Після виходу Росії з “зернової угоди” Хорватія запропонувала Україні допомогу з експортом зерна. Київ розробляємо маршрути для вивезення пшениці через хорватські порти на Дунаї та Адріатичному морі. Це реалістично?
Наприкінці липня МЗС України повідомило, що Україна та Хорватія домовилися про використання хорватських портів на Дунаї та Адріатичному морі для експорту українського зерна .
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба оголосив у своїй заяві 31 липня, що “кожен внесок у розблокування експорту, кожен відкриті двері – це справжній, дієвий внесок у продовольчу безпеку світу”. Він подякував Хорватії за “конструктивну допомогу” та підтримку, що сторони працюють над тим, щоб прокласти якомога ефективніші маршрути до хорватських портів.
Логістичні виклики
На перший погляд, домовленості України з Хорватією – чудова й довгоочікувана новина. Однак як ця логістика має виглядати на практиці?
Зерно з України в напрямку Хорватії можна, приміром, вивозити через два українські порти на Дунаї – в Ізмаїлі та Рені на Одещині. Однак одразу після виходу із «зернової угоди» Росія почала систематично бити ракетами й атакувати дронами портову інфраструктуру й місце зберігання зерна в Україні. Постраждали і порти Ізмаїла та Рені разом із зерносховищами.
Інша можливість – доправляти зерно Чорним морем до румунського порту міста Констанца, звідти переправляти до Дунаю і далі на більш ніж 1000 кілометрів до хорватського порту Вуковар.
Однак порт у Вуковарі малий і потім лише 1,2 мільйона тонн вантажів на рік. В цей обсяг входить не лише зерно, а й контейнери з товарами. У порту є тільки одне зерносховище, в якому можна тимчасово зберегти лише 10 тисяч тонн зерна.
За даними ЄС, Україна експортувала в рамках “зернового договору” з серпня 2022-го по травень 2023 року понад 30 мільйонів тонн зерна та інших продуктів. Увесь цей вантаж перевезли понад 1080 суден. Це неохопні масштаби для порту у Вуковарі.
Далекі морські порти і занепала залізниця
Наступне питання – як перевезти величезний обсяг зерна до хорватських портів на Адріатичному морі в Рієці, Задарі або Спліті. Аби переправити мільйон тонн зерна, знадобилося б десятки тисяч великих вантажівок. Навряд чи це витримують хорватські дороги.
На жаль, не допоможе й хорватська залізниця. Вона роками занепадає і ледве забезпечує регулярні пасажирські перевезення. Залізничні шляхи в Хорватії перебувають у поганому стані та переважно не електрифіковані. Тамтешні залізничні перевезення – тривалі й дороги.
“Такі перевезення вимагають величезних інвестицій і тривалого часу. Це довго роками. Адже не лише залізниця, а й порти, про які йдеться, не готові до перевалки таких великих обсягів вантажів. Усе це надто дорого”, – коментує для DW ексміністр економіки Хорватії Любо Юрчич.
“Жест символічної підтримки”
Погляньмо, чи вигідно експортувати зерно з України через Хорватію з економічної точки зору. Тонна пшениці на світовому ринку нині коштує близько 350 євро, тонна кукурудзи – 260. Крім того, якби Хорватія встигла вивезти мільйон тонн українського продовольства, це означало близько 300 доларів прибутку євро. Але навіть ця сума не дісталася українським фермерам, адже на експорті хочуть заробити і перевізники, і великі гравці ринку.
Хорватський екс-міністр економіки Любо Юрчич вважає, що проєкт експорту українського зерна обійшовся в Хорватії дорожче, ніж позитивний ефект для України. Він упевнений, що пропозиція Загреба – передусім “висловлення співчуття України, щоб показати, що Хорватія – на боці України. Це радше символічна жорстка підтримка”.
Зернова ініціатива Хорватії як меседж для Єврокомісії
Хорватія і раніше підтримувала Україну. Наприклад, на початку травня стало відомо, що Загреб передав Київ вісім багатоцільових гвинтокрилів Мі-8. Ексміністр Юрчич веде таку паралель: “Чи йдеться про гелікоптери, а чи про іншу зброю та боєприпаси – все це передусім символічне висловлення підтримки. Напевно, всі ці боєприпаси там (в Україні. – Ред .) використовують за один день”.
На думку ексміністра економіки Хорватії, “допомога Хорватії Україні під час війни переходить майже на рівень статистичної похибки. Вона, так би мовити, несуттєва”.
Зернова ініціатива уряду в Загребі – меседж не тільки для України, а й для Єврокомісії, вважає Юрчич. “Іноді Хорватія висловлює більшу підтримку ЄС, ніж він вимагає, і показує себе як одна з країн ЄС, яка найбільше підтримує політику Брюсселю”, – підсумовує він.
