За останні два десятиліття Росія побудувала десятки нових військових баз і відновила роботу об’єктів радянської армії вздовж своїх кордонів із Західною Європою, нагадує розслідування проекту Голосу Америки “Поліграф”.
Проект, що спростовує неправдиву інформацію від Кремля, стверджує, що керівництво Росії “намагається стерти десятиліття російської військової експансії”.
Так, речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що “ніколи російська військова інфраструктура не рухалася у бік західної Європи, завжди відбувався рух у зворотному напрямку”.
Пєсков так реагував на пропозицію президента Литви Гітанаса Науседи, який минулого тижня запропонував створити постійні військові бази НАТО біля російського кордону.
«Поліграф» нагадує, що це Росія почала «таємну військову операцію на Сході України у 2014 році , а в 2022 році розпочала «неоколоніальну війну проти України, намагаючись розширити збройні сили Москви на захід».
«У 2023 році Росія почала розміщувати тактичну ядерну зброю в Білорусі, яка межує з трьома країнами НАТО – Польщею, Литвою та Латвією», – пише «Поліграф».
Він підготував “короткий каталог російського військового просування в Європі”.
Мілітаризація Калінінградської області, Росія
З 2016 року Росія значно мілітаризувала Калінінград, російський ексклав, що є між Польщею та Литвою, перекинувши війська та озброєння та сформувавши 11-й армійський корпус.
За даними CNA, фінансованої урядом США дослідницької та аналітичної організації, що базується у Вірджинії, з 1990-х до початку 2016 року “зведені підрозділи сухопутних сил 11-го армійського корпусу мали номінальну чисельність від 12 000 до 18 000 військовослужбовців, включаючи танки Т-72, БТР БТК, мобільні реактивні системи залпового вогню, артилерія”.
Високий ступінь мілітаризації Калінінграда дає можливість Кремлю захопити частину польського Сувалкського коридору, смуги землі довжиною менше 80 кілометрів, яка відділяє Білорусь від Калінінграда, припускає Поліграф.
Відновлення радянських баз на захоплених в України територіях Криму та нові бази на Донбасі
Після того, як Росія незаконно анексувала Крим у лютому 2014 року, Міністерство оборони Росії захопило українські військові бази на півострові, реактивувало старі радянські бази та побудувало нові, нагадує «Поліграф».
Об’єкт-100 Утьос – одна з відновлених радянських військових баз у Криму. Цей комплекс берегових ракетних позицій розташований у горах поблизу Севастополя. У 2017 році з цієї бази під час військових навчань були запущені крилаті ракети.
Росія також відновила мережу радянських радіолокаційних станцій у горах Криму, з яких її збройні сили можуть стежити за Чорним морем, включаючи рух румунських, болгарських і турецьких кораблів.
Країни НАТО сприйняли таке переміщення російської військової інфраструктури на захід як відкриту загрозу.
У вересні 2016 року тодішній міністр оборони Великої Британії Майкл Феллон заявив, що Лондон стурбований нарощуванням російської армії в Криму та мілітаризацією “чорноморського регіону загалом”, додавши, що Болгарія та Румунія відчувають сильну загрозу.
Росія розширила можливості своїх ВПС у Криму, перетворивши колишній цивільний аеропорт Бельбек на військову базу. З початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва використовує авіабази в Криму для бомбардування українських міст.
До листопада 2021 року Росія побудувала десять військових баз у частково окупованих Україною Луганській та Донецькій областях. Російські військові розмістили на цих базах танки, бойові броньовані машини, артилерію, самохідні зенітні установки та інше озброєння та використали це озброєння під час повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
До початку липня 2022 року Росія розмістила тимчасові та постійні військові бази ще у двох частково окупованих областях України — Херсонській та Запорізькій.
Дві військові бази в Білорусі і заяви про розміщення ядерної зброї
Збройні сили Росії в Білорусі, яка межує з трьома країнами НАТО — Польщею, Литвою та Латвією, наразі перебувають на найвищому рівні з моменту розпаду Радянського Союзу. Росія має дві військові бази в Білорусі.Російська військова присутність у Білорусі дозволила Москві постачати режиму Лукашенка зброю та техніку для придушення білоруських протестів 2020-2021 років.
