До саміту ще понад три тижні, МЗС працює над тим, аби Україна все ж отримала запрошення, щоб голос нашої держави в Індії таки почули
На майбутній саміт «Великої двадцятки», який має відбутися в Нью-Делі (Індія) 9-10 вересня, Україну не запрошено. Про це спершу повідомив спеціальний секретар індійського представництва у G20 Міктеш Пардеші, а згодом підтвердив міністр закордонних справ країни Субраманьям Джайшанкар. Головний аргумент:«на захід, метою якого є економічне зростання, а не врегулювання конфліктів, запрошено держави-учасниці «двадцятки». Втім, Нью-Делі відвідають ще представники Бангладеш, Алжиру, Єгипту, Іспанії, Нідерландів, Оману та Сінгапуру. Ці країни, як і Україна, не є членами G20.
До слова, країна-агресор Росія, попри неодноразові заклики виключити її із цієї міжурядової групи, звісно, у списку запрошених, як повноправний член. Чи поїде Путін до Індії? У Кремлі стверджують: він ще не вирішив, їхати чи ні. І причина не в страху бути затриманим у Нью-Делі (нагадаємо, що Міжнародний кримінальний суд виписав ордер на арешт російського диктатора, – ред.), адже Індія не ратифікувала Римський статут, причина в іншому…«Якщо Путін поїде на саміт, то це створить досить драматичну картину для нього, який сидітиме у конференц-залі та безпосередньо стикатиметься зі звинуваченнями в агресивній війні в Україні», – прогнозують у CNBC із посиланням на директора Королівського інституту об’єднаних служб, аналітичного центру зовнішньої політики у Лондоні Джонатана Ейяля. Що ж, на минулому саміті так і було, як і на позаминулому – теж.
Втім, заступник міністра закордонних справ України Микола Точицький заявив, що Київ разом із партнерами працює над тим, аби таки отримати запрошення на саміт G20, оскільки захід буде стосуватися, зокрема економічних проблем.
«Ми вважаємо, що те, що здійснює РФ стосовно припинення «зернової угоди», є викликом не лише для країн Африки та Азії, а й для світових економік», — аргументував дипломат.
Та навіть якщо Україна й не буде офіційно присутня на саміті G20 – МЗС робитиме все для того, аби голос нашої держави у Нью-Делі таки почули.
«Навіщо виламувати двері? З Індією є діалог, є рівень комунікації. На останній зустрічі в Саудівській Аравії представник Індії брав участь, як і представник Китаю, що дуже вибісило росіян. Ми працюємо над, скажімо так, певним форматом взаємодії з G20, щоб голос України там був почутий», – наголосив уже глава української дипломатії Дмитро Кулеба.
Між тим, експерти, з якими поспілкувався «Укрінформ», поділилися своїм баченням, чому Індія не наважилася запросити нашу державу? Якщо коротко, то у цьому поки що немає ні «зради» (для України), ні перемоги (для Росії), втім, однак, є певні неприємні для нас сигнали.
Це неприємний сигнал для України, але посипати голову попелом точно не варто
«Той факт, що міністр закордонних справ Індії офіційно оголосив, що України не буде на саміті G20 – це неприємний сигнал для України. Відтак, слід розібратися, чому так сталося. І слід зазначити, що в такому стані речей є вина як самої України, так і наших партнерів, які досі толерують присутність Путіна і його посіпак на міжнародних формах високого і найвищого рівня: від Генасамблеї та Радбезу ООН та інших багатосторонніх заходів до двосторонніх візитів», – заявив у коментарі «Укрінформу» дипломат Вадим Трюхан.
Крім того, продовжує він, це відображення позиції так званого Глобального Півдня, ключові держави якого думають в першу чергу про власні національні інтереси, якими б цинічними вони не були, а не про Україну, яка потерпає від збройної агресії Росії.
«Якщо ж говорити конкретніше, то слід виокремити декілька позицій, які призвели до такого дипломатичного факту. Перше. За весь час, з моменту вторгнення рашистів в Україну, до Індії не відбулося жодного візиту високого рівня. Не кажучи вже про найвищий. А зустріч Президента Зеленського з премʼєром Моді відбулася лише в травні 2023 року на полях саміту G7 в Японії, і не дала якихось хоч найменших значимих результатів. Міністр закордонних справ України відвідував Делі востаннє у 2017-му році. А ще свою роль зіграв фактор відсутності понад рік посла України в Індії», – каже пан Трюхан.
