Військові у Нігері на національному телебаченні оголосили про повалення президента Мохамеда Базума. Він був союзником України в Африці.
Також вони заявили про припинення дії конституції та всіх державних інститутів та про закриття кордонів країни на заході Африки.
По телебаченню виступив генерал-полковник Амаду Абдурахман в оточенні ще дев’яти військовослужбовців у формі.
“Ми, сили оборони та безпеки, вирішили покласти край тому режиму, який ви знаєте, – сказав у телезверненні генерал. — Це сталося через погіршення ситуації у сфері безпеки та незадовільне управління в економічній та соціальній сфері”.
За його словами, очільники міністерств продовжать виконувати свої обов’язки.
“Всіх зовнішніх партнерів просять не втручатися, – продовжив генерал. — Морські та повітряні кордони закриваються доти, доки ситуація не стабілізується”.
Також нова військова хунта, яка називає себе Національною радою захисту батьківщини, встановила в країні комендантську годину з 22:00 до 05:00 за місцевим часом.
Президенту Базуму, якого заколотники утримували у його палаці, дзвонили держсекретар США Ентоні Блінкен та генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш та запевнили у своїй підтримці.
Вранці у четвер у твіттері Базуму з’явився такий пост: “Усі тяжкою працею отримані досягнення будуть збережені. Усі жителі Нігеру, які люблять демократію та свободу, подбають про це”.
Союзник Заходу
Президента Базума обрали на виборах у 2021 році. Він вважається ключовим союзником Заходу у боротьбі з ісламістськими бойовиками у Західній Африці.
Мохамед Базум увійшов в історію цієї західноафриканської країни як перший лідер, якому його попередник передав владу демократичним шляхом, після перемоги на виборах у 2021 році.
З моменту здобуття незалежності від Франції в 1960 році в Нігері – західноафриканській державі, яка не має виходу до моря, – відбулося чотири успішні перевороти і кілька невдалих спроб повалення влади. Під час незалежності більшу частину історії країною правили військові лідери.
Останній переворот у країні стався у лютому 2010 року і закінчився поваленням президента Мамаду Танджа.
У Нігері також діють джихадисти. Одна група прийшла на південний захід країни у 2015 році із сусіднього Малі, а друга діє на південному сході.
У країні діють угруповання, пов’язані як з “Аль-Каїдою”, так і з “Ісламською державою”.
У двох сусідніх країнах – Малі та Буркіна-Фасо – нещодавно відбулися перевороти, початок яким дали виступи джихадистів.
Події у Нігері розвиваються напередодні саміту Росія-Африка, який відбудеться у Санкт-Петербурзі 27-28 липня.
Більшість лідерів африканських країн відмовилися брати участь у саміті.
Російські ЗМІ з посиланням на джерела повідомляють, що візит Базуму на саміт не планувався.
Як Україна отримала і втратила великого союзника в Африці
Аналіз кореспондента ВВС Україна Георгія Ермана:
Лише чотири держави Африки наразі долучилися до Кримської платформи, метою якої є повернення Криму під контроль української влади. Нігер на чолі з президентом Мохамедом Базумом був однією з цих держав. Також він підтримував цілісність України в ООН.
До повномасштабної війни Україна і Нігер не мали якихось розвинених політичних відносин чи торгівлі. Але після телефонної розмови Володимира Зеленського з Мохамедом Базумом у серпні 2022 року – першої в історії між лідерами двох держав – Нігер ухвалив рішення підтримати Кримську платформу.
Наразі не відомо, як буде розвиватися зовнішня політика Нігеру за правління військової хунти, але ймовірно, що Україна втратила одного з друзів в Африці.
Річ у тому, що усі країни Західної Африки, в яких до влади прийшли військові хунти з 2020 року – Малі, Буркіна-Фасо, Гвінея або утримуються, або не беруть участь у голосуваннях в Генеральній Асамблеї ООН щодо резолюцій за територіальну цілісність України.
Ба більше, Малі, де розміщені найманці ПВК “Вагнер” і яка отримує військову допомогу від Росії, у лютому 2023 році була однією з двох африканських держав, поряд з Еритреєю, яка голосувала проти резолюції на підтримку цілісності України в ООН.
МЗС України вже засудило державний переворот. Так само як і США та ЄС, які розглядали Нігер як ключового партнера в забезпеченні безпеки в регіоні Сахелю, який потерпає від нападів джихадистів та озброєних банд.
Лише кілька тижнів тому країну відвідував голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель, який обіцяв Нігеру, який, за його словами, виконує роль “стабілізатора” в регіоні, надання сотень мільйонів євро на підтримку безпеки і придбання летальної зброї, зокрема боєприпасів для гелікоптерів.
Тепер цю обіцянку можуть скасувати, бо ЄС не підтримує нелегітимні уряди. І в такому випадку хунта Нігеру може звернутися по допомогу до Росії та ПВК “Вагнер”, яка вже присутня у трьох країнах Сахелю, де відбуваються збройні конфлікти – Малі, Буркіна-Фасо та Судані.
