Під час візиту до Німеччини президент Токаєв заявив про намір Астани дотримуватися західних санкцій проти Росії і закликав припинити війну в Україні
Астана суворо дотримуватиметься західних санкцій щодо Росії і не збирається шукати шляхів в обхід введених обмежень. Про це напередодні сказав президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у Берліні за підсумками переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
“Казахстан однозначно заявив, що дотримуватиметься режиму санкцій, – сказав Токаєв. – Ми підтримуємо контакти з відповідними організаціями для дотримання режиму санкцій, і я думаю, що з німецької сторони не повинно бути жодних побоювань з приводу можливих дій, спрямованих на обхід режиму санкцій”.
На думку низки експертів, Казахстан після російської агресії проти України почав дистанціюватися від Москви. Так, зокрема, Астана не визнала окуповані території України частиною Російської Федерації.
Водночас казахстанські компанії неодноразово звинувачували в наданні Росії різних товарів, що перебувають під санкціями Заходу.
Реагуючи на останні заяви президента Казахстану, 29 вересня в МЗС РФ висловили сподівання на те, що відносини Москви з Астаною все ж таки залишаться незмінними, зазначивши, що російсько-казахстанське торговельно-економічне співробітництво “приносить велику вигоду обом країнам”.
Перебуваючи в Берліні, Касим-Жомарт Токаєв також заявив, що виступає за негайне припинення воєнних дій між Росією та Україною і мирні переговори на підставі статуту ООН. “Потрібно припиняти взаємні звинувачення і вести переговори, щоб знайти варіанти, які влаштують обидві сторони”, – сказав Токаєв.
Заява Токаєва добре ілюструє тенденцію ослаблення тяжіння Москви як центру впливу в Євразії, що давно намітилася, вважає політолог Дмитро Орєшкін. На його думку, саме завдяки Путіну цей процес останнім часом помітно прискорився.
“Росія перестає бути притягальним полюсом для оточуючих її держав, що утворилися після розпаду Радянського Союзу, – додав він у коментарі “Голосу Америки”. – Від Москви на очах послідовно “відвалюються” Грузія, Молдова, Вірменія, Казахстан, не кажучи вже про Україну. Проблема в тому, що у Кремля не виявилося м’якої сили, а є тільки груба сила, та й та, як з’ясовується, погано працює”.
Казахстан акуратно, стримано, крок за кроком віддаляється від Росії і дедалі більше посідає, щонайменше, позицію в триполюсному світі: з одного боку – Китай, з іншого – Росія, з третього – умовний Захід, констатував Дмитро Орєшкін:
“У Німеччині Токаєв продемонстрував лояльність до західного світу, і в цьому сенсі для нього складається багатополярна ситуація, в якій Москві залишається дедалі менше й менше місця. Задамося питанням: а чим сьогоднішня Росія для Казахстану приваблива? Технології країна може отримувати на Заході, інвестиції – в Китаї. Тому Путін, який не може нічого запропонувати, крім силового ресурсу, просто для Токаєва не надто цікавий. І коли йому треба вибирати між Заходом і Москвою, він вибирає Захід”.
Як видається політологу, у цьому проявляються ознаки довгострокової стратегічної поразки Путіна. На додачу до всього у Москви зараз практично немає жодних важелів тиску на Астану.
“Путін, звичайно, за традицією може спровокувати якісь етнічні конфлікти в Казахстані. Але загалом, така політика повсюдно зазнає краху. Тому російському президенту залишається тільки з досадою “клацати дзьобом” і удавати, що нічого особливого не відбувається. Утім, у пропагандистських Z-патріотичних пабліках уже з’являються публікації про те, що кількість ворогів зростає, що Захід їх перекупив тощо. Але якщо ти у всіх кидаєшся камінням і нічого іншого запропонувати не можеш, то, природно, навколо тебе і будуть одні вороги. Це закономірно”, – резюмував Дмитро Орєшкін.
Зі свого боку, експерт із Центральної Азії Аркадій Дубнов у коментарі Російській службі “Голосу Америки” зауважив, що нічого нового для себе зі сказаного Токаєвим він не почув. За його словами, все це казахстанський президент говорив раніше, і не раз.
“Зокрема, що російсько-український конфлікт потрібно вирішувати мирними засобами на основі Статуту ООН, – підкреслив він. – Це важливе формулювання. Тут мається на увазі збереження територіальної цілісності (України), тобто враховується цей принцип. Далі Токаєв сказав, що Казахстан обіцяє дотримуватися санкційного режиму, накладеного на Росію Заходом. Він також про це і раніше говорив”.
Тож жодних особливо нових елементів віддалення від Москви в берлінській промові казахстанського лідера виділити не можна, вважає Аркадій Дубнов: “Навпаки, він ще раз наголосив, що у Казахстану з Росією дружні стосунки, немає проблем із погляду прикордонних суперечок, кордони між країнами демарковані. Нещодавно проходили зустрічі чотирьох прем’єр-міністрів Росії, Казахстану, Киргизстану та Білорусі в Астані, і там обговорювали дуже конкретні питання – насамперед у російсько-казахстанському треку в спробі забезпечити найоптимальніші варіанти співробітництва (за умови дотримання) санкційного режиму”. Астана, природно, не хоче потрапити під вторинні санкції, підсумував експерт.
Відповідно до 11-го пакета санкцій ЄС прагне припинити реекспорт товарів подвійного призначення третіми країнами в Росію, а крім того, запроваджує заходи, спрямовані на обмеження експорту окремих видів товарів до держав, які не підтримують санкції.
Віктор Владіміров
