Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що один із найбільш спірних пунктів запланованої його урядом судової реформи буде виключений із кінцевого законопроекту. Йдеться про передбачені раніше обмеження повноважень Верховного суду.
Реформа спровокувала наймасовіші протести в Ізраїлі за останні десятиліття. Протестувальники звинуватили уряд Нетаньяху у зазіханні на демократію. У березні через страйки та акції протесту прем’єр був змушений реформу відкласти.
Про перегляд положень нової реформи Нетаньяху заявив у четвер в інтерв’ю американському виданню Wall Street Journal.
Новий коаліційний уряд, який прийшов до влади у грудні минулого року, хотів дати до рук Кнесета механізм, за допомогою якого можна було б оминати будь-які вето Верховного суду.
Ізраїль не має конституції, і судова система виконує функції своєрідного контролера, який блокує рішення законодавчої та виконавчої влади, які здаються їй неконституційними.
«Наразі цього (пункту) немає… Я уважно ставлюся до суспільної думки і до того, що, на мій погляд, виявиться прийнятним», – сказав Нетаньяху WSJ.
Однак, погоджуючись на створення урядової коаліції з Бібі та його “Лікудом”, ультраправі партії дуже розраховували на можливість скоротити повноваження Верховного суду, оскільки він здебільшого виступає проти надмірного релігійного впливу на життя суспільства.
Новий уряд, до складу якого увійшли ультраортодокси та партії ультранаціоналістичного штибу, став найправішим в історії Ізраїлю.
Партнери Бібі щодо коаліції вже називають його рішення зрадою.
Експерти вважають, що своїм несподіваним рішенням прем’єру навряд чи вдасться переконати опозицію підтримати його реформи, але він точно може розколоти власну коаліцію.
Сутність питання
Наміри нового уряду обмежити можливості Верховного суду спровокували наймасовіші протести в Ізраїлі за останні десятиліття.
З лютого до квітня цього року мільйони ізраїльтян виходили на вулиці міст, заперечуючи проти запропонованої урядом судової реформи.
Вони говорили, що уряд прагне зламати систему стримувань та противаг та перетворити країну на диктатуру.
Пропоновані поправки мали на увазі, що будь-яке вето Верховного суду можна було б подолати простою парламентською більшістю у 61 голос.
Іншими словами, правляча коаліція, яка якраз і має в своєму розпорядженні більшість крісел у Кнесеті, могла б завжди обходити заборони судової влади і безперешкодно приймати або скасовувати будь-які закони.
Багато ізраїльтян побачили у майбутніх змінах загрозу демократії, а генеральний прокурор Галіт Бахарав-Міара подала скаргу міністру юстиції на прем’єр-міністра країни Біньяміна Нетаньяху та його новий уряд, звинувативши їх у спробі побудови горезвісної вертикалі влади.
Прибічники реформи стверджували, що у руках Верховного суду останніми роками сконцентрувалася абсолютна влада, і обраний народом уряд неспроможна ефективно працювати, оскільки змушений постійно долати опір із боку суддів.
