Після вторгнення Росії в Україну країни світу мусили стати на чийсь бік.
Захід запровадив санкції, але для однієї європейської держави вибір був важким.
Сербія разом із головним союзником Росії Білоруссю є єдиною європейською країною, яка не ввела санкції проти президента Росії Володимира Путіна.
Президент Сербії Александар Вучич довго балансував між Заходом та Сходом, але тепер він змушений обирати між своїм давнім прагненням приєднатися до ЄС та підтримкою своєї давньої союзниці, Росії.
Сповнені рішучості зберегти свої зв’язки з Росією, сербські націоналісти почали дедалі голосніше висловлювати свою думку з початком повномасштабної війни.
BBC Eye протягом минулого року досліджувала проросійських націоналістів Сербії та відстежувала їхні зв’язки з Москвою.
Ультранаціоналісти
Дам’ян Кнежевич привернув увагу міжнародної спільноти, коли мобілізував тисячі людей у столиці Сербії на підтримку війни Росії лише через кілька днів після того, як сили президента Путіна вторглися в Україну.
Це була одна з найбільших проросійських демонстрацій у Європі на той час.
Протестувальники розмахували російськими прапорами, тримали провоєнні знаки “Z” і портрети російського президента. Деякі навіть скандували: “Володимир Путін – наш президент”.
“У нас в Україні війна. Ми патріоти, ми повинні підтримувати наших братів. Це наша політика, це наша історія”, – сказав Кнежевич BBC.
“Я дійсно бачу нову Європу і, можливо, новий світ після цієї війни”.
Кнежевич і його організація “Народний патруль” відомі тим, що дотримуються крайніх поглядів проти мусульман та мігрантів і пропагують насильство.
Зв’язки з “Вагнером”
У листопаді 2022 року, через вісім місяців після початку повномасштабної війни в Україні, Кнежевич прийняв запрошення відвідати ПВК “Вагнер”, яку звинувачують у скоєнні воєнних злочинів у Сирії, Африці та Україні.
Кнежевич відвідав їхній нещодавно відкритий медіацентр у Санкт-Петербурзі та пізніше сказав BBC, що він “абсолютно підтримує все, що зробив “Вагнер”.
Через кілька тижнів після його поїздки в Росію Кнежевич на кордоні з Косово із символікою “Вагнера” брав участь у напруженому протистоянні з прикордонною поліцією.
Але він заперечує отримання будь-яких грошей від “Вагнера” – бо якщо це правда, то це може призвести до звинувачень у тому, що Росія використовує таких націоналістів, як Кнежевич, для розпалювання напруженості на Балканах.
“Народний патруль” офіційно не зареєстрований у Сербії, тому у нього немає бізнес-облікового запису, який BBC могла перевірити. Однак Кнежевич пов’язаний з кількома іншими організаціями в реєстрі компаній Сербії, хоч їхні річні фінансові звіти не показують зв’язків з Росією.
“Допомога, яку Росія надає таким групам, проходить не через державні установи, а через неформальні організації”, – сказав ВВС Ерік Горді, професор Школи славістики та східноєвропейських досліджень Лондонського університетського коледжу.
“Вони можуть робити речі, які матимуть дуже великий вплив, великий розголос, можуть навіть стати глобальними, і вони роблять їх за дуже невеликі гроші. Вони роблять усе чужими руками, і якщо це стане серйозним, вони завжди можуть сказати, що не мають із цим нічого спільного”, – додав він.
Націоналісти ще більше розлютилися, коли подумали, що президент Вучич розглядає угоду з Європейським Союзом, яка, як вони боялися, призведе до того, що Сербія відмовиться від своїх претензій щодо Косово.
Кнежевич організував демонстрацію в Белграді 15 лютого, де він погрожував президенту, кажучи: “Я йду за тобою, Вучич”. Потім він повів натовп до президентського палацу.
Тієї ночі президент Вучич виступив на телебаченні і заявив, що не допустить іноземного втручання в сербську політику. “Мені не потрібен хтось із “Вагнера”, щоб поплескати мене по плечу і казати, що я можу, а що ні”.
Пізніше Кнежевича звинуватили у закликах до насильницького повалення уряду президента Вучича. Після двох місяців ув’язнення його звільнили з-під варти, але суд щодо нього триває.
Косовська проблема
Як і Кнежевич, багато сербів вважають Косово колискою сербської держави та православної релігії.
До 1990-х років і Сербія, і Косово входили до складу Югославії. Але коли федерація розпалася в кровопролитній війні, Сербія спробувала втримати Косово.
Більшість етнічних албанців хотіла незалежності, а сербська меншина боролася за тісніші зв’язки з Сербією.
Етнічна напруженість призвела до того, що обидві сторони поводилися жорстоко, але коли серби почали етнічну чистку албанського населення частини Косово, втрутився НАТО. Їхня 11-тижнева кампанія бомбардувань сербських цілей у Косово та Сербії поклала край насильству.
Коли Косово проголосило незалежність у 2008 році, це підтримали західні держави – крок, який Сербія ніколи не погоджувала.
Росія підтримала позицію Сербії, заблокувала визнання Косова в Раді Безпеки ООН, що є однією з ключових причин, чому націоналісти, такі як Кнежевич, бачать у Росії союзника.
“Якби не Росія, ми б уже давно втратили частину нашої священної території”, – сказав Кнежевич BBC.
Зростання націоналістичного альянсу в політиці
І тоді як Кнежевич представляє вуличний націоналізм у Сербії, нещодавно також сформували новий альянс націоналістичних політичних партій.
Один із найбільших опозиційних блоків у парламенті, який має майже 15% місць, прагне підтримки Росії у поверненні Косова під контроль Сербії.
Бошко Обрадович, лідер партії “Двері”, має довгу історію зв’язків з Росією.
Як і багато сербських націоналістів, він не дуже хотів спілкуватися з ВВС. Але після кількох місяців прохань нарешті погодився на інтерв’ю.
“Росія є дружньою країною-союзницею. Росія ніколи не бомбила нас, Росія не забирає Косово у Сербії. Росія не визнала незалежності Косова. Вона навіть на боці Сербії на багатьох міжнародних форумах” – каже Обрадович.
Націоналісти відкидають американський і європейський тиск на Сербію щодо визнання Косова, однак на ситуацію також вплинули і події всередині країни.
На початку травня в результаті двох масових стрілянин з різницею в кілька годин, зокрема у школі, загинули 19 людей.
Ці вбивства викликали масовий рух проти насильства. Проросійські націоналістичні голоси – які колись були дуже помітними – тепер звучать не так голосно.
Але Кнежевича не лякає навіть загроза тюремного терміну. Він каже, що він і його група досі підтримують Росію і “Вагнера”.
“Ми підтримували “Вагнер” як російську патріотичну військову групу, яка мала успіх на фронті”, – сказав він BBC. Кнежевич вважає їх “героями Росії”.
Альбіна Ковалова та Івана Георгієвські
