Росії потрібні боєприпаси, Північній Кореї – сучасні військові технології. Співпраця ставить виклики не лише для США.
Це була перша поїздка північнокорейського лідера за кордон після пандемії коронавірусу: Кім Чен Ин відвідав Далекий Схід Росії в середині вересня. Там він зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним, насамперед для переговорів про військову співпрацю. Путіна в першу чергу цікавлять північнокорейські артилерійські боєприпаси, які йому терміново потрібні для війни проти України. Артилерійські снаряди та інші звичайні боєприпаси, очевидно, належать царству династії Кім. Північна Корея з її амбітними ядерними, ракетними та супутниковими програмами особливо зацікавлена в російських технологіях. Можна гадати, чи відбудеться конкретна співпраця і коли вона відбудеться. Путін говорив про «можливості» військової співпраці. Північна Корея була однією з п’яти країн, які проголосували проти резолюції Генасамблеї ООН із засудженням нападу Росії на Україну у 2022 році. Тепер уряд Пхеньяну, який значною мірою перебуває в міжнародній ізоляції, висловив солідарність з російською «боротьбою за суверенітет і безпеку». Чи стане це пактом ізгоїв? У будь-якому випадку, це може бути корисним двом військовим прихильникам жорсткої лінії.
Програма візиту для Кіма повчальна. Путін прийняв Кіма на космодромі “Східний” у Сибіру. Після зустрічі з Путіним міністр оборони Росії Сергій Шойгу продемонстрував північнокорейському диктатору сучасні надзвукові винищувачі, які також придатні як системи доставки ядерної зброї на військовому аеропорту під Владивостоком. Існують також ракети типу Кіншаль, які можуть бути оснащені звичайними і ядерними боєголовками. У супроводі Шойгу Кім Чен Ин також відвідав Тихоокеанський флот Росії з атомними підводними човнами у Владивостоці. Путін не обіцяв постачати зброю Північній Кореї; він навіть обіцяв санкції ООН, які включають заборону на постачання зброї та військової техніки. Але в обіцянки з Москви навряд чи повірять з огляду на напад на Україну. Якщо це буде в інтересах Путіна, він швидко забуде свою обіцянку. Візит Кіма передбачає подвійний виклик: Росія може фактично подолати дефіцит боєприпасів у війні проти України, а Північна Корея може отримати довгострокову підтримку своїх ядерних, ракетних і супутникових програм. Інтенсифікація співпраці, яка виникає, є безпрограшною ситуацією для обох сторін.
Мабуть, знову є військово-стратегічний інтерес з боку Росії у співпраці, та й у всякому разі з боку Північної Кореї.
Відносини між Росією або Радянським Союзом і Північною Кореєю є надзвичайно мінливими та характеризуються численними підйомами та падіннями, а також не без напруги. Мабуть, знову є військово-стратегічний інтерес з боку Росії у співпраці, та й у всякому разі з боку Північної Кореї. Як держава-окупант після Другої світової війни, Радянський Союз був найближчим союзником Північної Кореї. Співпраця в атомній галузі бере початок з 1960-х років. За допомогою Радянського Союзу Північна Корея створила центр ядерних досліджень і побудувала дослідницький реактор, який був запущений у 1967 році. Радянський Союз постачав необхідні паливні стрижні до 1973 року. На першому етапі переговорів про контроль над озброєннями на початку 1980-х Сполучені Штати і Радянський Союз успішно намагалися Переконати Північну Корею приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та забезпечити інспекції Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Радянський Союз (а пізніше Росія) також неодноразово наполягали на припиненні північнокорейської ядерної програми.
З драматичними політичними реформами Горбачова та розпадом Радянського Союзу російсько-північнокорейські відносини також докорінно змінилися. Горбачов скоротив майже до нуля військову допомогу, промислову кооперацію, продовольчу допомогу та енергоносії. Нездатність Північної Кореї виплатити свої торгові борги Москві викликала політичну напругу. Під час цієї фази також відбулося несподіване зближення між колишніми противниками війни Радянським Союзом і Південною Кореєю. Після розпаду Радянського Союзу уряд Єльцина дозволив припинити дію договору безпеки з Північною Кореєю і не зробив жодних кроків для його відновлення. З розпадом мережі відносин між соціалістичними державами Північна Корея втратила наріжний камінь свого економічного існування.
Міжнародний тиск змусив здебільшого ізольований режим піти на поступки щодо своїх ядерної та ракетної програм.
Наприкінці 1990-х років Москва переглянула відносини з двома корейськими державами і дійшла висновку, що, з одного боку, не всі очікування щодо співпраці з Південною Кореєю виправдалися, а з іншого боку, інтереси Росії були виправдані. не було враховано в так званій Рамковій погодженій роботі . У цій угоді 1994 року США обіцяли економічну допомогу Північній Кореї. Міжнародний тиск змусив здебільшого ізольований режим піти на поступки щодо своїх ядерної та ракетної програм. Президент Путін здійснив широко розрекламований візит до Пхеньяна в 2000 році та прийняв Кім Чен Іра, тодішній правитель і батько нинішнього правителя, в Москві в 2001 і 2002 роках для поліпшення відносин між країнами. Кім Чен Ір теж не прилетів до Москви, а цілими днями їздив потягом.
Москва змогла стверджувати, що Росію нарешті включили як партнера в так звані шестисторонні переговори про денуклеаризацію Північної Кореї між Китаєм, США, Північною та Південною Кореями, Японією та Росією, починаючи з 2003 року. У цьому контексті Росія домагалася як поступок з боку США, так і припинення північнокорейської ядерної програми. Однак Москва не поставила вихід Північної Кореї з ядерної програми умовою власного економічного співробітництва і запропонувала Північній Кореї подолати енергетичні вузькі місця за допомогою поставок газу, субсидованого Південною Кореєю. У 2006 році Північна Корея погодилася відновити консорціум для розширення та модернізації залізничної лінії між Росією та Північною Кореєю (можливо, навіть до Південної Кореї). Співпраця була раптово припинена коли Північна Корея провела своє перше випробування ядерної зброї в жовтні 2006 року. З наступною Резолюцією ООН , яку також погодили Китай і Росія, Рада Безпеки ООН запровадила комплексні санкції, які діють і сьогодні.
Більш тісні відносини між Росією та Північною Кореєю можуть послабити вплив Пекіна на обидва уряди.
Цікаво також, що Кім Чен Ин спочатку їздив до Росії, а не до Китаю. Протягом багатьох років Китай був єдиним прихильником Північної Кореї, як економічно, так і політично. Більш тісні відносини між Росією та Північною Кореєю можуть послабити вплив Пекіна на обидва уряди. У липні міністр оборони Росії запропонував спільні військові навчання Китаю, Росії та Північної Кореї для протидії тристоронній співпраці між США, Південною Кореєю та Японією в регіоні. Уряд Китаю відреагував стримано. Така політика підірвала б власну критику Китаєм «блокової політики» США. Китай знову намагається досягти балансу. Довгий час пріоритетом Пекіна була денуклеаризація Північної Кореї.
Пол Хенле, американський експерт з безпеки, який очолював невдалі переговори щодо ядерного роззброєння Північної Кореї для адміністрації Буша з 2007 по 2009 рік, сказав в інтерв’ю New York Times 16 вересня 2023 року: «У той час ми були зосереджені на денуклеаризації з геополітика на задньому плані. Інакше кажучи, тепер Пекін підпорядковує все геополітичній конкуренції між США та Китаєм. Зближення між Москвою та Пхеньяном потенційно може мати безпомилкові наслідки.
Автор: проф. д-р Герберт Вульф — колишній директор Боннського міжнародного центру дослідження конфліктів (BICC). Сьогодні він є науковим співробітником BICC та Інституту розвитку та миру (INEF) Університету Ессена/Дуйсбурга.
Джерело: IPG-Journal, ЄС