У лютому 2022 року російські війська вторглися з Білорусі в Київську та Чернігівську області України. За даними Європарламенту, Білорусь також “надає свою територію для російських ракетних ударів і атак безпілотних літальних апаратів проти України”.
Крім того, з червня Москва почала розміщувати тактичну ядерну зброю в Білорусі.
Порушення зобов’язання вивести війська з Придністров’я у Молдові
У Молдові Москва розмістила Оперативну групу російських військ у Придністров’ї, офіційно Придністровській Молдавській Республіці (ПМР), сепаратистському регіоні, не визнаному державами-членами ООН. Оперативне угруповання, створене в 1995 році, базувалося на базі 14-ї армії ЗС Росії, яка входила до складу Збройних сил Радянського Союзу.
У 1999 році на Стамбульському саміті Організації з безпеки і співробітництва в Європі Росія взяла на себе зобов’язання “завершити виведення російських військ з території Молдови до кінця 2002 року”.
Росія не дотрималася своєї обіцянки, і влада Молдови неодноразово закликала до виведення російських військ і заміни їх міжнародними цивільними спостерігачами.
У червні 2018 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка закликала Росію вивести свої війська з Придністровського регіону Молдови.
Чисельність російських військ у Придністров’ї в 2015 році оцінювалася в 1000-1500 осіб. Відтоді кількість російських військових, які незаконно перебувають там, зросла більш ніж удвічі. За оцінками України, у червні 2020 року в Придністров’ї перебувало близько 3500 російських військових.
Сербія: військова база під виглядом гуманітарного центру
У 2011 році Москва відкрила Російсько-сербський гуманітарний центр у місті Ніш на півдні Сербії, яке у звіті Інституту нової Європи за 2020 рік визначено як російська військова база: “Там дислокуються російські війська, в тому числі інженерні війська, вертольоти і винищувачі. …Центр працює в гуманітарних та екологічних напрямках. Але він відіграє подвійну роль і також використовується російськими спецслужбами”.
Російська і сербська армії регулярно проводять спільні військові навчання в Сербії. У 2019 році Міноборони Росії оголосило про плани побудувати російську базу ППО в Сербії.
У серпні 2022 року посол Росії в Белграді Олександр Боцан-Харченко відкрито назвав Російсько-сербський гуманітарний центр російською військовою базою.
Нова база у Грузії після війни 2008 року
Після російсько-грузинської війни 2008 року російські військові відкрили 7-му військову базу в Гудауті, розташованій на території окупованої Грузією Абхазії. Як повідомляє сайт InformNaplam, на цій російській військовій базі, розташованій у країні, яка межує з Туреччиною, членом НАТО, розташовані “4 мотострілецькі батальйони, танковий батальйон, два артилерійські дивізіони, реактивний артилерійський дивізіон, рота снайперів, рота безпілотників, розвідувальний батальйон, а також ряд інших окремих підрозділів бойового та матеріально-технічного забезпечення”.
У 2010 році Володимир Комоєдов, колишній командувач Чорноморським флотом Росії, заявив російській газеті “Независимая газета”, що Федеральна служба безпеки, російська агенція, що стала спадкоємицею КДБ радянських часів, отримала контроль над абхазькими портами Сухумі та Очамчира, і що ці порти стали додатковою базою для кораблів Чорноморського флоту: “Відтепер Чорноморський флот буде більш розосередженим і, отже, менш вразливим. Плюс вирішується завдання захисту суверенітету Абхазії з моря”.
1 лютого 2009 року російські військові створили 4-ту гвардійську військову базу в Південній Осетії, ще одному окупованому Росією регіоні Грузії. Ця база, на якій перебуває близько 5 тисяч російських військовослужбовців, в основному розташована в місті Цхінвалі, але окремі підрозділи розкидані по всій Південній Осетії.
У 2022 році підрозділи російських військових баз у Грузії брали участь у повномасштабному вторгненні Росії в Україну.
