Цього тижня Росія вийшла із зернової угоди, що саме по собі не стало великою несподіванкою. Набагато більше міжнародних спостерігачів здивувало те, що в Кремлі ухвалили таке рішення за лічені дні до саміту Росія-Африка, який відбудеться в Санкт-Петербурзі 27-28 липня.
Більшість африканських країн залишаються лояльними Москві, незважаючи на російське вторгнення в Україну, але при цьому Африка найбільше постраждає від переривання зернової угоди.
Її суть полягає в тому, що Україна за посередництва ООН може продовжувати експорт свого зерна і соняшникової олії з чорноморських портів, блокованих російським флотом.
Скасування угоди означає значне скорочення обсягів зернової продукції, що поставляється в треті країни, і різке зростання цін на ці товари на світових ринках.
На початку війни в Україні, до укладення першої зернової угоди з Росією, підписаної зусиллями ООН і Туреччини, припинення експорту українського продовольства відчули на собі багато країн, але найбільше – Африка.
На що розраховує Росія, завдаючи нового удару по своїх африканських союзниках напередодні спільного саміту?
Ніж у спину
«Рішення Росії вийти із зернової угоди – це ніж у спину глобальної продовольчої безпеки, крок, який невідповідно важко відіб’ється на країнах Африканського рогу, і без того страждають від наслідків посухи», – заявив міністр закордонних справ Кенії Корір Сінг’Оей через день після того Як Москва вийшла з угоди.
Країнами Африканського рогу називають Сомалі, Ефіопію, Еритрею та Джібуті, але влада інших держав континенту теж б’є на сполох.
Сільське господарство всієї Східної Африки сильно постраждало від недавньої посухи, а північна частина континенту взагалі повністю імпортує продовольство.
Сомалі, Кенія, Ефіопія, Південний Судан та Нігерія стовідсотково залежать від імпорту зерна, Єгипет є одним із найбільших імпортерів саме української продукції.
Глава МЗС Замбії Стенлі Какубо заявив, що угода була «рятувальним колом для країн, які найбільше потребують», і її призупинення спричинить серйозні наслідки.
За оцінками ООН, зараз сумарно на континенті від нестачі їжі страждають близько 50 млн осіб. Наслідки виходу Росії із зернової угоди стали відчутні вже цього тижня, за один лише день у понеділок світові ціни на пшеницю зросли приблизно на 3%, що посилить голод у певних країнах.
«Торгівля продовольством, кормами та добривами у Чорному морі має найважливіше значення для стабільності світових цін на продовольство. Сумно констатувати, що найбільше постраждали бідні люди та бідні країни», — заявив генеральний директор Світової організації торгівлі Нгозі Оконджо-Івеала.
Деякі африканські країни, які вважаються близькими союзниками Москви, зокрема ПАР, утрималися від коментарів того, що відбувається.
Хоча в середині червня президент ПАР Сиріл Рамафоса очолив африканську делегацію, яка здійснила візит до Києва та Санкт-Петербурга, однією з головних цілей якого були переговори з Володимиром Путіним щодо важливості продовження зернової угоди.
До складу делегації тоді увійшли представники семи африканських країн.
Щедра пропозиція
Володимир Путін явно не прислухався до африканських урядів щодо зернової угоди, але, схоже, він має запасний план.
Як випливає з інформаційного бюлетеня Африканської розвідки, що потрапив у розпорядження французького видання Le Monde, у червні-липні цього року влада Малі отримала від Росії 50 тисяч тонн пшениці за знижковою ціною 220 доларів за тонну.
Ще в березні Кремль давав зрозуміти, що у випадку, якщо зернову угоду не буде продовжено, Росія готова безоплатно постачати зерно в африканські країни, що потребують.
Офіційних заяв щодо цього поки немає, але очікується, що такою пропозицією Путін зустріне своїх гостей на саміті Росія-Африка наступного тижня.
“[…] Росія тут свою позицію зберігає, ми перебуваємо в контакті з нашими африканськими партнерами, і ці контакти продовжаться на майбутньому форумі Росія-Африка”, – заявив цього тижня прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
