У перший рік війни Болгарія допомогла українській армії, коли та відчувала гострий брак боєприпасів. Публікації про масштаби цих поставок на тлі низького рівня підтримки ідеї озброєння України в суспільстві здивували багатьох українців і дозволили по-новому поглянути на відносини з Болгарією.
Нещодавній візит до Софії президента України Володимира Зеленського, 6 липня цього року, знову привернув увагу до цієї країни і до непростої політичної ситуації всередині влади.
Тодішня пресконференція запам’яталася відповіддю Зеленського на слова президента Болгарії Румена Радева, який сказав, «все більше і більше зброї не розв’яже проблему в Україні». Володимир Зеленський натомість відповів: «Не дай вам Боже опинитися на моєму місці. Ви б сказали: «Путін, будь ласка, забирай болгарську територію?»
За опитуванням, яке проводив Eurobarometer, лише 30%- 31% респондентів підтримують поставки зброї в Україну. Але в Болгарії, як і в усіх інших країнах Європи, близько 90% опитаних підтримують «надання гуманітарної допомоги людям, які постраждали від війни».
Про підтримку України в Болгарії в ефірі програми «Брифінг Голосу Америки» Остап Яриш говорив з Андрієм Ніколовим, співзасновником ситуаційного центру «Відкриті ворота», який допомагає українським біженцям в Болгарії.
Остап Яриш: Ви зараз у Сполучених Штатах перебуваєте за програмою державного департаменту США, але основна ваша діяльність безумовно відбувається в Болгарії. Це допомога українцям, які туди прибули. Скільки зараз українців залишаються в Болгарії на цю мить?
Андрій Ніколов, cпівзасновник ситуаційного центру «Відкриті ворота»: Болгарія це транзитна країна. Наразі ми не маємо офіційної статистики і ще ця статистика офіційна вона трошки спотворена ситуацією з літніми відпустками. Є українці, які зараз просто відпочивають на болгарському узбережжі. Ми можемо говорити твердо про 70 000 біженців в Болгарії. Ті, хто отримав тимчасовий захист і залишається зараз в Болгарії.
ОЯ: Якщо ми говоримо про політичну ситуацію, то нещодавно в Болгарії був голова ГУР Кирило Буданов, він зустрівся з міністром оборони країни і головою розвідки. Наскільки підтримка України міцна зараз саме у політичних болгарських колах?
АН: Підтримка є. І переважна більшість як раз простих громадян Болгарії, так і політиків підтримують Україну. На жаль, болгари не розуміють глибинного українського контексту. Але і українці не розуміють болгарського контексту.
У Болгарії ми маємо перманентну політичну кризу, коаліція не створювалася, тобто, рік ми вже не мали уряду. Зараз ми маємо уряд. Але заради цього були додаткові парламентські вибори. І минулий уряд, і поточна коаліція, трохи неприродньо створені з політичних сил, які ненавидять один одного.
Але обидві політичні найпотужні сили Болгарії підтримують Україну. Якщо ми говоримо про президента, маємо зрозуміти, що Болгарія це парламентська республіка, прем’єр-міністр – це найпотужніша фігура. Але президент прихильник проросійської партії і щодо нього є певні побоювання.
ОЯ: Ви говорили про підтримку населення і кажете, що населення підтримує Україну. Наскільки російські впливи є потужними всередині болгарського суспільства? Чи працює російська пропаганда, можливо, інші фактори впливають на те, як болгари сприймають цю війну, сприймають українців і ситуацію в цілому?
АН: Російська пропаганда є, вона була активною до війни. Ми бачили активність в культурному плані, в політичному плані. Була така російська експансія. І росіяни переважно грають на ідеї того, що Росія колись звільнила Болгарію від турків. Але якщо ми говоримо про свідоме, адекватне населення, то більшість переважно дійсно підтримує Україну.
І ми нагадуємо, що зараз Росія – нова Османська імперія. Треба нагадати, що в історичному аспекті болгари постраждали від імперії. І ми нагадуємо ці історичні паралелі, щоб болгари почали розуміти, що саме відбувається в Україні.
Можу сказати, що зараз посольство України робить чудову роботу, щоб максимально інформувати болгарське суспільство про те, що відбувається в Україну. Якщо ми говоримо про підтримку України, є певна втома, але вона присутня в усіх європейських країн.
Остап Яриш
Андрій Гетьман
