-річним стажем, який очолював Відділ розвідувальних операцій Європейського командування Збройних сил США з 2012 по 2014 рік) та Марк Тот (економіст, підприємець, колишній член правління Центру світової торгівлі в Сент-Луїсі).
Вашингтон не є одностайним, а війна в Україні була політизована, що дало президенту Росії Владіміру Путіну і його кремлівській пропагандистській машині золоту жилу для експлуатації. Ця безсовісна двопартійна неспроможність відкрила двері російській дезінформації. Свідомо чи ні, але російська дезінформація увійшла в американський політичний наратив і дискурс.
На жаль, перемога ніколи не була метою Вашингтона. Те, що починалося як стратегія послаблення Росії, перетворилося на стратегію «не дратувати ведмедя», яка перейшла в стратегію надання Україні більшої протиповітряної оборони. Для адміністрації Байдена завжди йшлося про захист України, стримування російських сил і врешті-решт досягнення шляхом переговорів рішення, яке обмінює українську землю на мир – ймовірно, на відновлення кордонів у тому вигляді, в якому вони були 24 лютого 2022 року. Інструменти, необхідні Україні для рішучої перемоги, не були надані, що призвело до затягування війни.
Нездатність адміністрації Байдена пояснити громадськості, чому підтримка України відповідає інтересам національної безпеки Америки, дозволила експертам з крайніх лівих і крайніх правих поглядів наводити аргументи проти продовження фінансування війни, що, по суті, створило підґрунтя для політизації питання України. Заморожування фінансування України, навіть тимчасове, посилає неправильний сигнал союзникам США по НАТО та у Тихоокеанському регіоні – Тайваню і Південній Кореї.
Путіну щойно кинули рятівний круг. Тепер він, швидше за все, вважає, що може просто продовжувати годувати мобілізованих резервістів, призовників, найманців та іноземних бойовиків, і врешті-решт Захід втратить до нього інтерес, коли Україна вичерпає свої ресурси. Він програє наземну війну, але виграє інформаційну війну завдяки агресивній дезінформаційній кампанії, яку США не змогли ефективно протидіяти.
Усе це відбувається в той час, як український контрнаступ прогресує – можливо, не такими темпами, як хотілося б Заходу, але все ж таки перемагає. Навіщо США знімати ногу з педалі газу зараз, коли перемога вже в межах досяжності? Як бонус – поразка Путіна в Україні, ймовірно, призведе до краху його режиму, разом з високою ймовірністю того, що інші конфлікти у світі, які підтримує Росія, значно зменшаться.
Неспроможність надати високоточні боєприпаси глибокого ураження, які б дозволили Україні диктувати умови на полі бою, стримувати російські сухопутні війська в Криму і Росії та знищувати пускові майданчики безпілотників і ракет до того, як вони зможуть запустити свої знаряддя терору проти цивільного населення, невиправдано затягнула війну.
Хоча касетні боєприпаси, що застосовуються 155-мм гаубицями, значно послабили російську оборону і дозволили українським сухопутним військам просунутися на півдні і Донбасі, їх радіус дії обмежений лише 15-20 милями – цього недостатньо, щоб вразити російську третю лінію оборони.
Західні обмеження наступальних можливостей України лише сприяли затягуванню конфлікту. Вони дали Росії час на підготовку великих оборонних укріплень, продовження боротьби в окопах і безперервне поповнення втрат. Тим часом, Росія продовжує атакувати цивільне населення, зерносховища та об’єкти критичної інфраструктури.
Америці зараз потрібне лідерство, а не політика. Байден повинен зібрати лідерів Республіканської та Демократичної партій, розробити єдиний план дій, а потім втілити його в життя. Публічні обіцянки підтримки – незалежно від того, наскільки благими є наміри президента, Шумера чи Макконнелла – не є відповіддю.
«Наслідки рішення Конгресу про припинення фінансування матимуть довготривалі наслідки, що, можливо, дозволить Путіну вижити. Якщо Україна зазнає поразки, він створить підвищену загрозу для східного флангу НАТО, а також змусить наших союзників засумніватися в тому, що США дотримаються свого слова. Україна тримає Путіна і його генералів на мотузці. Для США відступити в цей момент – це недобросовісно. Просто дайте можливість Україні завершити роботу», – закликають Світ та Тот.
