Дипломатичний скандал між Варшавою і Києвом із закидами невдячності в бік України можна сприйняти як сигнал втоми у країнах-партнерах. Але експерти переконані: це елемент передвиборчої боротьби у Польщі.
Протягом кількох останніх тижнів представники двох європейських країн заявляли, що хочуть від українців більше вдячності за надану допомогу у боротьбі з російською агресією.
Спочатку під час саміту НАТО у Вільнюсі в липні міністр оброни Великобританії Бен Уоллес сказав, що “люди прагнуть бачити дещицю вдячності”, коли українська влада просить “країни відмовитися від власних запасів зброї”. Та не встигли вщухнути пристрасті після цих слів Уоллеса, які зрештою завершилися звільненням українського посла у Лондоні, як тезу про невдячність українців почали озвучувати політики з Польщі.
Взаємні закиди між Польщею та Україною
Минулого тижня міністр канцелярії президента Польщі Марцин Пшидач в ефірі телеканалу TVP, обговорюючи блокування польською стороною транзиту українського зерна, заявив, що “Україні варто почати цінувати ту роль, яку Польща відіграла для України в останні місяці та роки”.
Ці слова Пшидача спричинили миттєву реакцію українського МЗС, яке викликало на розмову польського посла в Києві. За принципом дзеркальності, який діє в двосторонніх відносинах, зовнішньополітичне відомство Польщі також викликало до себе українського посла. А прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький публічно обурився діями української сторони і назвав їх помилкою, якої не повинно бути “в умовах війни, що триває, і з урахуванням величезної підтримки, яку Польща надала Україні”. Після цього заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський заявив, що стан українсько-польських відносин зараз “не найкращий” через “деякі заяви представників української влади”.
Загладити ситуацію спробував президент України Володимир Зеленський. Він відзначив, що політика подекуди намагається бути вище єдності народів. “Україна б’ється за свободу свою та всієї Європи, і ми вдячні кожному народу, який допомагає. Надзвичайно цінуємо історичну підтримку Польщі, яка разом із нами стала справжнім щитом Європи – від моря до моря. І жодної тріщинки в цьому щиті бути не може”, – сказав Зеленський.
Клімкін: Тертя між Києвом і Варшавою на руку лише Москві
Колишнього міністра закордонних справ України часів президента Петра Порошенка Павла Клімкіна дипломатичне напруження між Варшавою та Києвом дивує. Він переконаний, що офіційні представники Польщі та України, маючи чудові особисті контакти, могли обговорити та вирішити непорозуміння кулуарно, не переводячи їх у публічну площину.
До того ж, за словами Клімкіна, від подібних терть “у захваті” лише Москва і “російська пропаганда це роздмухуватиме по повній”. “Ми та поляки просто покликані виконувати спільну роль стратегічного послаблення і стримування російського режиму, і власне вже її виконуємо”, – написав колишній міністр закордонних справ у соцмережі Facebook.
Водночас Клімкін зазначив, що йому “як українцю” не подобаються заклики до більшої вдячності за надану допомогу. “Від кого б вони не йшли. Більше того, вони мене ображають – в них є щось зверхнє, нерозважливе і, врешті-решт, безвідповідальне”, – написав Клімкін.
Гра на емоціях електорату перед виборами в Польщі
Поясненням для останніх заяв польських політиків щодо буцімто “невдячність українців” є намагання правлячої націонал-консервативної партії Польщі “Право і справедливість” (ПіС) “пробудити відповідні емоції у свого електорату у ході передвиборчої кампанії”. Про це у коментарі DW сказав Войцєх Пшибильський, головний редактор польського часопису Visegrad Insight”, яка видає незалежна аналітична група Res Publica Foundation.
