Парламент Ізраїлю схвалив у останньому раунді голосування судову реформу, що розколола країну і вкинула її, за словами президента Ісаака Герцога, у стан надзвичайної ситуації.
За законопроєкт проголосували всі 64 депутати, які представляють партії урядової коаліції та формують більшість у Кнесеті.
Ізраїльська преса особливо наголошує, що в останній момент за реформу виступив навіть міністр оборони країни Йоав Галант, якого опозиція називала “голосом розуму” у стані ультраправого уряду.
Депутати від опозиційних партій залишили зал засідань на знак протесту.
Міністр юстиції Ярів Левін заявив, що, проголосувавши за судову реформу, парламентарі зробили “перший крок в історичному процесі виправлення судової системи та відновлення повноважень, які протягом багатьох років були відібрані в уряду та Кнесета”.
Досі ізраїльських суддів у кримінальних та цивільних справах, включно з суддями Верховного суду, призначав Комітет із судових призначень, що складається з дев’яти осіб.
З цих дев’яти лише чотирьох опосередковано обирає народ: це міністр юстиції, ще один міністр на вибір уряду та двоє депутатів Кнесету. Інші п’ятеро – ставленики самої судової системи, яких обирають за внутрішньою процедурою.
У рамках нової судової реформи уряд Нетаньягу хоче, щоб більшість членів Комісії (а краще – усіх) призначали з його відома.
Проте багато хто в Ізраїлі, включно з високопосадовцями, бояться, що таким чином Верховний суд перетвориться на “кліку своїх”, як висловився в понеділок голова МЗС Ізраїлю Елі Коен.
Водомети та арешти
Біля будівлі Кнесета з самого ранку зібралося близько 20 тисяч противників запропонованої судової реформи. Поліція стягнула до місця водомети та перекрила підходи.
На момент початку голосування 19 людей заарештували.
Сотні людей скандували “Ми ніколи не змиримося”.
Представник департаменту поліції Кобі Шабтай заявив ізраїльській пресі, що існує загроза штурму протестувальниками будівлі Кнесету, але поліцейські готові до такого розвитку.
Сто найбільших бізнесів Ізраїлю оголосили у понеділок страйк.
Президент країни Ісаак Герцог, який провів минулу ніч у переговорах з представниками правлячої коаліції та опозиції, заявив, що Ізраїль перебуває в режимі надзвичайної ситуації.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу буквально напередодні переніс операцію на серці, але все ж таки прибув до будівлі Кнесета, за деякими даними, – з кардіостимулятором.
Президент США Джо Байден закликав Нетаньяху відкласти голосування та спробувати досягти прийнятної угоди з опозицією.
Багато ізраїльських експертів вважають, що судова реформа, яка по суті означає повну концентрацію влади в руках уряду, ускладнить відносини Ізраїлю із західними партнерами та відлякає міжнародних інвесторів.
Чого хоче уряд
Мета судової реформи – обмежити повноваження Верховного суду, який в Ізраїлі через відсутність Конституції виконує функції стримування виконавчої та законодавчої влади.
Поправки передбачають, що будь-яке вето Верховного суду може подолати проста парламентська більшість у 61 голос.
Іншими словами, правляча коаліція, яка якраз і має більшість крісел у Кнесеті, тепер зможе завжди обходити заборони судової влади і безперешкодно приймати або скасовувати будь-які закони.
З лютого до квітня цього року мільйони ізраїльтян виходили на вулиці міст, протестуючи проти запропонованої урядом судової реформи.
Вони переконані, що, усунувши систему стримувань і противаг, влада перетворить країну на диктатуру.
Прихильники реформи вважають, що у руках Верховного суду останніми роками сконцентрувалася абсолютна влада, і обраний народом уряд неспроможний ефективно працювати, оскільки змушений постійно долати опір із боку суддів.
Позиція Нетаньягу
29 червня Біньямін Нетаньягу дав інтерв’ю американському виданню Wall Street Journal, в якому несподівано заявив, що спірний пункт про судову реформу буде виключений з кінцевого варіанта законопроєкту, який включає низку інших змін.
“Наразі цього (пункту) немає… Я уважно ставлюся до суспільної думки і до того, що, на мій погляд, виявиться прийнятним”, – сказав Нетаньягу WSJ.
Це викликало шквал обурення в лавах його коаліційного уряду – найправішого в історії Ізраїлю.
Реформування судової системи було однією з головних умов для формування коаліції після останніх виборів.
Разом із партією Нетаньягу “Лікуд” до нього увійшли ультраортодокси та партії ультранаціоналістичного спрямування.
І тим, й іншим необхідно обмежити можливості Верховного суду, який часто блокує ініціативи ультраправих.
Несподівану відмову Нетаньягу від раніше узгоджених планів партнери по коаліції назвали зрадою і весь останній місяць чинили на нього тиск.
Саме тому протестувальники, які зібралися біля будівлі Кнесету, до кінця не знали, як пройде сьогоднішнє голосування, кому зрештою він вирішить поступитися – противникам реформи або партіям, від яких залежить доля його уряду.
Що далі?
Противники реформи погрожували у разі її ухвалення перестати сплачувати податки. Резервісти ізраїльської армії мають намір не з’являтися на щорічні та обов’язкові військові збори.
В ізраїльському суспільстві до армії ставляться з великим пієтетом, служба вважається честю і досі не ставала знаряддям протесту.
Є побоювання, що такий розвиток подій призведе до порушення субординації в армії, що є неприйнятним для країни, яка перебуває у постійній бойовій готовності.
Прихильники реформи звинувачують противників у спробі воєнного перевороту.
“Я прийшла сьогодні сюди, щоб чітко заявити тим, кого я обирала, за кого голосувала та кого підтримую, що я стовідсотково виступаю за судову реформу”, – каже Авія Коен, студентка юридичного факультету.
Вона вийшла у понеділок на багатотисячну акцію на підтримку уряду у Тель-Авіві.
“Ми налякані і злі через те, що хтось намагається змінити цю країну, намагається повернути назад нашу демократію”, – каже інша студентка, 24-річна Цивія Гуггенхайм, яка виступає проти реформи.
“Ми не брати. Ми в епіцентрі громадянської війни. Ми поранені, стікаємо кров’ю, засмучені та стурбовані”, – написала колумністка однієї з центральних ізраїльських газет “Едіот Ахронот” Сіма Кадмон, пояснюючи глибину розколу в суспільстві.
Опитування громадської думки, проведені ізраїльською мовною корпорацією КАН, показали, що 46% населення країни виступають проти реформи, 35% – за та 19% не визначилися.
Загальноізраїльська асоціація профспілок “Гістадрут”, що має велику вагу, пропонувала помірніший варіант реформи, що дає більше самостійності уряду, але не позбавляє Верховний суд контролю над ситуацією.
Лідер опозиції Яїр Лапід заявляв, що цей варіант міг би стати гарною відправною точкою для подальшого пошуку компромісу, але в “Лікуді” кажуть, що текст запропонованого законопроєкту підозріло схожий на позицію самого Лапіда.
