Похмурі показники торгівлі породжують очікування, що економічна активність може ще більше сповільнитися.
Імпорт і експорт Китаю у липні впали значно швидше, ніж очікувалося, оскільки слабкий попит ставить під загрозу перспективи відновлення другої за величиною економіки світу, посилюючи тиск на владу країни з метою надання нових стимулів для стійкого зростання. Про це пише Reuters.
Похмурі показники торгівлі породжують очікування, що економічна активність може ще більше сповільнитися у третьому кварталі, а активність у будівництві, переробній промисловості та сфері послуг, прямі іноземні інвестиції та прибутки промислових підприємств – все це знизиться.
Митні дані показали у вівторок, 8 серпня, що імпорт впав на 12,4% у липні в річному обчисленні, перевищивши прогнозоване падіння на 5% і показник 6,8% у червні. Тим часом експорт скоротився на 14,5%, що перевищило очікуване падіння на 12,5% і показник падіння попереднього місяця на 12,4%.
Темпи падіння експорту були найшвидшими з початку пандемії на початку 2020 року, а падіння імпорту — найбільшим з січня цього року, коли через пандемію коронавірусу закривалися магазини та заводи.
Аналітики зазначають, що, хоча зниження вартості імпорту відображає слабкий попит, падіння цін на сировинні товари також посилило загальне падіння обсягів імпорту.
“Більшість показників експортних замовлень вказують на значно більший спад зовнішнього попиту, ніж досі відображали митні дані. А найближчі перспективи споживчих витрат у розвинених країнах залишаються складними, оскільки багато з них все ще ризикують зіштовхнутися з рецесією пізніше цього року, хоча й помірною”, – сказав Джуліан Еванс-Прічард з Capital Economics.
Додатковий біль
У другому кварталі економіка Китаю зростала повільними темпами, оскільки попит на внутрішньому і зовнішньому ринках ослаб, що змусило керівництво країни пообіцяти подальшу політичну підтримку, а аналітиків знизити прогнози зростання на рік.
За даними Fitch, вартість китайського експорту в першому півріччі знизилася на 5% у річному обчисленні, попри те, що загальний вантажообіг збільшився на 10% у другому кварталі і на 8% у першому.
Показник імпорту виявився гіршим за прогнози, оскільки економісти можуть неправильно розуміти цінові фактори, що лежать в основі товарів, які домінують в китайському імпорті. Наприклад, Китай імпортує більше нафти, але за нижчими цінами, в результаті чого обсяг сирої нафти зріс у липні, але вартість імпорту скоротилася. Аналогічна логіка стосується зернових і сої”, – пояснив старший економіст аналітичного відділу Economist Intelligence Unit Сюй Тяньчен.
Поставки сирої нафти до найбільшого світового імпортера нафти в липні були на 17% вищими, ніж за аналогічний період минулого року, але впали на 18,8% порівняно з попереднім місяцем до найнижчого добового показника з січня, в той час як імпорт соєвих бобів у липні зріс на 23,5% порівняно з минулим роком завдяки майже рекордному виробництву в Бразилії.
Експорт до Сполучених Штатів – головного пункту призначення китайських товарів, упав на 23,1% у річному обчисленні, тоді як поставки до ЄС скоротилися на 20,6% на тлі зростання дипломатичної напруженості навколо технології виробництва мікросхем і “зменшення ризиків” у відносинах із Китаєм.
Південнокорейський експорт до Китаю, провідний індикатор китайського попиту на світові товари, в липні впав на 25,1%, порівняно з минулим роком, що стало найрізкішим падінням за останні три місяці.
Пекін шукає способи стимулювати внутрішнє споживання, не надто пом’якшуючи монетарну політику, щоб не спровокувати великий відтік капіталу. Минулого тижня державний планувальник заявив, що стимули будуть надані, але інвестори поки що не були вражені пропозиціями розширити споживання в автомобільному секторі, нерухомості та сфері послуг.
За даними FT, китайська влада тисне на відомих місцевих економістів, щоб ті уникали обговорення таких негативних тенденцій, як дефляція, оскільки зростає занепокоєння щодо здатності Пекіна прискорити відновлення економіки країни.
На початку 2022 року поширювалися надії на те, що економіка Китаю, а отже, і світова економіка, готова до підйому після трьох років суворих обмежень від політики «нульового COVID», яка пригнічувала попит, перешкоджала виробництву, розхитувала ланцюги постачання і спричинила найзначніше сповільнення економіки країни з часів початку ринкових реформ наприкінці 1970-х років.
Спочатку деякі галузі китайської економіки справді зростали. У перші кілька місяців 2023 року зріс експорт, і здавалося, що навіть ринок житлової нерухомості, який невпинно падав, нарешті відштовхнувся від дна. Але наприкінці другого кварталу останні дані про ВВП показали зовсім іншу картину: загальне зростання було слабким і, схоже, мало тенденцію до зниження. Обережні іноземні інвестори і обмежені в фінансах місцеві органи влади в Китаї вирішили не підтримувати початковий імпульс, пише Foreign Affairs.
