Сили оборони України і далі будуть завдавати ударів по тилу Росії, аби знищувати військові об’єкти і виснажувати протиповітряну оборону, заявив керівник ГУР Кирило Буданов.
Окрім іншого, він каже також про психологічний вплив на росіян.
Українські атаки тривають з початку року і з кожним місяцем збільшуються.
За більше ніж пів року Україна, імовірно, здійснила понад 120 атак безпілотниками. Але останнім часом, як кажуть військові експерти, до тилу Росії долітали і ракети.
Наскільки такі атаки України є ефективними у війні з РФ і чого чекати далі?
Головні і супутні цілі
Кирило Буданов в інтерв’ю виданню The Economist назвав три цілі ударів: виснаження російської ППО, виведення з ладу військового транспорту і бомбардувальників, а також оборонних підприємств.
Очільник української розвідки пояснив, що удари дронами мають також психологічну мету.
“Посіяти занепокоєння серед населення та порушити економічні процеси в Росії. Закриття великих аеропортів у Санкт-Петербурзі та Москві, наприклад, стало майже щоденним явищем”, – сказав він британському виданню.
Керівник компанії Defense Express Сергій Згурець каже, що воєнна логіка полягає у тому, що Україна не може лише спостерігати за тим, як росіяни завдають ударів по тилу, тому вона нарощуватиме удари у відповідь. Їхня мета – знищувати місця базування бомбардувальників і складів боєприпасів, об’єкти логістики та підприємства, залучені до створення озброєнь.
Статистика і наслідки
За повідомленнями російських ЗМІ, які відстежує BBC Verify, з січня до початку серпня цього року в Росії та на окупованій нею території України зафіксували понад 120 атак безпілотників.
У серпні та вересні кількість цих ударів зростала, і окрім безпілотників є ознаки використання ракет.
Приміром, лише 29-30 серпня українські дрони долітали до Пскова, Рязані, Калуги, Брянська, Москви та окупованого Севастополя.
Цілями були нафтові об’єкти, аеродроми, підприємства ВПК. Зокрема, BBC Verify ідентифікувала щонайменше дев’ять атак безпілотників на нафтосховища за сім місяців цього року.
Зокрема, наприкінці травня в Краснодарському краї, на півдні Росії, за 200 км від кордону з Кримом, горів нафтопереробний завод, у Севастополі були удари по резервуарах з пальним.
Російські медіа підтверджували вибух на заводі артилерійських боєприпасів у Сергієвому Посаді Московської області.
Чи не найгучнішими ударами останнього часу стали удари по судноремонтному заводу у Севастополі та влучання у два зенітно-ракетні комплеси С-400 у Криму.
Окрім того, в серпні на аеродромі у Новгородській області був знищений один бомбардувальник Ту-22М3 і щонайменше два пошкоджені.
У більшості випадків керівники російських регіонів та міністерство оборони РФ не підтверджували серйозних ударів по цих об’єктах і заявляли про відмінну роботу ППО.
Чи є ефект
Військові експерти переконані, що ефект від ударів стає дедалі помітнішим.
Як зазначає Сергій Згурець, вартість бомбардувальників, знищених чи пошкоджених у російському тилу, неспівставна з витратами України на безпілотники, які виготовляються в усе більшій кількості.
Величезним успіхом експерти називають знищення двох ЗРК у Криму впродовж місяця. Кожна така система коштує понад мільярд доларів.
Журналісти “Мілітарного”, нагадуючи про знищений нещодавно підводний човен у Севастополі, наголошують, що Росія має лише чотири таких судна.
Речниця Південного оперативного командування ЗСУ Наталії Гуменюк заявляла про те, що українські удари по російських складах боєприпасів у глибокому тилу створюють проблеми для російських військових.
За її словами, в останні дні зменшилася кількість обстрілів Херсонської області, що може свідчити про “снарядний голод”, який відчувають росіяни на цьому напрямку.
“Ми маємо інформацію про ефективні удари щонайменше по трьох підприємствах, які виготовляли складові для ракетного озброєння. Тому ефективність є очевидною”, – наголошує у коментарі ВВС Україна керівник компанії Defense Express Сергій Згурець.
Енергетика і застереження Заходу
Керівник ГУР Кирило Буданов заявив, що Україна готова буде дати відповідь на можливі нові атаки Росії на українську інфраструктуру взимку.
“Нехай починають. Вони теж отримають відповідь”, – заявив він.
З цих слів Буданова можна зробити висновок, що енергетичні об’єкти Росії входять до переліку цілей, які Україна вважатиме прийнятними для ударів в умовах війни.
Західні партнери України ще зовсім нещодавно заявляли про неприпустимість ударів наданою ними зброєю по території Росії. Проте, як припускає Згурець, тепер ці застереження не виглядають критичними.
“З початку війни склалася ситуація, коли можна було бити по ворогу “до паркана”, а ворог просовував гвинтівку через щілини у паркані і бив по нас. Думаю, у подальшому удари по тилу Росії вписуватимуться у логіку воєнних дій і у вимоги партнерів”, – підсумовує керівник компанії “Defense Express”.
