У Вірменії стартували вірмено-американські військові навчання, що викликали настороженість влади в РФ, яка обіцяла “глибоко аналізувати цей факт і стежити за розвитком ситуації”.
Вірмено-американські військові навчання Eagle Partner-2023 стартували у понеділок, 11 вересня, на базі навчального центру “Зоря”, розташованого неподалік Єревана. Їхньою метою у міністерстві оборони Вірменії було названо “підвищення оперативної сумісності між підрозділами, що беруть участь у міжнародних миротворчих місіях”. У ході навчань передбачається провести “операції, спрямовані на зміцнення відносин між сторонами, що конфліктують, у процесі виконання миротворчих завдань”.
Зростання протиріч між Вірменією та Росією
Експерти нагадують, що подібні навчання на території Вірменії в минулому вже мали місце, але зараз вони мають дещо масштабніший характер. Пресслужба посольства США у Вірменії уточнює, що військові двох країн брали участь у спільних навчаннях на території Вірменії тричі – у 2003, 2006 та 2008 роках.
Цього разу в маневрах на території центру “Зоря”, за словами офіційного представника Пентагону, візьмуть участь 85 американських та 175 вірменських солдатів та офіцерів. Американці, включаючи членів Національної гвардії Канзасу, яка має 20-річне партнерство з Вірменією в галузі підготовки кадрів, будуть озброєні стрілецькою зброєю і не будуть використовувати важке озброєння, пише Reuters із посиланням на заяву представника міністерства оборони США .
Все це відбувається на тлі суперечностей, що наростають, у відносинах між Вірменією і Росією, яка вже висловила побоювання з приводу вірмено-американських навчань на рівні МЗС і Кремля. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що спільні вірмено-американські навчання викликали настороженість у Кремлі і що російська влада “глибоко аналізуватиме цей факт і слідкуватиме за розвитком ситуації”.
Російській владі, судячи з усього, особливо не сподобалося те, що вірменські військові проводять маневри зі США, при цьому раніше відмовившись від участі в навчаннях у рамках військового блоку ОДКБ, який курується Росією, в якому Єреван складається з моменту його формування. “Звичайно, така домовленість, про яку було оголошено, про навчання вірмено-американські виглядає тим більше дивно, що вже два роки, як Вірменія відмовляється брати участь у навчаннях ОДКБ, пояснюючи це тим, що ось, “якби ОДКБ як союзна освіта за участю Вірменії засудило б Азербайджан, тоді Вірменія почала б в ОДКБ працювати”, – заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на прес-конференції за підсумками саміту G20, передає ТАРС.
Вірменія розчарувалася в ОДКБ
Впевненість Єревана на користь Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) ослабла аж до дискусій про можливий вихід країни з організації після того, як Росія і військовий блок, що курується, відмовилися втрутитися в збройний конфлікт Вірменії та Азербайджану восени минулого року . Як наслідок у січні 2023 року Вірменія відмовилася провести на своїй території навчання ОДКБ, обґрунтувавши це тим, що організація та Росія не надають належної підтримки Єревану. У цих умовах проведення військових маневрів прем’єр-міністр Пашинян назвав недоцільним , оскільки турецько-азербайджанський тандем може вважати їх загрозою, що позначиться на безпеці Вірменії.
Втім, за останні кілька днів предметом для занепокоєння Москви у відносинах із Єреваном стали ще одразу кілька подій. 1 вересня вірменський уряд направив на ратифікацію до парламенту Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС), який навесні видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна та дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової, які, на думку суду, “імовірно несуть відповідальність за воєнні злочини, пов’язані з незаконною депортацією населення (дітей) з України.
За кілька днів, 5 вересня, Вірменія відкликала свого постійного представника в ОДКБ Віктора Біягова і призначила його послом у Нідерландах. Поки не ясно: це звичайна планова ротація чи демарш, але в Єревані запевняють, що планів щодо виходу з ОДКБ вони не мають.
Тим часом влада Вірменії вперше після початку російської агресії проти України направила допомогу Києву – і зробила це в демонстративній формі. До Києва 6 вересня доставила гуманітарний вантаж дружина Нікола Пашиняна Ганна Акопян, яка також взяла участь у саміті перших леді та джентльменів, організованому дружиною українського президента Володимира Зеленського Оленою.
Мало того, у Вірменії зазначають, що на тлі посилення напруженості на кордоні між Вірменією та Азербайджаном прем’єр-міністр Нікол Пашинян в останні кілька днів провів телефонні розмови з офіційними представниками практично всіх країн, які мають інтереси в регіоні, включаючи Іран, Грузію, США, Францію. та Німеччину. Виняток становив лише президент Росії Володимир Путін.
Геополітичний розворот чи торг із Росією?
Хоча вірменська влада висловлює невдоволення бездіяльністю Росії та ОДКБ, вона поки не зробила офіційних заяв про зміну зовнішньополітичного курсу та відмову від Москви як союзника, як це трактують деякі російські політики.
Проведення вірмено-американських військових навчань, як заявив голова Постійної комісії парламенту Вірменії із зовнішніх зв’язків Саргіс Ханданян на брифінгу з журналістами, є суверенним рішенням Єревана та відображенням “поглиблення вірмено-американських відносин”.
Проте в опозиції вважають, що погіршення відносин із Росією може бути небезпечним для самої Вірменії, і розглядають це як спробу тиску на Москву. Депутат парламенту від опозиційного блоку “Честь маю” Тигран Абрамян у розмові з DW вказує на два пов’язані сценарії: можливість зміни зовнішньополітичного курсу країни та спробу використання тиску для досягнення вигідних умов. “Проте не думаю, що розмова з Росією мовою шантажу, яка має домінуючі позиції в регіоні Південного Кавказу, тим більше в такій напруженій обстановці, може обіцяти щось хороше для самої Вірменії щодо забезпечення безпеки”, – засумнівався Абрамян.
Політолог Акоп Бадалян наголошує на наявності геополітичного компоненту в вірмено-американських навчаннях, особливо в контексті глобальної конфронтації Росії із Заходом через війну проти України. Однак він наголошує, що значущість цього аспекту не варто перебільшувати.
“Вірменія усвідомлює, що раніше створена система регіональної безпеки за участю Росії з різних причин неефективна. В результаті цього Вірменія шукає альтернативні способи управління загрозами своїй безпеці, надаючи пріоритету західним напрямкам. статус незалежного учасника в регіональній політиці, замість розгляду себе як підлеглого Росії, як це може представляти Азербайджан”, – наголосив Акоп Бадалян у розмові з DW.