Щодо останнього…. Посла України в Індії Президент призначив нещодавно – у червні цього року. Ним став Олександр Поліщук, який з 2019 року обіймав посаду заступника міністра оборони, також має досвід дипломатичної служби на посаді заступника військового представника Місії України при НАТО з 2004 по 2007 роки. На початку серпня в індійському виданні The Hindu з’явилася повідомлення про приїзд в країну пана Поліщука.
«Друге. Наші західні партнери досі не наважуються поставити таку собі «залізну завісу» для участі представників Росії у міжнародних заходах. І це розглядається державами Глобального Півдня як певна індульгенція для запрошення росіян до себе в гості, як рівних партнерів. Абсолютно абсурдна ситуація, яку українській дипломатії поки що не вдається змінити», – додав дипломат.
І третє. За словами нашого співрозмовника, Росія, особливо її дипломатія, адаптувалися до роботи в умовах війни та часткових санкцій. Працюють нахраписто, агресивно і не шкодують ніяких ресурсів. Це і дає свої плоди. Звідси запитання: що з усім цим робити?
«На мою думку, Президенту України варто нарешті звернути увагу на серйозні прогалини в кадровій політиці на дипломатичній службі. Толерувати далі перманентну відсутність кваліфікованих дипломатів на посадах послів у десятках країн місяцями, а іноді й роками, не можна», – каже пан Трюхан.
Більш серйозною проблемою є відсутність постійного політичного діалогу на високому і найвищому рівні. І це стосується не лише Індії, а й Китаю, Бразилії, Індонезії, ПАР і низки інших впливових держав Глобального Півдня.
«Для того, щоб корінним чином змінити таку ситуацію, слід розробити і втілити стратегію відносин з цими країнами. Без системних багаторівневих заходів, – від контактів на рівні глав держав та урядів до парламентського виміру і ефективної культурної дипломатії на цьому напрямку результативності не буде», – вважає експерт.
Проте посипати голову попелом точно не варто. До саміту залишається ще понад три тижні.
«Українська дипломатія має використати цей час, щоб добитися як мінімум скасування участі представників Росії, а як максимум – повноцінної участі Президента Зеленського у заходах в рамках саміту. Хто стукає, тому й відкривають. А це точно той випадок, коли стукати треба в усі двері і то наполегливо та вміло», – резюмував Вадим Трюхан.
Країна-ізгой: для Росії цей саміт точно не буде переможним
«Україна не член «Великої двадцятки». У даному разі йдеться не про якесь «особливе» ставлення до нас, а про банальний інтерес Індії врятувати саміт від провалу і розколу», – стверджує голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
За наявною інформацією учасники саміту не можуть погодити текст підсумкового комюніке через різні позиції щодо України.
«Офіційний Делі хоче мінімізувати будь-які конфліктні теми, а російсько-українська війна саме такою і є. А оскільки запрошення Росії уникнути неможливо, бо вона досі є членом «двадцятки», вирішили, що якщо Україну не запросити – буде менша конфліктність. Це точно не найкращий варіант, на мій погляд, але це їх вибір. І тут зради немає», – акцентує політолог.
Індія не є нам ворогом, але Індія є активним економічним партнером Росії.
«Вона діє в дусі економічного егоїзму, що явно простежується в її поведінці. Але варто розуміти, що так діє не тільки Індія, а й багато інших країн, як от, наприклад, Туреччина. Тож до цього нашій державі треба ставитися з певним розумінням, вибудовуючи гнучку лінію у відносинах з такими країнами, як Індія, а також постійно нагадуючи про агресію, ризики для міжнародної торгівлі від дій Росії. До саміту трохи більше трьох тижнів, думаю, наше МЗС шукатиме оптимальний варіант участі України. Можливо, не на найвищому рівні, без участі Президента Зеленського. Втім, головна проблема зараз в іншому», – каже експерт.
Пан Фесенко нагадує, що після нещодавніх переговорів у Саудівській Аравії щодо встановлення миру в Україні планувалася наступна конференція за участю політичних радників, і вона мала відбутися саме на полях G20.
