Росія зміцнює зв’язки України з «Талібаном». Кремль готовий взяти у партнери будь-кого, хто проводить антизахідну політику.
Ватажки «Талібану» регулярно відвідують Росію, хоча Москва досі не викреслила їхньої організації зі списку заборонених як терористичні. Взаємодія Москви з Ісламським Еміратом Афганістан значно посилилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Їхня спільна риса – антиамериканські настрої, потужні і в Кабулі, і в Москві. Однак економічний вплив Росії в регіоні обмежений і несумісний із впливом справді значущих гравців, таких як Китай чи Пакистан.
Під час першого правління «Талібану» з 1996 до 2001 року російські чиновники ставилися до радикальних ісламістів дуже критично. Особливо обурений Кремль був, коли «Талібан» визнав незалежність Ічкерії, тоді як Півдні Російської Федерації йшла кровопролитна війна. Зокрема, тоді ще молодий президент Володимир Путін спочатку підтримав військову операцію США та їхніх союзників проти «Талібану» у 2001 році.
Але з того часу минуло два десятиліття. Коли 15 серпня 2021 року таліби увійшли до Кабулу, не зустрівши опору, світ уже був іншим. Посольства західних країн евакуювали своїх співробітників і поспіхом спалювали секретні документи. Російську дипломатичну місію це не зачепило. Нікого не вивезли із країни.
Російський посол Дмитро Ширнов став першим іноземним дипломатом, який публічно зустрівся з талібами – лише через два дні після падіння Кабула. Водночас російське посольство поширювало повідомлення про те, що повалений президент Афганістану Ашраф Гані «ганебним чином» втік з машинами, повними грошей. На момент тріумфального входу талібів до Кабулу Москва вже встановила тісні контакти з радикалами. Ще до того у столиці Росії проходили переговори «у московському форматі» між владою колишньої республіки та нового емірату. Вони продовжуються і зараз, тільки вже без колишньої влади.
Економічна присутність Росії у країні обмежена
Після виходу західних військ “Талібан” оголосив про “завершення 20-річної окупації Афганістану”. Саме така думка була корисною для побудови власної аргументації в той час, коли відносини Москви з Вашингтоном вже погіршувалися. При цьому було викинуто за борт згадки про те, що солдати Радянського Союзу, держави – попередника РФ, також перебували в Афганістані з 1979 по 1989 рік.
СРСР у другій половині ХХ століття був найважливішим іноземним гравцем в Афганістані. Між 1950-ми та 1980-ми роками за його участі в країні було збудовано 130 промислових та інфраструктурних об’єктів, від аеропортів до зрошувальних систем. На вулицях Кабула і зараз часто можна побачити іржаве обладнання чи автомобілі, що нагадують про епоху Східного блоку. Старше покоління афганців добре володіє російською мовою.
Але часи величі Москви давно минули. Ті молоді афганці, які, враховуючи високий рівень безробіття та депресивну економіку, мріють про еміграцію, думають скоріше про США, а не про Росію, яка відіграє хіба що роль запасного варіанту. Та й шлях до Росії для афганської молоді нелегкий: освітні візи можна отримати лише ціною великих бюрократичних зусиль. Крім того, новини про атаки безпілотників на російську столицю роблять Росію ще менш привабливою для постраждалих від війни афганських емігрантів. Навіть у сфері soft power Росія майже не виявляє активності: ні освітніх програм, ні гуманітарної допомоги, тоді як, наприклад, Туреччина підтримує мережу ліцеїв та інших шкіл в Афганістані.
Економічна присутність Росії в країні також обмежена: за даними статистичного агентства NSIA, Росія цього року займає лише восьме місце з обсягом торгівлі $289 млн, значно поступаючись, наприклад, Ірану ($1,4 млрд), Китаю ($1,2 млрд) та Пакистану ($1,2 млрд). Більше того, за даними Світового банку, два минулі роки означали для афганської економіки падіння на 35 відсотків і сильний голод. За даними ООН, дві третини афганців живуть за межею бідності.
“Талібан” покладає великі надії на постачання сировини з Росії
У цій ситуації “Талібан” покладає великі надії на постачання сировини з Росії. У вересні 2022 року Москва та Кабул уклали велику економічну угоду. Росія щорічно постачатиме Афганістану близько мільйона тонн бензину, такий же обсяг дизельного палива та півмільйона тонн зрідженого природного газу. Крім того, до Афганістану експортуватиметься російська пшениця, два мільйони тонн на рік. Всі ці товари надходитимуть до Афганістану залізничним та автомобільним транспортом зі знижкою щодо світової ціни (як стверджують таліби). Москва угоду підтвердила, але про деталі мовчить.
У лютому 2023 року російський посол заявив про домовленість між Росією та «Талібаном» про будівництво теплової електростанції на півночі країни. За його словами, російські виробники труб беруть участь у будівництві афганської ділянки газопроводу з Туркменістану до Пакистану та Індії. Але всі ці плани досі існують лише на папері, новин про їхню реалізацію немає.
Для Кремля розвиток таких відносин із «Талібаном» явно у пріоритеті. Не просто так Росія – одна з небагатьох країн, які акредитували талібів як повірені посольства Афганістану. Проте над будівлею посольства в Москві досі майорить прапор Ісламської Республіки, яка вже не існує. Московський уряд дуже хоче співпрацювати з будь-ким, хто відкрито проводить антизахідну політику: хоч з Іраном, хоч з Північною Кореєю, хоч з талібами. Таким чином Москва показує, що не самотня зі своїми антизахідними наративами, незалежно від того, наскільки глибоке насправді економічне співробітництво.
Наступний візит талібів до Росії заплановано на 29 вересня цього року. За їхньою участю в Казані відбудеться афганська конференція кількох країн. Так Москва намагається продемонструвати помилковість враження про її ізоляцію та свою здатність залучати іноземних партнерів. Але реальність бажання Кремля вирішити серйозні соціальні проблеми Афганістану викликає великі сумніви.
Автор: Руслан Сулейманов — російський сходознавець і журналіст. До лютого 2022 року він був старшим кореспондентом агентства новин ТАСС з Близького Сходу в Каїрі. Він подав у відставку на знак протесту проти російського вторгнення в Україну.
Джерело: IPG–Journal, ЄС
