Обидва головні кандидати на майбутніх президентських виборах у США давно перейшли той вік, в якому зазвичай виходять на пенсію. Тож не останнє питання, яке хвилює виборців, – чи варто перейматися через поважний вік політиків.
Полін Ньюман, якій зараз 96 років, обіймає довічну посаду федеральної судді США. Вона хоче продовжувати працювати, але їй доводиться судитися з колегами, які прагнуть відправити її на пенсію.
У США ведуться гострі дебати про те, чи може людина бути надто старою, щоб керувати країною.
Головні кандидати на виборах у США 2024 року – Джо Байден і Дональд Трамп. Перший, у свої 80 років, більш ніж удвічі старший за середньостатистичного американця.
Другий, у свої 77, на понад десятиліття перевищив загальний пенсійний вік у США.
Крім дискусій про те, що геронтократії – суспільства, якими керують люди похилого віку – як правило, не репрезентують своє населення, є й інші проблеми.
Найголовніша з них – розумова придатність. Нейробіологія та психологія припускають, що вік дуже по-різному впливає на когнітивні показники різних людей. І тому складно однозначно сказати, чи може людина бути занадто старою, щоб бути лідером.
Якщо деякі навички з віком слабшають, то інші вдосконалюються. Дехто у поважному віці може похвалитися гостротою розуму молодої людини.
Отже, у якому віці людина може бути надто старою, щоб керувати іншими – чи це питання взагалі неправильне?
Як вік впливає на мозок?
Об’єм мозку з часом зменшується. У здорових людей найбільше втрачає із віком префронтальна кора. Вона зменшується приблизно на 5% за десятиліття.
Ця ділянка – своєрідний “диригент” мозку, який виконує складну керівну функцію, поєднуючи когнітивні процеси в інших частинах.
Вона відіграє ключову роль у питанні лідерських здібностей, тому що вона залучена у таких процесах, як розвʼязання проблем, постановка цілей і контроль імпульсів.
Керівна функція поступово знижується протягом 30 років і прискорюється після 70 років. Так звана “хвороба білої речовини” – різні стани, спричинені пошкодженням білої речовини мозку, – також знижує керівну функцію.
Вона вражає приблизно третину людей віком 65 років і старше. Керівна дисфункція може проявлятися у зниженому контролі імпульсів і частішому повторенні думок та поведінки.
У багатьох людей старше 65 років є певні порушення керівної функції.
“Я думаю, що 65 років – це точка переходу”, – каже Марк Фішер, керівник Центру нейрополітології Каліфорнійського університету в Ірвайні.
У цьому віці відбуваються й інші структурні зміни в мозку. Одне американське дослідження показало, що швидкість обробки інформації знижується приблизно з 60 років.
У США застосовують цей дуже приблизний поріг у 65 років, тому що загальна очікувана тривалість життя при народженні становить там 76 років.
Однак він може бути іншим у країнах, в яких тривалість життя та система охорони здоров’я помітно відрізняється. Раса, стать та інші критерії можуть сильно впливати на цей показник.
Наприклад, очікувана тривалість життя чоловіків у США – 73 роки.
Це менше, ніж в інших розвинених країнах, але набагато більше, ніж, приміром, у Камеруні, де очікувана тривалість життя чоловіків становить лише 60 років. А президента країни 90-річного Пола Бію вважають найстарішим державним лідером у світі.
Очікувана тривалість життя при народженні – неточна цифра, на неї можуть впливати багато факторів.
Тож, 80-річний американець може розраховувати прожити ще десять років. Таким чином, немає жорсткого правила, коли у тієї чи іншої людини почне погіршуватися керівна функція – особливо якщо взяти до уваги, що у всіх нас різні здібності від початку.
У кого як
Фішер пояснює, що середні показники загалом малоінформативні.
“Найкраще визначити стан керівної функції мозку можна було б за допомогою тестів, адже у тому, як працює мозок у різних людей, існують великі відмінності”, – каже Фішер.
На це впливають, приміром, супутні захворювання, як-от хвороби серця, високий рівень холестерину та гіпертонія (високий кров’яний тиск).
І хоча старіння не завжди супроводжується хворобами, воно підвищує їхній ризик.
За словами Фішера, “гіпертонія, мабуть, разом із самим старінням є найважливішим і найбільш впливовим фактором на старіння мозку в цілому та його керівну функцію окремо”.
Таким чином, рання діагностика та лікування гіпертонії є важливим для збереження здоров’я мозку. Гарна новина – у цій галузі знання і методи лікування регулярно вдосконалюються, каже Фішер.
Є відмінності й у тому, які ділянки мозку можуть компенсувати роботу інших, в яких відбуваються вікові пошкодження.
Мозок дуже пластичний, і у багатьох людей збої в одній його частині може частково компенсувати робота інших. Але, наприклад, при хворобі Альцгеймера такої компенсації не відбувається, пояснює Марк Мепстоун, нейробіолог із Каліфорнійського університету в Ірвайні.
Утім, все не так однозначно. У деяких аспектах старший мозок показує кращу продуктивність. У той час як здатність сприймати нову інформацію знижується набагато раніше, здатність керувати інформацією та діяти на основі неї може покращуватися навіть у 70 років.
