Серія російських авіаударів по цивільних об’єктах, які, як відомо, користуються популярністю серед міжнародних кореспондентів, що висвітлюють вторгнення в Україну, викликала звинувачення в тому, що Кремль навмисно цілеспрямовано атакує журналістів, пише Мерседес Сапуппо для Atlantic Council
Смертоносний російський авіаудар поблизу українського готелю і ресторану, які часто відвідують міжнародні журналісти, підживлює звинувачення в тому, що Кремль навмисно цілеспрямовано атакує представників міжнародних засобів масової інформації в Україні. Вибух у східноукраїнському місті Покровськ 7 серпня, в результаті якого загинуло дев’ять осіб і майже 90 отримали поранення, став останнім у серії атак на цивільні об’єкти, які, як відомо, користуються популярністю серед журналістів, що висвітлюють російське вторгнення в Україну.
Вибух у Покровську, що стався цього тижня, має багато спільного з нападом у сусідньому Краматорську в червні 2023 року, коли були атаковані цивільні об’єкти в центрі міста, в тому числі ресторан, який відвідували журналісти та міжнародні гуманітарні організації. Серед жертв – відома українська письменниця та журналістка Вікторія Амеліна.
Звинувачення щодо навмисних нападів на журналістів не є новими і вперше з’явилися в перші місяці російського вторгнення. У квітні 2022 року Інститут висвітлення війни та миру опублікував депешу під назвою “Україна: Журналісти – перша мішень Росії”, в якій детально описав загибель журналістів в Україні протягом перших тижнів війни.
У лютому 2023 року міжнародна організація “Репортери без кордонів” та Інститут масової інформації встановили, що протягом першого року війни щонайменше 26 журналістів були навмисно розстріляні з гвинтівок або артилерії. Відтоді “Репортери без кордонів” подали до Міжнародного кримінального суду численні скарги на Росію щодо воєнних злочинів, які стосуються 44 передбачуваних актів зловживань і насильства, жертвами яких стали понад 100 журналістів та об’єктів журналістської інфраструктури.
Переслідування міжнародних журналістів в Україні, безумовно, відповідає жорсткій медійній політиці Кремля в самій Росії. Одним із перших важливих кроків Владіміра Путіна в перші роки його правління було встановлення контролю Кремля над російськими основними ЗМІ. Протягом останніх двох десятиліть інакомислячі всередині Росії постійно замовчувалися, а незалежні ЗМІ переходили під контроль лояльних до Кремля осіб або були змушені закритися. Тим часом, низка журналістів загинули насильницькою або за інших підозрілих обставин.
Зусилля путінського режиму з придушення свободи слова посилилися за останні півтора року після повномасштабного вторгнення в Україну. У сьогоднішній Росії просте посилання на вторгнення як на “війну” є кримінальним злочином, а засоби масової інформації замість цього зобов’язані використовувати улюблений Кремлем евфемізм “спеціальна військова операція”.
Критики стверджують, що зусилля путінського режиму заткнути рота ЗМІ поширюються і на навмисні напади на міжнародних журналістів, які намагаються висвітлювати вторгнення з України. “Для росіян преса – це ворог. Вони не хочуть, щоб їхні злочини були зафіксовані і відомі всьому світу”, – коментує Оксана Романюк, виконавчий директор Інституту масової інформації, що базується в Києві.
У відповідь на російську атаку в понеділок у Покровську Міжнародна федерація журналістів опублікувала в Твіттері заяву, в якій “найрішучішим чином засудила обстріл об’єктів, які відвідують журналісти. Досить – це вже занадто”.
Багато міжнародних кореспондентів, які висвітлюють війну в Україні, також припускають, що авіаудар по Покровську був навмисно спрямований проти журналістів. Репортер Financial Times Крістофер Міллер підкреслив популярність готелю і ресторану в Покровську серед кореспондентів. “Я і багато інших зупинялися в “Дружбі”, брали інтерв’ю в “Корлеоне” і робили репортажі з обох закладів незліченну кількість разів протягом багатьох років. Це одні з небагатьох закладів, які працюють поблизу лінії фронту. Без сумніву, вони були мішенню для Росії, тому що журналісти та військові часто відвідували їх”, – написав він у Твіттері.
Численні інші міжнародні журналісти висловили подібні думки. Головний міжнародний кореспондент британської газети Independent Бел Трю зазначив, що готель і ресторан, які стали мішенню для бомбардування в понеділок, були добре відомі тим, що приймали журналістів і працівників гуманітарних організацій, і заявив, що напад “схожий на шаблон”. Тим часом, старший кореспондент Guardian Пітер Бомонт заявив, що ці напади “дуже не схожі на збіг обставин”.
Хоча буде надзвичайно складно остаточно довести, що Росія цілеспрямовано переслідує журналістів в Україні, таке враження, безумовно, поділяють міжнародні організації, що стежать за дотриманням прав журналістів, і багато кореспондентів, які працюють на передовій лінії фронту. У Москви є очевидний мотив для залякування міжнародних репортерів: за останні півтора року сміливі репортажі з місця подій часто висвітлювали жорстокість російського вторгнення і викривали воєнні злочини, скоєні російськими військовими в Україні.
Не можна допустити, щоб спроби перешкодити журналістам вести хроніку російського вторгнення були успішними. Війна, розв’язана Володимиром Путіним у лютому 2022 року, вже широко визнана важливою віхою в еволюції воєнних репортажів, коли кореспонденти можуть ділитися новинами щохвилини через соціальні мережі. У цій новій інформаційній реальності життєво важливо продемонструвати, що авторитарні режими більше не можуть сподіватися змусити міжнародні ЗМІ замовкнути.
