Новини України та Світу, авторитетно.

Чи надовго Росії вистачить грошей на війну

Китай, Індія, країни Африки підтримують економіку РФ, але зростання інфляції та падіння курсу рубля демонструють: міжнародні санкції діють

Українська воєнна розвідка вважає, що ресурси Росії не безмежні, війна – це дуже дорого, тож процес системної кризи в РФ незворотній. І це лише питання часу. На думку ж економістів, Кремль все одно матиме внутрішній ресурс на війну, але є можливості зменшити його обсяг та доступність.

Підтримка економіки держави-агресора її союзниками й тими, кому байдуже до українських смертей

Американський професор з економіки Володимир Луговський вважає, що судячи з прикладів Північної Кореї та Ірану, Росія, на жаль, матиме фінансування для війни протягом тривалого часу. Питання в тому, наскільки це фінансування доступне та як його можна зменшити. Цю думку також поділяє Сергій Фурса, український інвестиційний банкір Dragon Capital. “Ресурси в них все одно будуть. Іран 40 років під санкціями, але ресурси виробляти дрони-камікадзе й тероризувати Ізраїль у нього є”, – каже інвестбанкір.

За оцінками Світового банку, у 2022-му падіння російського ВВП становило; 3,5%, що демонструє ефективність санкцій, введених Заходом у зв’язку з повномасштабним вторгненням в Україну, але Міжнародний валютний фонд вважає, що цього року економіка Росії може зрости на 1,5%.

Представник воєнної розвідки України Андрій Юсов у коментарі Укрінформу пояснив, що падіння бюджетних доходів кремль покриває з резервних фондів, які активно наповнювали валютою та золотом перед повномасштабним вторгненням в Україну. Їх обсяг оцінюють у понад 150 мільярдів доларів.

“Власне, саме із цих запасів Росія фінансує війну: утримує армію, виготовляє та закуповує зброю”, – сказав Юсов.

Крім резервів, РФ отримує доходи завдяки  експорту нафти. Російський експорт на початку року становив 8,3 мільйона барелів нафти на день – найвищий рівень з квітня 2020-го, згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА). Найбільшим покупцем був Китай (43% російського експорту сирої нафти), далі –  Індія (36%), ЄС (8%) і Туреччина (3%).

Експорт російських нафтопродуктів в основному тримається завдяки новим покупцям з Африки, які охоче споживають російське дизпаливо, постачання якого до Європи заборене. Однак, через санкції Заходу, доходи Росії від експорту палива досягли найнижчого місячного значення  з початку вторгнення і в червні становили 591 млн євро на день, що на 8% менше, ніж у травні, та на 18% нижче квітневого рівня.

“Необхідно обмежити прибутки Росії від експорту нафти й газу. Ідея встановлення обмеження (стелі) цін на російську нафту, безумовно, допоможе – вона змусила Росію продавати нафту зі знижкою”, – каже Луговський.

Після встановлення торік у грудні верхньої межі цін для закупівель російської нафти, згідно з даними міністерства фінансів РФ, за 4 місяці цього року доходи від нафтогазової галузі країни скоротилися на 52% порівняно з січнем-квітнем 2022-го.

“Важливо також утримувати світові ціни на нафту на низькому рівні. Для цього нам потрібна допомога таких країн як Саудівська Аравія та ОАЕ”, – додає американський професор з економіки.

На його думку, це питання, ймовірно, обговорюватимуть на запланованому саміті в Саудівській Аравії щодо “формули миру” президента Володимира Зеленського.

Вплив санкцій на інфляцію в РФ та на знецінення рубля

Падіння обсягу іноземних інвестицій та вихід міжнародних компаній з російського ринку призвели до зростання внутрішнього попиту, що перевищує можливості розширення виробництва. Тобто Росія не здатна виробити достатньо товарів, щоб задовольнити внутрішній попит, саме тому ціни зростають.

За даними Центрального банку РФ, поточні темпи зростання цін, включаючи різноманітні базові показники, перевищили 4% в річному вираженні і продовжують збільшуватися.

«Фахівці фінансово-економічної системи Росії усвідомлюють макроекономічні та інфляційні ризики значно краще, ніж фінансисти під час падіння династії Романових, коли не врахували загрози гіперінфляції та продовольчої кризи», – коментує представник Андрій Юсов.

21 липня російський Центробанк ухвалив рішення про підвищення ключової ставки на 100 базисних пунктів  – до 8,5% річних, – у намаганні приборкати інфляцію до рівня 4% у 2024 році.

Знецінення рубля з початку нинішнього року теж суттєво посилює проінфляційні ризики. Причинами є зниження доходів від експорту та постійний попит на валюту з боку російських імпортерів. Це неабияк впливає на валютний баланс.

“Аналітики очікують на слабший рубль на всьому горизонті”, – зазначає ЦБ РФ. Експерти банку погіршили прогнози на 2024 (з 77,9 до 85 рублів за долар) і 2025 роки (з 79,5 до 85 рублів за долар).

Необхідні подальші обмеження та контроль імпорту ресурсів для Росії

Український інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає: щоб санкції проти Росії максимально діяли, до них мають приєднатися Індія та Китай. На жаль, цього ніколи не станеться, тож необхідно просто посилювати контроль, щоб кремль мав менше можливостей обходити санкційні обмеження.

Важливим союзником Росії є Китай, тож на думку американського професора економіки Володимира Луговського, ключовим питанням зараз є те, як переконати Піднебесну зменшити постачання до держави-агресора товарів військового призначення. Офіційно КНР не постачає Росії летальної зброї і товарів військового призначення, але доведено, що товари подвійного використання все ж таки надходять російським покупцям.

«Як на мене, найбільш важливим аспектом, звичайно, є обмеження здатності Росії імпортувати життєво важливі ресурси. Нещодавнє обмеження Китаєм експорту безпілотників і запчастин до них в може бути важливим фактором у цьому напрямі»,  – каже Луговський.

31 липня Китай запровадив обмеження на експорт цивільних безпілотників дальнього радіуса дії, посилаючись на війну Росії в Україні та занепокоєння тим, що безпілотники можуть бути переобладнані для використання у військових цілях.

На думку американського економіста, також необхідно розробити стратегії, спрямовані на скорочення реекспорту до Росії з таких країн як Туреччина, Киргизстан, Вірменія і Казахстан.

Юсов також визнає, що є гостра потреба негайно прикрити різні «шпарини», через які росіяни намагаються ввозити товари подвійного призначення, передусім ― електроніку, яка використовується для виготовлення ракет та іншої зброї.

«Ми активно працюємо з нашими союзниками, аби перекрити такі “шпарини” чи “сірі” канали постачань. Певні точкові результати вже є, але для усунення проблеми обходу Росією санкцій потрібні більш жорсткі та ефективні механізми, передусім у сфері експортного контролю», – підсумував Андрій Юсов.

На жаль, розраховувати, що гроші у держави-агресора швидко закінчаться,  не доводиться, але значно обмежити ресурс «на вбивства українців»  цивілізованому світу цілком до снаги.  

Олександра Клітіна

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: