Зокрема, Кремль хоче, щоб за війну заплатили західні компанії, які досі не пішли з російського ринку.
Уряд Владіміра Путіна вдається до все більш нетипових заходів зі збору доходів для фінансування витрат на війну, які стрімко зростають. Ця стаття російських витрат збільшилася втричі з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Російський уряд заявив, що має намір витратити наступного року на оборону приголомшливу суму в 10,8 трильйона рублів (108 мільярдів доларів), що втричі перевищує суму, виділену в 2021 році. Також ця цифра на 70% більша, ніж було заплановано на поточний рік.
«Щоб зібрати цю суму, російський уряд почав більше покладатися на нерегулярні надходження від одноразових податків і зборів, включаючи «добровільні пожертвування», які західний бізнес має сплачувати, залишаючи Росію», – пише Financial Times.
Рекордний бюджет Росії на наступний рік у розмірі 36,6 трильйона рублів призведе до того, що витрати на оборону сягнуть 6% від ВВП. Таким чином, Кремль витратить на війну більше, ніж на соціальне забезпечення. Тож російському уряду потрібні будуть нові джерела доходу.
«У Путіна є два пріоритети: війна і влада. Ось чому бюджетний процес зараз працює так, щоб спочатку хунта отримала все необхідне для війни, а вже потім політики займаються рештою бюджету… І для цього вони постійно шукають нові джерела, щоб зішкребти гроші», – сказав Константін Сонін, економіст і професор Чиказького університету.
Згідно з планами фінансування на 2024 рік, нерегулярні надходження до бюджету зростуть до 2,52 трильйона рублів, що буде найвищим показником за всю історію. Для порівняння, цього року такі доходи становили лише 745 мільярдів рублів.
«Основна частина одноразових надходжень наступного року – це 800 мільярдів рублів у вигляді соціальних внесків, які російські компанії мали сплатити у 2022 році, але їм дали відстрочку до 2024-го. Ще 2 мільярди рублів повинні надійти від нових експортних мит, прив’язаних до валютних курсів, «добровільних пожертвувань» західних компаній при виході з Росії, підвищення податків і скорочення субсидій для виробників енергоносіїв, а також підвищення тарифів на комунальні послуги», – пише Financial Times.
Ці заходи були прийняті після того, як цього року Росія зібрала 300 мільярдів рублів від податку на «надприбутки» сировинних компаній, зокрема, металургійного сектору. Також суму забезпечило збільшення податків в енергетичному секторі і стягнення 114 мільярдів рублів з західних компаній.
«Ця «добровільна пожертва» збільшиться наступного року з 10% до 15% від вартості продажу їхнього російського бізнесу», – йдеться в статті.
Ще одним джерелом надходжень стануть акцизи на алкоголь і тютюн, які в 2024 році зростуть утричі. Частина нових доходів повністю омине бюджет, а це означає, що загальні нерегулярні державні доходи можуть бути ще вищими.
Втім, аналітики скептично ставляться до того, що Кремлю вдасться зібрати всі необхідні йому гроші.
«Існує ймовірність того, що Росія не отримає близько 1 трильйона рублів очікуваних доходів, оскільки бюджет базується на надто оптимістичному економічному прогнозі», – сказала Софія Донець, колишній співробітник Центрального банку і головний економіст Renaissance Capital.
Вона додала, що в такому випадку російський уряд, швидше за все, вдасться до більшої кількості одноразових зборів, як він робив це в минулому. Скорочення витрат в інших сферах, окрім оборони, – це «крайній захід», – сказала Донець, додавши, що Москва також може використати надлишкові доходи від продажу енергоносіїв, які наразі доводиться заощаджувати, а не витрачати. Російські витрати на війну виходять за рамки того, що передбачено на оборону в бюджеті.
Половина бюджету на національну безпеку і правоохоронну діяльність також пов’язана з війною, оскільки включає виплати російським силовикам, а також на програму модернізації оборонної промисловості, – сказав Павло Лузін, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики. Крім того, Кремлю потрібно знайти мільярди рублів на «відновлення» анексованих територій України. Пошук нових коштів викликав тривогу серед російських олігархів, які вже відчувають тиск західних санкцій і спроб уряду підтримати курс рубля.
