Сотні кораблів, серед них багато застарілих, і не завжди зрозуміло, кому належать, допомагають Росії перевозити нафту до Китаю та інших країн Азії. Дослідження тіньового російського флоту цього місяця опублікували зокрема британська Guardian та американська Wall Street Journal, французька Monde.
Ембарго на поставки російської нафти з боку США та Британії, а також цінове обмеження на продаж російської нафти, яке запровадили країни “Групи Семи”, ЄС та Австралія, ускладнили можливості для перевезення російської нафти.
Щоб приховати походження нафти, або місцеперебування судна, кораблі вимикають транспондери автоматичної системи ідентифікації, перевантажують нафту в водах з одного корабля на інший, часто міняють прапор та власність корабля, наводить Guardian слова Мішель Вісе Бокмен, аналітикиня провідного міжнародного страхувальника Lloyd’s List Intelligence.
Подібні тактики обходу санкцій навело Міністерство фінансів США в роз’ясненні для морських перевізників про те, як виявляти порушників санкційного режиму і не дозволити Росії отримувати надприбутки від продажу нафти.
За оцінками Бокмен, які наводить Guardian, 12% світового ринку морських перевезень нафти зараз в тіні.
Здебільшого використовуються старі, небезпечні танкери. Газета Monde розповідає про вибух на 27-річному танкері Pablo, який, буцімто, перевозив російську нафту, попри те, що звичайний строк експлуатації танкерів становить 20-25 років.
“Бомбою уповільненої дії” назвав повернення до роботи такої кількості застарілих кораблів гарвардський дослідник Крег Кеннеді в коментарі для WSJ.
Видання привернуло особливу увагу до турецької компанії Beks, яка з часу початку повномасштабної агресії Росії в Україні придбала щонайменше 36 кораблів не застрахованих провідними страхувальниками P&I Clubs, які страхують 90% перевезень в світі.
Нерівномірне втілення санкції Туреччиною збільшує напругу у її відносинах зі США, пише видання.
Роль тіньового флоту може збільшитись, коли ціна за російський тип нафти urals перевищує поріг в 60 доларів за барель, зазначають ЗМІ.
Однак, навіть коли ціни на нафту йдуть вгору, Кремль більше не здатний отримувати надприбутки від торгівлі нафтою, переконаний Робін Брукс з Міжнародного інституту фінансів у Вашингтоні.
Брукс наводить графік, де показано, що російський рубль падає, а світові ціни на нафту brent зростають.
Russian Ruble is falling (black), while the global Brent oil price (blue) is rising. This kind of decoupling is highly unusual and is the best piece of evidence that the G7 oil price cap is working. Putin isn't getting a windfall from rising oil prices like he did in 2022… pic.twitter.com/Rqmfm35WYb
— Robin Brooks (@RobinBrooksIIF) August 10, 2023
“Таке відокремлення дуже незвичне і є найкращим доказом того, що обмеження ціни на нафту від “Групи семи” працює. Путін не отримує великих надходжень від зростання нафтових цін, як це було в 2022 році”.
