У Литву з’їжджаються лідери та представники країн-членів НАТО для участі в щорічному саміті альянсу, який цього року може стати доленосним для Києва та дуже неприємним для Москви, оскільки головне питання його порядку денного – членство України в НАТО.
У понеділок у другій половині дня у Вільнюсі очікують на прибуття лідерів великої четвірки – Джо Байдена, Еммануеля Макрона, Олафа Шольца та Ріші Сунака.
Президент України Володимир Зеленський також планує взяти участь у саміті, підтвердив генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг.
Раніше український лідер неодноразово давав зрозуміти, що приїде лише в тому випадку, якщо в ході зустрічі НАТО планує офіційно запросити Україну приєднатися до альянсу, проте такої гарантії йому ніхто не дав.
Джо Байден говорив, що деякі члени НАТО не вважають за можливе прийняти Україну в свої лави у розпал війни, але це не скасовує можливість запросити її приєднатися пізніше.
Водночас, глава МЗС України Дмитро Кулеба у понеділок повідомив, що країни НАТО готові розглянути заявку України у прискореному порядку без затвердження «плану дій щодо членства». Зазвичай це список реформ, які має провести країна-кандидат перед вступом до альянсу.
«Я вітаю це довгоочікуване рішення, яке скорочує наш шлях до НАТО. Це також найкращий момент, щоб запропонувати ясність щодо запрошення Україні стати членом», – написав Кулеба у своєму твіттері.
Російська агресія в Україні триває вже 500 днів. За даними на травень цього року, з початку війни її союзники – США, ЄС та НАТО – виділили Києву гуманітарну, військову та фінансову допомогу на суму 165 млрд доларів.
Але, як сказав у минулі вихідні Столтенберг, на саміті у Вільнюсі Росії буде надіслано чіткіший сигнал.
Редактор європейського відділу Бі-бі-сі Катя Адлер напередодні саміту на умовах анонімності поговорила з високопоставленими представниками альянсу про те, яким може бути цей сигнал. Чи обмежиться НАТО подальшими військовими поставками та наданням іншої допомоги, чи можна очікувати більш рішучих кроків?
Судячи зі слів джерел, у ході саміту буде порушено п’ять основних тем.
1. Стратегічна витримка
Росія має чітко зрозуміти: Захід не видихнеться та не втратить інтерес до України. Перечекати, доки потоки допомоги Києву скоротяться, не вийде.
«Ми надаємо [Києву] важливу військову підтримку, все більш просунуту, і Москва має знати, що це продовжуватиметься», – сказав один із дипломатів.
За словами кореспондента Бі-бі-сі, її здивувало, наскільки спокійно її співрозмовники сприймають темпи українського контрнаступу, які виявились повільнішими, ніж очікувалося.
У НАТО, схоже, згодні з міністром закордонних справ Великобританії Джеймсом Клеверлі, який нещодавно сказав, що це війна, а не голлівудський фільм, і всьому свій час.
2. Оборонний комплекс
На тлі бойових дій, що затягуються, однією з головних тем обговорення у Вільнюсі стане нарощування темпів європейської військової промисловості, що дасть можливість забезпечувати всім необхідним Україну та зберігати на потрібному рівні оборонні можливості країн ЄС.
Також, кажуть у керівництві НАТО, необхідно скоординувати дії щодо озброєнь, які отримує Україна, та темпів постачання.
Зараз кожна країна НАТО відправляє свою власну допомогу у свій термін, і Україна змушена розбиратися з різними моделями броньовиків, танків та інших озброєнь, що не дуже ефективно.
3. Гарантії безпеки Києву
Зважаючи на те, що Україна поки не є членом НАТО, Великобританія, США, Франція та Німеччина сформують так звану «Коаліцію доброї волі», яка вже зараз надасть Києву гарантії безпеки.
Деталі плану обговорюватимуться у рамках програми саміту. Його автори запрошують інші країни приєднатися до коаліції.
4. Рада Україна-НАТО
На другий день саміту НАТО скликає нещодавно сформовану Раду Україна-НАТО, яку було задумано як платформу для більш тісної співпраці між Києвом та альянсом і через яку Україна отримає ширший доступ до ресурсів НАТО.
Якщо президент Зеленський все ж таки вирішить не брати участь у саміті, за цим пунктом може виникнути дуже незручна ситуація, пише з Вільнюса кореспондент Бі-бі-сі Катя Адлер.
5. Прискорена процедура для України
Раніше джерела повідомляли, що НАТО, ймовірно, позбавить Київ одного з етапів процедури вступу до альянсу, зазвичай обов’язкового для будь-якої країни-кандидата. Йдеться про розробку та реалізацію документа під назвою «План дій з підготовки до членства в НАТО» (також відомого як ПДЧ).
У понеділок ці відомості офіційно підтвердив глава МЗС України.
Генсек альянсу Єнс Столтенберг також заявив, що запропонував членам альянсу затвердити прискорену процедуру розгляду членства України, проте її ще мають затвердити країни, що входять до НАТО.
«Остаточне рішення ще не ухвалене, але я впевнений, що під час саміту ми продемонструємо єдність і дамо щодо України переконливий сигнал».
Сайт НАТО повідомляє , що ПДЧ є «списоком заходів, з якого вони можуть обирати ті з них, які на їхню думку можуть виявитися найбільш цінними при підготовці [до вступу до альянсу]».
План складається з п’яти розділів (політичні та економічні питання, а також питання оборони, ресурсів, безпеки та права).
Реалізація ПДЧ може тривати тривалий час — зазвичай цього потрібно кілька років.
Після початку російського вторгнення в Україну альянс ухвалив рішення про вступ Фінляндії та Швеції без виконання будь-якого плану.
Єдність у НАТО
За словами кореспондента Бі-бі-сі, напередодні саміту у колах НАТО відчувається повна одностайність в українському питанні. Усі, хто сяде за стіл переговорів у Вільнюсі, розуміють необхідність підтримки України у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі.
Офіційно НАТО продовжує дотримуватися погляду, що тільки Київ може вирішувати, чи сяде він за стіл переговорів із Москвою, і сам визначить слушний для цього момент.
Але за лаштунками дипломати припускають, що альянсу доведеться підштовхнути Україну до цього рішення, щоб зберегти життя українців та мільярди західних грошей, якщо стане очевидним, що цю війну виграти неможливо.
Однак, наголошують співрозмовники Каті Адлер, зараз така постановка питання не є актуальною.