Отже, хоча 70-річні люди, ймовірно, оброблятимуть нову інформацію повільніше, ніж 30-річні, вони можуть краще її синтезувати. Мепстоун каже, що 60-річні люди зазвичай мають кращий словниковий запас, ніж 20-річні, і тому можуть краще замінювати слова. Наприклад, одне дослідження показало, що обсяг словникового запасу зростає до 65 років.
“Мозок у старшому віці покращує так званий кристалізований інтелект”, – пояснює Роуз Макдермотт, яка спеціалізується на політичній психології в Університеті Брауна.
“Людина має усталені схеми та способи мислення. Вона може інтегрувати нову інформацію в наявні структури набагато легше й у багатьох випадках більш творчо, ніж у молодшому віці, тому що людина має набагато більшу базу знань”.
Вік і політичні погляди
В англійській мові терміном super agers (приблизно можна перекласти як “активні літні люди”) називають людей віком 60 і більше років, чий мозок продовжує працювати, як мозок молодої людини.
У таких людей нейрони енторинальної кори головного мозку, яка має вирішальне значення для пам’яті, є більшими за розміром і здоровішими.
Не дивно, що вони краще справляються з тестами на пам’ять, ніж їхні однолітки.
Деякі дослідники вважають, що таким super ager є, наприклад, Байден.
Щоб зберегти тканину та функції мозку, важливі фізична активність, розумова стимуляція та соціальні зв’язки.
Політичне лідерство повʼязано з постійним розумовим навантаженням мозку і соціальними зв’язками.
Крім того, впливові люди також мають чимало привілеїв, серед яких фінансова безпека та доступ до якісного медичного обслуговування.
Однак, саме для політиків старіння несе додаткові виклики.
“Для лідера, який часто змушений ухвалювати складні рішення в умовах невизначеності та ризику, важливою навичкою є когнітивна гнучкість”, – каже Барбара Саакян, професорка клінічної нейропсихології із Кембриджського університету.
Однак когнітивна гнучкість зазвичай знижується з віком.
Виборців можуть насторожити і деякі інші ментальні зміни, пов’язані з віком.
Наприклад, старіння мозку може впливати на політичний вибір.
Фішер та його колеги провели дослідження серед пенсіонерів південної Каліфорнії, середній вік яких був 95 років. Вчені виявили, що хоча політичні погляди у досліджуваних не змінювались протягом шестимісячного періоду, люди з когнітивними порушеннями ухвалювали рішення, які не відповідали їхнім політичним ідеям.
“Схоже, що внаслідок когнітивних порушень, політична поведінка людини стає відносно довільною до тих ідей, про які вона заявляє”, – коментує Фішер.
Утім, “нейрополітологія”, об’єднана галузь нейробіології та політології, має і своїх критиків.
Деякі дослідники вважають, що шукати біологічне пояснення політичним поглядам і поведінці – це надмірне спрощення.
Тест для президента
Оскільки старіння мозку має безперечні докази, Фішер та деякі його колеги закликають перевіряти когнітивні здібності політиків.
“Ми вважаємо, що когнітивний скринінг має бути чимось на кшталт розкриття фінансової інформації, чого часто очікують від політиків”, – каже вчений.
Когнітивні функції можна перевірити за допомогою нейропсихологічного оцінювання – набору стандартизованих тестів, які можуть бути такими детальними, що їх проводять протягом кількох днів, пояснює Мепстоун.
Інші дослідники вважають такі тести цілком виправданими і реалістичними.
Кандидат у президенти від Республіканської партії Ніккі Гейлі закликає політиків старше 75 років пройти перевірку розумової компетентності.
Однак є і ті, хто називає такий підхід суперечливим та політизованим.
Ганс Ферстль, почесний професор психіатрії Мюнхенського технічного університету, вважає, що тести не зможуть охопити усю складність і вимоги до посади керівника держави.
“Вимоги до лідера держави є винятковими з усіх боків; жоден тест не зможе оцінити таке поєднання фізичної підготовки, інтелекту, досвіду та мудрості”, – каже вчений.
Є і ще один контраргумент – політичний. З огляду на поляризоване ставлення до деяких політиків у суспільстві, чи повірить громадськість у результати їхнього тестування, навіть якщо воно буде цілком ґрунтовним.
“Токсичний ейджизм”
Утім, дехто вважає дискусії навколо віку майбутніх кандидатів у президенти проявом “токсичного ейджизму” і, користуючись нагодою, намагається привернути увагу до підтримки працівників старшого віку загалом.
Хочемо ми цього чи ні, але багато експертів вважають, що в майбутньому кожному доведеться працювати довше.
Утім, багато хто все одно не погоджується.
Згідно з опитуванням Associated Press і дослідницької організації Norc Center for Public Affairs, більшість виборців вважають вік президента США Джо Байдена проблемою.
Більшість респондентів іншого опитування, проведеного CBS і аналітичною компанією YouGov, відповіли, що посада президента США “надто вимоглива” для будь-кого старше 75 років. Отже, не тільки Байден, але і Трамп, виходячи з цього, невідповідний кандидат.
Хоч би якого висновку дійшла громадськість, здається, тести на когнітивні здібності поки що не припинять цю дискусію.
Крістін Ро
