Євродепутати незадоволені самітом НАТО у Вільнюсі та підходом до прийому України до альянсу. ЄС має вчинити інакше та ініціювати процес прийому якнайшвидше – бажано, після літніх канікул, кажуть у Страсбурзі.
На саміті НАТО не прозвучало конкретики, на яку так сподівалися українці, тож головне завдання ЄС зараз – не повторити помилку союзників. Таку думку висловили депутати Європарламенту в середу, 12 липня, під час дебатів, присвячених Україні та російському вторгненню, про це пише DW.
“Ми маємо направити Путіну чіткий сигнал”
Саміт Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі мав виправити історичну помилку саміту 2008 року в Бухаресті, але натомість став розчаруванням, заявила голова підкомітету Європарламенту з оборони та безпеки француженка Наталі Луазо. “Ніби деякі й справді не розуміють, що альянс переживає історичний момент, – докірливо сказала вона. – Але Україна вступить до НАТО – тепер це вже питання часу, а не принципу”. Євродепутатка назвала українську армію найбоєздатнішою та загартованою в боях армією в Європі та закликала ЄС суттєво посилити та прискорити підтримку Києва в ім’я миру, стабільності та безпеки на континенті.
“Ми повинні направити Путіну чіткий сигнал: Вільнюс – це не Бухарест, – зазначив депутат від Німеччини Сергій Лагодинський (Sergey Lagodinsky). – Вільнюські обіцянки – це не втіхи та відстрочки, як це було в Бухаресті, і не заохочення Путіна до завдання удару”. Тепер ЄС відповідає за те, щоб “дати українцям те, що багато хто з них втратив у ці дні”, вважає він. А саме: Євросоюз має розпочати докладно та чітко спланований процес прийому України до своїх лав. “Ми вже приступили до цього в парламенті, а тепер за нами має бути і Рада ЄС”, – підкреслив Лагодинський.
“Україну знову відправили до зали очікування, – поскаржився бельгійський європарламентар Гі Верховстадт. – Це не мудре рішення, оскільки у Росії складається враження, що можна продовжувати війну, а чим довше вона продовжуватиме війну, тим довше Україна буде поза НАТО”. На думку колишнього прем’єр-міністра Бельгії, Євросоюз не може зробити такої помилки, тому Єврокомісії відразу ж після літніх канікул слід виступити з пропозицією розпочати переговори з Україною про її приєднання до ЄС.
“ЄС потрібна своя армія”
У тому, що Брюссель має намір розпочати переговори з Києвом до кінця цього року, немає жодних сумнівів, запевнив євродепутат із Франції Бернар Гетта. Північноатлантичний альянс на чолі зі США неправий у своїй нерішучості, тоді як на останньому засіданні Ради ЄС наприкінці червня було чітко заявлено “про бажання 27 держав-членів стати на бік людей, які зазнали агресії”. Крім того, Гетта вважає, що надмірна обережність Вашингтона має спонукати країни Євросоюзу швидше рухатися до створення загальноєвропейської оборони, щоб у разі потреби захищатися самим.
“Ми повинні втілити в життя ідею оборонного союзу, – згодна з ним і депутат із Бельгії Хілде Ваутманс. – Нам потрібна спільна армія”. Вона також закликала Євросоюз подати Україні сигнал, що відрізняється від НАТО: “Ми не можемо просто сказати, що, ну, може, пізніше, може, наступного року… Ні, ми повинні зробити так, щоб війна закінчилася зараз, і це наш обов’язок”.
Чому Захід не може надати достатньої допомоги, щоб покласти край цій війні? Таким питанням поставив литовський парламентар Броніс Ропе. “Щоразу, коли ми вживаємо недостатні дії, це означає, що відновлення України буде коштувати ще дорожче”, – нагадав він.
