Три авторитетні американські військові аналітики опублікували докладну статтю в журналі Time, де вони аналізують наступ ЗСУ і намагаються спрогнозувати його можливі результати.
На думку Фредеріка Кагана з Американського інституту підприємництва, Кароліни Хірд з Інституту вивчення війни (ISW) та Катерини Степаненко (також з ISW), Україна має чимало переваг, які підвищують її шанси на успіх.
У нинішній наступальній кампанії перемога України може мати три різні варіанти, йдеться в статті.
“По-перше, нинішня спроба українського механізованого прориву може бути успішною, і ЗСУ зроблять його на таку глибину, яка дозволить зруйнувати частину чи навіть всі російські оборонні лінії”, – вважають автори.
“По-друге, російські сили, які вже мають серйозні проблеми з моральним духом та іншими системними питаннями, можуть зламатися під тиском України й розпочати відступ”, — продовжують вони.
“По-третє, постійний тиск і масштабна кампанія… можуть призвести до появи таких проломів у російських лініях, які українські війська можуть використовувати спочатку в окремих місцях, а потім для глибших проривів”.
За прогнозами авторів, перший і другий сценарій відносно малоймовірні, але все ж таки можливі. Третій варіант — найімовірніший шлях України до успіху, вважають експерти.
За спостереженнями Кагана, Хірд та Степаненко, саме розвиток подій за третім варіантом призвів до успіху ЗСУ на Харківщині та Херсонщині минулого року.
На думку аналітиків, такий варіант розвитку подій буде більш повільним і поступовим, ніж очікують західні прихильники України. Крім того, він залежить від допомоги Заходу, який має забезпечити Україну постійним поповненням зброї, ймовірно, протягом багатьох місяців.
Як зазначають автори статті, повільні темпи наступу покликані мінімізувати українські втрати.
Вони насамперед орієнтовані не на виснаження росіян, а радше на те, щоб неухильно витісняти їх з підготовлених оборонних позицій у такий спосіб, щоб українці могли скористатися ними для досягнення оперативних успіхів.
“Це, як і раніше, маневрова війна, а не війна на виснаження – просто в більш повільному темпі”, – йдеться в публікації.
Про майбутнє наступу автори пишуть так: “Найімовірніше, помітні тактичні просування змінюватимуться довгими періодами затишшя та деяких невдач”.
“Як би ми не сподівалися, що для українських військ просто відкриється дорога до Азовського моря, є висока ймовірність того, що попереду – важкі бої, високі втрати й розчарування. Все це – звичайні речі на війні”.
Проблеми росіян
Впевненості у можливому успіху українців додає низка проблем у лавах росіян.
Автори статті вказують на головну логістичну проблему армії РФ на півдні України — розтягнуті лінії постачання.
Сили РФ мають захищати наземну лінію зв’язку, яка складається з автомобільної та залізничної доріг, що пролягає від Ростова-на-Дону на північно-східному узбережжі Азовського моря до Криму.
Десятки тисяч російських військ на півдні України потребують величезної кількості продовольства, палива, боєприпасів, особового складу та інших вантажів, які треба перевозити цією автомобільною та залізничною лінією.
Такий стан справ грає на руку Україні, вважають експерти.
Якщо українці зможуть вийти до Азовського моря в будь-якій точці й утримувати свої позиції, вони переріжуть наземні лінії зв’язку. Росіянам, таким чином, доведеться утримувати його повністю.
Якщо це станеться, постачання всього угруповання стане вкрай складним — і при цьому ЗСУ навіть не обов’язково виходити до моря: вони можуть просто підійти близько до основних шляхів постачання, щоб тримати їх під вогневим контролем.
“Іншими словами, українцям достатньо захопити й утримувати лише один сектор, щоб Росія втратила можливість контролювати практично всю територію на захід від напрямку удару. Росія ж має перемагати скрізь”, — роблять висновок автори.
Контрнаступ все ще може провалитися
У публікації наголошується, що Україна зберігає ініціативу та користується багатьма перевагами. Проте, контрнаступ ЗСУ може зазнати невдачі, оскільки росіяни можуть виявитися більш стійкими, ніж здається.
Ще однією причиною невдачі аналітики називають те, що Захід може не встигнути вчасно надати Україні необхідне обладнання та підтримку.
