«Війна все змінила».
«Ви є частиною нашої сім’ї, ваше майбутнє в нашому союзі, і наш союз не є повним без вас», – сказала минулого року Україні та дев’яти іншим країнам, які претендують на вступ, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Оскільки перспектива приєднання України до блоку наближається, європейські лідери задаються питанням: чи готовий ЄС до розширення, пише The Guardian.
Яким буде вплив на бюджет ЄС, який вже перебуває під тиском? Чи були б щасливі Польща, Греція чи Угорщина перейти від статусу чистих бенефіціарів фінансування ЄС до чистих платників? Чи були б готові Німеччина та Франція платити більше?
Чи доведеться членам Європарламенту посунутися, щоб звільнити місце для більшої кількості політиків з нових держав у найбільшому парламенті світу? Політичний баланс зміниться вліво чи вправо?
Будь-яка з 27 держав-членів може накласти вето на вступ іншої країни, що робить внутрішню політику вагомим фактором у прийнятті рішень щодо того, хто потрапить до ЄС, а хто ні. Якщо будь-яка держава вбачає мінуси для свого електорату, це може перешкодити вступу.
«Дуже пізно країни-члени усвідомили, що їм доведеться реформуватися всередині блоку», – каже Стівен Блокманс, директор з досліджень Центру європейських політичних досліджень (CEPS).
За словами Блокманса, аналітичний центр займався цим питанням роками, але лише зараз, після російського повномасштабного вторгнення в Україну, міністерства та канцелярії по всій Європі починають робити розрахунки «на зворотному боці конверта». Перед вторгненням деякі спостерігачі вважали розширення «клінічно мертвим, штучно підтримуваним на вищому рівні всередині ЄС».
Війна все змінила. Як сказав один дипломат: «Розширення не тільки повернулося у порядок денний, але й повернулося як одне з трьох головних питань, якими займаються лідери».
Європейській комісії ще належить окреслити можливі сценарії бюджетних та інституційних реформ у розширеній Європі. Ще не з’явилося нічого, «що б нагадувало відчутну, структуровану реформу процесу розширення», – сказав Блокманс у нещодавньому звіті CEPS.
Україна та Молдова були додані минулого літа до черги офіційних кандидатів, що включає Албанію, Сербію, Косово, Туреччину, Чорногорію, Північну Македонію та Боснію та Герцеговину, а Грузія перебуває в активному процесі подання заявки. Косово уклало стабілізаційну угоду з іншими балканськими державами, щоб просунутися далі.
Президент Європейського парламенту Роберта Мецола закликала почати офіційні переговори щодо вступу до ЄС з Україною та Молдовою наступного року, і верхівка комісії визнає, що тепер увагу потрібно також зосередити на питаннях, що затримують приєднання країн Західних Балкан.
«Ми повинні обговорити, як виглядатиме процес прийняття рішень. Ми маємо обговорити, як буде розподілено спільне фінансування, яке у нас є: якої спільної політики ми дотримуємося? Це дуже принципові питання, які ми повинні ставити один одному. Ми повинні вирішити їх якомога швидше, тому що нам знадобиться час, щоб дійти висновку», – сказала фон дер Ляєн на церемонії початку головування Іспанії в ЄС.
Хоча Україна та Молдова зараз є лідерами, один високопоставлений дипломат ЄС попередив, що нічого не станеться, щоб прискорити процес, доки всередині ЄС не виникне більше шуму. «Нічого не буде, поки не буде максимального політичного тиску. Чому країни-члени погоджуються на розширення проти статус-кво?» – заявило високопоставлене джерело в Європейській комісії.
Цього тижня президент Європейської ради Шарль Мішель закликав політиків почати брати участь у реформах ЄС, встановивши ціль до 2030 року, щоб бути готовими до розширення. «Попереду ще багато роботи. Це буде важко, а часом і боляче. Для майбутніх держав-членів і для ЄС», – сказав він.
Наскільки збільшиться бюджет ЄС, який наразі становить 186 мільярдів євро? Чи доведеться трьом найбільшим вкладникам – Німеччині, Франції та Італії – глибше копати свої кишені, щоб підтримати Україну? Чи була б готова Польща, яка йде на вибори в жовтні, взяти на себе більший фінансовий тягар?
«У політичному плані це буде важко сприйняти», – каже Блокманс. Але він зазначає, що багато потенційних чистих бенефіціарів знаходяться на Балканах і хочуть, щоб «Росію відштовхували ще далі», і це може переважити негативні аргументи навколо вартості розширення.
Потім постає питання розміру Європейського парламенту. З довоєнним населенням у 44 мільйони, що на 3 мільйони менше, ніж в Іспанії, і на 3 мільйони більше, ніж у Польщі, Україна може очікувати від 50 до 60 євродепутатів. Чи зможе вона забрати деякі з 73 місць, які залишилися вакантними через Brexit? Або розширення зробить парламент громіздким? Очікуйте аргументів для зменшення представництва в державах-членах, що ніколи не було популярною темою для тих, кого це стосується.
Враховуючи зростаючу політичну силу фермерських громад, одним із найбільших завдань для чиновників у Брюсселі є накреслення можливих реформ спільної сільськогосподарської політики, якщо Україна стане членом.
Україна є одним із найбільших гравців на світовому ринку зерна, маючи більше оброблюваних земель, ніж Італія. До війни на неї припадало 10% ринку пшениці, 15% ринку кукурудзи і 13% ринку ячменю. За даними Європейської комісії, вона також була домінуючим гравцем на ринку соняшникової олії з 50% сектора.
Україна була б основним бенефіціаром спільних сільськогосподарських платежів за нинішнього режиму. Сільвія Бендер, німецький міністр продовольства та сільського господарства, нещодавно заявила, що до наступного періоду фінансування CAP (Спільна сільськогосподарська політика ЄC) залишилося п’ять років, і розширення має бути частиною розмови.
«Нам потрібно подумати про те, як ми можемо включити кандидатів на вступ та інтегрувати їх у європейську сільськогосподарську політику. Якби Україна приєдналася, то система прямих платежів, яка є сьогодні, точно б не працювала», – сказала вона.
Питання доступу до внутрішнього ринку та змін, які це може створити для фермерів, також слід обговорити, хоча Блокманс зазначає, що певний шок системи вже відчутний у Польщі та інших сусідніх країнах, де прямий продаж деякої української продукції перебуває під тимчасовою забороною.
Блокманс каже, що перспектива вступу України спровокує дебати і прискорить обговорення питань щодо CAP, які роками не вирішувалися.
«Якби [Україна] приєдналась до внутрішнього ринку з її позицією на глобальному ринку продовольства та сільського господарства, це перетворило б ЄС на глобального гравця та постачальника продовольчої безпеки. Думаю, що з часом ці моменти допоможуть Україні та ЄС подолати шок», – додав він.
Водночас речник ЄС сказав, що неможливо комплексно оцінити вплив на CAP, інші програми ЄС та бюджети «до політичних результатів переговорів про вступ з кожною країною-кандидатом», під час яких ЄС визначить фінансові рамки майбутнього вступу, зокрема зміни в роботі фондів.