Направити російські активи на відновлення України
Додаткові фінансові ресурси, терміново необхідні для допомоги Україні, мають надходити з експропрійованих російських активів, упевнений інший литовський депутат Пятрас Ауштрявічюс: “Такий крок є не лише пропорційною відповіддю на агресію, а й цілком виправданою з точки зору загальної самооборони”.
З Ауштрявічюсом солідарний і європарламентар із Чехії Людек Нідермайєр: заморожені активи Росії на сотні мільярдів євро – це ті кошти, які насамперед мають бути використані для відновлення збитків від російської агресії в Україні, вважає він.
“Я знаю, що це нелегко, але це не неможливо. І я розчарований, що ми не просуваємось у цьому питанні”, – сказав він. І також закликав Євросоюз зайняти чітку позицію проти участі російських спортсменів в Олімпійських іграх, “докласти великих зусиль, щоб уникнути неприйнятного та запобігти участі у змаганнях тих людей, які відкрито підтримують вбивства безневинних жителів України”.
Не допустити росіян на Олімпійські ігри
Заклик не дозволити російським атлетам брати участь в Олімпіаді у Парижі звучав у залі засідань у Страсбурзі неодноразово. “Ми не можемо просто дивитися, як російські та білоруські спортсмени готуються до Олімпійських ігор”, – зазначила Міхаела Шойдрова з Чехії. На її думку, Єврокомісія має виступити проти участі атлетів, які не критикують російську агресію.
Шойдрова також поцікавилася, на якому етапі знаходиться реалізація обіцянки глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) організувати міжнародну конференцію для повернення викрадених Російською Федерацією українських дітей.
З цього питання висловилася і її землячка Діта Харанзова. “Нам потрібно зосередитися на реаліях війни, таких як викрадення українських дітей. Ми маємо робити набагато більше для їхнього повернення на батьківщину. Урсула фон дер Ляйєн обіцяла допомогти, ми чули, що була анонсована конференція на цю тему, але це було кілька місяців тому!” Поки що нічого не сталося”, – констатувала євродепутат. Вона вимагала від ЄС негайного та конкретного плану того, “як ми допоможемо зупинити геноцид українського народу”.
Проти касетних боєприпасів та за “мир у всьому світі”
Серед іншої критики на адресу Єврокомісії звучали закиди у “мовчанні ЄС про касетні боєприпаси”, які Вашингтон пообіцяв Києву. Щодо цього раніше висловлювалася представниця зовнішньополітичної служби Євросоюзу Набіла Массралі: “Це питання мають вирішувати країни-постачальники боєприпасів та Україна, але загалом ми підтримуємо постачання боєприпасів, які дозволяють Україні захищатися”.
Були й традиційні для таких дебатів поодинокі заклики до припинення військової допомоги Україні. “Ми, ліві, говоримо немає цій війні, ми хочемо миру в усьому світі, а єдиний шлях до нього – це не озброєння, а дипломатія та політичні розв’язання конфліктів”, – заявила депутат із Німеччини Озлем Демірель (Özlem Demirel).
Італійка Франческа Донато запитала, чи справді в Євросоюзі вважають правдоподібним закінчення війни з беззаперечним виведенням російських військ з України та затримання Володимира Путіна? “Чи готова Європа до постпутинського сценарію? Ви хочете нову Лівію в Росії? Ми знаємо, що США і НАТО цього не хочуть і не підтримають. Ризик того, що російські атомні бомби потраплять не в ті руки, занадто великий для Байдена”, – вважає Байден. Донато. Від одного депутата навіть прозвучала заява, що “Україною керують військові злочинці”, але вона викликала у залі сміх.
Попри звичайний формат представники Ради ЄС та Єврокомісії в дебатах цього разу не брали участі, хоча в процесі дискусії обговорювалися в тому числі й ухвалені ними рішення. Багато депутатів були обурені тим фактом, що керівництво Євросоюзу віддало перевагу дискусії в Європарламенті на саміт НАТО у Вільнюсі.
Ксенія Польська
