Прихід Джорджії Мелоні на посаду прем’єр-міністра Італії став важливим розривом з недавнім минулим її країни. Вона є першою жінкою на цій посаді і, як широко повідомлялося, коли вона вступила на посаду в жовтні, першим ультраправим лідером з часів Другої світової війни. Дійсно, політика її партії спочатку викликала велику невизначеність і навіть певне занепокоєння щодо того, як її уряд буде підходити до трансатлантичного співробітництва. Зрештою, інші ультраправі партії в Європі дотримуються різко антагоністичних поглядів на НАТО і Європейський Союз (ЄС).
Але коли справа доходить до оцінки Мелоні, трансатлантичній спільноті варто було б зробити домашнє завдання і визнати її лідерство. Її дії чітко продемонстрували прагматичну і недвозначну відданість трансатлантичним відносинам, засновану на цінностях. Важливо те, що вона робить, а не те, що про неї говорять інші.
27 липня Мелоні відвідає Білий дім, де зустрінеться з президентом США Джо Байденом. Її візит відбудеться в той час, коли Італія готується до головування в G7 наступного року, що є критично важливою роллю з огляду на сьогоднішні геополітичні події. Тож чого Байден може очікувати від італійського лідера з важливих питань сьогодення?
Італія підтримує боротьбу України за свободу і демократію
Мелоні зберігає чітку прихильність Італії до стовпів ЄС і трансатлантичної спільноти. Вона недвозначно виступає проти автократій. Ще більш помітно, що вона голосно підтримує Україну і чітко покладає на Росію відповідальність за її неспровоковану агресію. Чіткість її позиції контрастує з подекуди більш неоднозначними позиціями інших партій італійської коаліції.
Під керівництвом Мелоні італійський уряд продовжує підтримувати Україну у протистоянні з Росією, надаючи їй військову допомогу. Попри низьку громадську підтримку військової допомоги – лише 39 відсотків італійської громадськості підтримують збільшення військової допомоги Україні – вона підкреслює, що це справедлива справа. Під час виступу в італійському Сенаті в березні вона сказала: “Український народ захищає цінності свободи і демократії, на яких базується наша цивілізація, і самі основи міжнародного права”. Вона додала, що “військова допомога необхідна, щоб допомогти нації, яка зазнала нападу”. Партія Мелоні “Фрателлі д’Італія” разом з правоцентристськими коаліційними партіями “Ліга” і “Вперед, Італіє” послідовно голосували на підтримку України, навіть коли перебували в опозиції під час правління колишнього прем’єр-міністра Маріо Драгі.
Чи буде китайський ” один пояс, один шлях” і надалі вести до Риму?
Іншою важливою сферою стратегічного діалогу Італії зі США буде питання трансатлантичної координації щодо Китаю. Італія стала першим і єдиним членом G7, який приєднався до ініціативи “Один пояс, один шлях” (BRI) у 2019 році, коли підписала Меморандум про взаєморозуміння з Китаєм. Популістський коаліційний уряд пообіцяв нову торгівлю та інвестиції, що було добре сприйнято в той час, але економічні вигоди так і не були реалізовані.
Назвавши членство Італії в BRI “великою помилкою”, Мелоні зазначила, що вона може не продовжити угоду в 2024 році. Оскільки 51% італійців негативно ставляться до Китаю, Мелоні може бути легше приєднатися до скоординованого трансатлантичного рішення щодо BRI.
Світова фінансова криза 2008 року створила величезні можливості для китайських інвесторів, які націлилися на компанії, що перебувають у стресовому стані, у пошуках технологій, інновацій та ринків збуту. У 2022 році Італія була другим за величиною партнером в Європі (після Німеччини) з імпорту китайської продукції на суму понад п’ятдесят мільярдів доларів. З іншого боку, італійський експорт до Китаю становить менше ніж 3%, або лише вісімнадцять мільярдів доларів. Очевидно, що оптимістичне бачення Італії щодо BRI не виправдалося.
Щобільше, Мелоні рішуче виступає на захист демократичних цінностей і критикує авторитарні репресії Китаю від Сіньцзяну до Гонконгу. Вона критикувала неправильне управління Китаєм пандемією COVID-19 і відкинула ідею про те, що Китай підтримував Італію в розпал кризи. На тлі критики китайських військових навчань у Тайванській протоці вона заявила минулого року, що “ЄС є важливим ринком для Китаю, який ризикує бути закритим, якщо Пекін вирішить напасти на Тайвань”.
Важливість американсько-італійських економічних відносин
Окрім геополітики, на порядку денному зустрічі Байдена та Мелоні, ймовірно, будуть також економічні питання. Тут вони мають потужну базу для розвитку. За останнє десятиліття товарообіг між Сполученими Штатами та Італією майже подвоївся з 52 до 100 мільярдів доларів. На відміну від Китаю, торговельний баланс Італії зі Сполученими Штатами завжди був позитивним. Минулого року, наприклад, італійський експорт до США сягнув 73 мільярдів доларів. Сполучені Штати є другим за величиною експортним ринком для Італії, на який припадає 11% всього експорту і понад 20% експорту за межі ЄС. Аналогічно, Італія є третім за величиною ринком в ЄС і восьмим у світі за номінальним валовим внутрішнім продуктом; з населенням близько шістдесяти мільйонів вона є шістнадцятим за величиною експортним ринком для Сполучених Штатів, зі значними торговельними та інвестиційними можливостями, зосередженими в галузях з високою доданою вартістю.
Італійські інвестиції в США становлять понад 41 мільярд доларів, підтримуючи майже сто тисяч американських робочих місць. Для порівняння, італійські прямі іноземні інвестиції в США майже в чотири рази перевищують інвестиції в Китай. У перспективі, в рамках програми відновлення ЄС після COVID-19, Італія отримає понад 200 мільярдів доларів США на Національний план відновлення та стійкості, зосереджений на трьох стратегічних напрямках: цифровізація та інновації, екологічний перехід та соціальна стійкість, спрямовані на вирішення структурних економічних проблем та неефективної інфраструктури, щоб залучити серйозні інвестиції зі Сполучених Штатів Америки. У 2022 році Італія посіла дев’яте місце серед країн ЄС за обсягом прямих іноземних інвестицій з США, що становить близько 26 мільярдів доларів.
Коли Байден і Мелоні зустрінуться в Білому домі, вони поділяться твердою прихильністю до трансатлантичної співпраці з основних геополітичних питань. Основні теми для обговорення, ймовірно, будуть зосереджені на співпраці для протистояння глобальним викликам, від економічного зростання до спільної безпеки, де Італія відіграє дуже важливу роль у Північній Африці та Сахелі, що відповідає стратегії Байдена щодо створення нових дипломатичних альянсів в Африці та західної альтернативи китайському BRI. Посилення економічної співпраці також має бути пріоритетом, виходячи за межі традиційних секторів, в яких переважно зосереджені американські інвестиції, таких як виробництво, електроніка, телекомунікації та сфера послуг. Вашингтон і Рим повинні, наприклад, сприяти налагодженню нової співпраці в галузях, що працюють над штучним інтелектом, енергетичним переходом і обороною.
Мелоні та Байден більш узгоджені, ніж багато спостерігачів можуть подумати. Байден повинен скористатися цим шансом, щоб розвинути свій багатообіцяючий старт.
Валбона Зенелі