Парламентські вибори у Польщі мають відбутися у жовтні. За словами Пшибильського, короткострокова передвиборча стратегія ПіС полягає у тому, щоб використати потенційну напругу, створити потрібні політичні емоції для свого електорату, “інакше його складно мобілізувати”. Оскільки електорат ПіС має націоналістичні настрої, вони переконані, що “Польщу недооцінюють не лише в контексті України, а й загалом у світі”, каже експерт. “Особисто я вважаю, що вимагати вдячності від українців – ганебна, дитяча поведінка з боку (польських. – Ред.) політиків. Бо кого ви просите про вдячність: жертв Бучі чи героїв Маріуполя?” – риторично запитує Пшибильський.
Експерт припускає, що такими гострими заявами “польські політики намагаються спровокувати українську реакцію”, при чому у вигідний часовий момент. Пшибильський нагадав, що наприкінці травня, коли президент Зеленський вирушив до Японії на саміт Великої сімки, речник МЗС Польщі Лукаш Ясіна закликав Зеленського попросити вибачення у поляків за Волинську трагедію від імені України. А заява Пшидача про “невдячність” України з’явилася саме тоді, коли у Польщі відзначали річницю Варшавського повстання 1944 року. “У ці дні польський уряд намагається грати на емоціях, пов’язаних з почуттями поляків, пов’язаними з Другою світовою війною. І цього разу це вийшло більш ефективно, бо українська сторона відреагувала на ці заяви”, – констатує аналітик.
Києву варто утриматися від імпульсивних відповідей
Іще одним каменем спотикання у нинішніх відносинах між Варшавою та Києвом є заборона імпорту українського зерна. Польський уряд неодноразово погрожував подовжити чинну заборону, дія якої спливає у вересні. Головний аргумент Варшави – захист польських фермерів від надто низьких цін на українське збіжжя.
Така поведінка польського уряду також пов’язана з виборами, переконаний експерт у сфері міжнародних відносин та оборони, науковий співробітник аналітичного міжнародного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. На його думку, у цій ситуації президенту Зеленському та його команді важливо “не бути імпульсивними у заявах і залишатися максимально терплячими”, щоб “не надавати матеріалу російській пропаганді”.
Експерт прогнозує, що політична напруга довкола українського зерна незабаром зменшиться, а отже і зникнуть підстави для інформаційних маніпуляцій. “Цей тиск поступово спадатиме завдяки новим варіантам судноплавства, доступним Адріатичним морем у Хорватії через Дунай. ЄС та його члени проявили креативність у пошуку рішень, щоб допомогти Україні в багатьох сферах, і я очікую, що ця тенденція триватиме попри нові ускладення”, – сказав Гілтон.
Проблеми міжурядової втоми від України немає
Експерти не вважають, що заяви окремих західних політиків є проявом загальної тенденції втоми від України у світі. “Польще не втомилася від України”, – запевнив DW Пшибильський, назвавши обмін гострими висловлюваннями між Києвом і Варшавою “дипломатичним проколом” і “втратою почуття міри у тому, як повинна виглядати нормальна комунікація”.
Нестриманість і різкість у заявах західних і українських політиків – цілком зрозуміла в умовах неймовірного тиску через війну, яка триває 17 місяців, вважає Роджер Гілтон. “Але я не думаю, що існує глобальна проблема у міжурядовому спілкуванні між Україною та її партнерами. І якщо поглянути на це колективно, то значної проблеми від урядової втоми я не бачу”, – наголошує експерт.
На його думку, Захід чітко заявив про свою відданість і готовність переформувати свої довгострокові зовнішньополітичні та оборонні пріоритети заради перемоги України. А уряди країн партнерів відкрито запевнили, що “готові залишатися поруч з Україною у довгостроковій перспективі”. “Історія свідчить, що в основних питаннях зовнішньої політики та політики безпеки Захід, і особливо США, мають хороший досвід виконання своїх обіцянок”, – відзначив Гілтон.
Окрім того, важливим є те, що Україна зараз активно спілкується з азійськими партнерами і отримала гарантії безпеки від країн Великої сімки, включно з Японією. “Це означає, що Україна отримала багатошарові зобов’язання з фінансової та військової підтримки від промислово розвинених країн з різних куточків світу на багато років наперед”, – наголошує експерт.
Вікторія Власенко