«Питання: зустріч відбудеться чи ні? Якщо з боку України хтось буде присутній у Нью-Делі, то так. Якщо ні… Наша позиція так чи інакше буде донесена. Україна буде присутня на цьому саміті через наших партнерів, політичний процес рухатиметься далі, – запевняє політолог. – Більш того, не забуваймо, що у вересні Україна матиме тиждень зустрічей високого рівня на щорічній Генасамблеї ООН, де планується участь Зеленського. Тож якщо не в Нью-Делі, то в Нью-Йорку Президент точно зможе поспілкуватися з більшістю лідерів «Великої двадцятки». Тому ще раз: ніякої «зради» для України немає.
Щодо ймовірної участі РФ на саміті G20…
«Минулого року Путін не відвідував захід – побоявся. А Лавров… На ньому наші партнери відпрацювали техніку, яка називається «ігноруй Лаврова», тобто він стикнувся з відвертим приниженням, йому не бажали тиснути руку. Гадаю, цього року Лаврова, власне, хто б не приїхав від РФ – також очікує відчутна ізоляція. Більше того, сильні світу цього притиснуть російського представника до стінки і закидають претензіями, зокрема, щодо ескалації війни, порушення зернової угоди й так далі. В цьому сенсі для Росії цей саміт точно не буде переможним, а скоріше черговим свідченням, що РФ – це країна-ізгой», – підкреслив Володимир Фесенко.
Україна має достатньо сильних союзників здатних озвучити іншим країнам нашу позиції та потреби, а за необхідності й натиснути
«Індія намагається грати в свою гру. Вона не впевнена ані в перемозі України, ані в поразці Росії. Тому лідери Індії тримають майже однакову відстань від обох країн», – коментує політичний експерт Євген Савісько.
При всьому цьому Індія отримує максимальний зиск від санкцій накладених на РФ і купляє російську нафту за вигідними лише для себе цінами.
«Залишається невідомим, які преференції Делі має від Вашингтона в обмін на відносний нейтралітет», – додав пан Савісько.
Ще одна з причин такою поведінки Індії – це підготовка до переформатування світової системи безпеки: «Тут важливо вчасно заявити про свої амбіції та показати силу. Делі саме так і робить».
У будь-якому разі не варто панікувати і шукати зраду в незапрошенні України на саміт G20.
«Президент України вже брав участь у нещодавньому саміті G7, де були присутні більшість учасників зустрічі в Делі. Наші позиції щодо війни озвучені, мирний план відомий. Чи можна буде досягти чогось нового в Індії? Навряд. Зрештою, потрібно розуміти, що далеко не всі країни світу лояльні до України. В тому числі серед учасників G20. Україна має достатньо сильних союзників здатних озвучити іншим країнам нашу позиції та потреби, а за необхідності і натиснути. Тож віримо, сподіваємось, працюємо – переможемо!»
Не виключено, що Зеленський підключиться до зустрічі в онлайн-форматі
Керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок розмірковує так: «Це рішення Індії я розглядав би не в контексті «Україну не запросили», а в контексті «Україну поки що не запросили». Нагадаю, що в минулому саміті «Великої двадцятки», який проходив на Балі, Зеленський брав участь, щоправда, в онлайн-форматі. Тож запрошення ще може надійти».
До того ж, зазначає експерт, Індія зараз займає послідовну позицію щодо поділу економіки та політики. І її влада неодноразово заявляла, що на саміті «Великої двадцятки» не розглядатиме політичний контекст припинення Росією війни проти України.
«Така позиція вигідна Індії, яка цього року суттєво наростила торговельно-економічні відносини з РФ, – упевнений Валерій Клочок. – З огляду на те, що Індія претендує на лідерство у південно-східній Азії (як і Китай), для неї важливо нарощувати економічну міць. Рано чи пізно у цьому регіоні розпочнеться відкрите економічне протистояння Індії та Китаю. І в цьому сенсі кожна з цих держав намагається здобути максимальні вигоди від торгівлі з ослабленою війною Росією. Імпорт із РФ до Індії за січень-березень 2023 року зріс у 3,8 раза – до 27 млрд доларів. Це величезна цифра, левову частку якої займає нафта країни-агресора. В Індії її активно переробляють, продаючи потім до Європи і не лише. Маючи на цьому більш ніж суттєвий прибуток».
З огляду на це, резюмує експерт, не дивно, що Індія, яка цього року є країною-господаркою саміту G20, намагається розділити питання економіки та питання політики (війни та миру). Але, наголошує він, не виключено, що Зеленський підключиться до зустрічі в онлайн-форматі.
Мирослав Ліскович.
