Значна частина росіян продовжує симпатизувати лідеру «Групи Вагнера» Євгену Пригожину, пропри його невдале повстання минулих вихідних, кажуть соціологи. За даними кількох недержавних російських соціологічних центрів, від 20-30% росіян продовжують ставитися до лідера найманців позитивно, пропри зусилля Кремля дискредитувати його.
Газета New York Times звертає увагу на те, що результати опитувань, проведених у червні недержавною московською дослідницькою компанією Russian Field, показали, що похід Пригожина та найманців ПВК «Вагнера» на Москву 24 червня призвів до падіння симпатій до нього, але все ж значна частина росіян залишаються його прихильниками.
За опитуванням, підтримка Пригожина після заколоту впала на 26%. Чверть опитаних телефоном респондентів заявили, що все ще сприймають Пригожина в позитивному світлі, а майже 40 відсотків сказали, що сприймають лідера найманців негативно. Третина респондентів сказали, що не знайомі з його діяльністю або відмовилися відповідати.
Пригожина люблять в основному на півдні та молоді чоловіки, не люблять москвичі та старші телеглядачі
Минулого тижня компанія FilterLabs.AI, що займається вивченням громадської думки та відстежує соціальні медіа та інтернет-форуми, щоб оцінити настрої населення в Росії, дійшла висновку, що значні прошарки російського населення продовжують підтримувати Пригожина. В інтерв’ю телеканалу CNN керівник FilterLabs.AI Джонатан Тюбнер сказав, що Пригожину продовжують симпатизувати на півдні Росії, зокрема у Ростові, який «вагнерівцям» вдалося взяти без опору, а багато місцевих жителів радо робили селфі з його бійцями. Натомість у Москві такої підтримки не було, каже дослідник.
Тим часом дослідницька організація «Левада-центр», яка визнана у Росії «іноземним агентом», у своєму звіті, опублікованому також у понеділок, 3 липня, повідомляє, що трохи менше половини опитаних вважає критику Пригожина щодо військових хоча б частково обґрунтованою. При цьому, 41% опитаних телефоном з 28 червня по 1 липня сказали, що їхнє ставлення до Пригожина погіршилося, чи «швидше погіршилося», а 45% сказали, що не змінилося. Симпатії до Пригожина зберігаються насамперед серед чоловіків молодого та середнього віку, які використовують інтернет як основний засіб інформації, зазначають соціологи з «Левада-центр».
Пригожина вважають справедливим критиком армії майже половина росіян
До свого короткотривалого повстання Пригожин був одним з найвпливовіших лідерів громадської думки у Росії, а його повстання проти найвищого військового командування стало найбільшим викликом для влади президента Росії Володимира Путіна за його понад 20-літнє правління, вважають соціологи.
Як зауважує NYT, те, що підтримка Пригожина залишається відносно високою, «особливо вражає у світлі узгоджених зусиль російського уряду з його дискредитації, через відсутність публічної підтримки заколоту з боку російських політичних і військових лідерів та у зв’язку із загибеллю кількох російських військових пілотів, які протистояли повстанцям «Вагнера».
Як нагадує видання, опитування також відбувалися на тлі дедалі суворішого придушення свободи слова, внаслідок якого росіяни потрапляли до в’язниць за висловлювання антиурядових поглядів. Разом із тим, до повстання Пригожин безперешкодно висловлював свою критику військового командування у найрізкішій формі, що виявилося до вподоби багатьом росіянам.
Як зауважують соціологи «Левада-центру», в іншому опитуванні, проведеному по гарячих слідах заколоту і опублікованому ще у четвер, 29 червня, до заколоту Пригожин здавався росіянам «борцем за правду» та «справжнім лідером» – 27% опитаних позитивно оцінювали його прямолінійність, відкритість і чесність, 23% відзначали його лідерські якості – «хороший керівник», «може згуртувати народ», «створив сильну армію». Але після заколоту в його образі стали переважати негативні оцінки: «захотів влади і грошей» (21%), «пішов проти Росії».
Все ж, за словами дослідників, 46% опитаних вважають, що критика Пригожина на адресу Міністерства оборони Росії була обґрунтованою, 30% думають, що ні.
«Рейтинг Пригожина базувався на двох стовпах: підтримці Володимира Путіна і чесній риториці. Він називав речі своїми іменами і говорив про проблеми, про які інші боялися говорити», – зазначив у письмових відповідях на запитання NYT засновник Russian Field Артемій Введенський.
Про збереження популярності «Групи Вагнера» опосередковано свідчить і той факт, що дедалі більшим попитом користуються товари з логотипом військової компанії. Минулого тижня агентство Reuters помітило, що ціни на онлайн-продаж товарів із символікою ПВК «Вагнера» різко зросли після невдалого збройного заколоту. Як написав Reuters у четвер, покупці купують футболки та інші товари з людським черепом на чорно-червоному тлі, символом «Вагнера», публікують п’ятизіркові відгуки та підтримують найманців.
Владі вдалося зберегти рейтинг Путіна, а ставлення до Шойгу погіршилося – «Левада»
Дослідження «Левада-центр» показало, що заколот 23-24 червня не позначився на рейтингах президента Путіна, проте призвів до зниження громадської підтримки міністра оборони Росії Сергія Шойгу. Найбільше засудження демонструють представники старшого покоління та телеглядачі. А назагал російське суспільство, хоча і було поінформовано про заколот (52% сказали, що уважно за ним стежили, і тільки 8% сказали, що нічого про це не чули), залишається розгубленим щодо причини того, що сталося.
Щодо самої ПВК «Вагнер», то понад половина – 55% опитаних «Левадою» росіян сказали, що повстання не змінило їхнього ставлення до цієї групи найманців. Російська пропаганда докладає значних зусиль для того, щоб представити похід групи на Москву виключно ініціативою Пригожина і зберегти позитивне ставлення до самої групи.
Російська пропаганда намагається врятувати репутацію компанії найманців
Як повідомляв Голос Америки, минулого тижня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що «ніхто не ставив під сумнів професіоналізм, заслуги та героїзм» «вагнерівців» у зв’язку з заколотом керівника «Групи Вагнера» Євгеном Пригожиним, якого пропагандистські ЗМІ представляють як «зрадника».
Оглядачі вважають, що зберегти репутацію «вагнерівців» важливо для африканських операцій найманців. За оцінками, в африканських країнах базується близько 10 тисяч бойовиків «Вагнера».
У середу міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив у Москві, що найманці з «Групи Вагнера» продовжать надавати свої послуги в Центральноафриканській республіці та Малі, оскільки африканські країни «все частіше відмовляються від присутності західного персоналу та обирають російські послуги».
Виступаючи на обговоренні у Вашингтоні, керівниця Африканського центру при Атлантичній раді Рама Яде заявила, що деякі африканські лідери, які покладаються на «Групу Вагнера» для збереження своєї влади, були розгублені у зв’язку з заколотом Євгена Пригожина.
Вона наголосила, що для того, щоб їх заспокоїти, потрібен був виступ Лаврова, який заявив, що попри події в Росії, «Група Вагнера» продовжить свою діяльність. На її думку, навіть якщо «Група Вагнера» перестане існувати, Росії буде потрібна буде інша подібна організація, яка її замінить.
