Вже понад місяць Росія веде інформаційну кампанію, спрямовану на те, щоб переконати усіх у загибелі або принаймні важкому пораненні головнокомандувача українського війська Валерія Залужного і начальника військової розвідки Кирила Буданова. Навіть фото-і відеоспростування цієї інформації не змусили Кремль визнати свої фейки.
На початку травня в російський провоєнних телеграм-каналах і в ЗМІ почали з’являтися повідомлення, що нібито генерал Залужний потрапив під ракетний обстріл на “командному пункті ЗСУ” поблизу Херсона.
Версії російської пропаганди різнились від важкого поранення командувача ЗСУ до його загибелі.
“Поховали” Залужного
Як побіжний доказ цього називалась тривала відсутність генерала на публічних подіях і, зокрема, відмова виступити на засіданні військового комітету НАТО навіть у форматі відеоконференції 10 травня.
Поява фотографій живого і здорового Залужного через декілька днів не зупинила хвилю російських фейків. Апогею вона досягала 24 травня, коли головне державне інформагентство “РИА Новости” написало з посиланням на джерело, що главком ЗСУ “отримав травму голови та уламкові поранення”.
“Залужному після поранення зробили трепанацію черепа – за прогнозами, головком ЗСУ житиме, але виконувати свою роботу не зможе”, – згодом додало подробиць росЗМІ.
На цьому етапі в ситуацію втрутились українські державні органи. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр закликала ігнорувати російські фейки і запевнила, що з командувачем все добре та він продовжує працювати.
“Його не обходять ці фейки, як і інших командувачів, про яких вороги пишуть вигадки”.
Дезінформаційну кампанію вона пояснила тим, що росіяни “випробовують свої ІПСО (інформаційно-психологічні операції)”.
Полковник генштабу ЗСУ Анатолій Штефан (позивний “Штірліц”), який безпосередньо працює з головнокомандувачем, також публічно виклав декілька фото і відео із Залужним.
Крім того, командувач з’явився 26 травня на церемонії передачі нового броньованого катера до складу річкової флотилії Військово-морських сил України на Київщині. Жодних ознак будь-яких поранень чи інших проблем зі здоров’ям він не демонстрував.
Попри те, що фейк про “поранення” головкома ЗСУ вже фактично не мав жодного змісту на кінець травня, його знову зачепив очільник Кремля Володимир Путін на зустрічі з російськими кореспондентами і “воєнними блогерами” 13 червня.
“Мені здається, що він (Залужний, – ред.) за кордоном. Але я можу помилятися”, – заявив він, не пояснивши, що саме головком української армії може робити за кордоном.
З початку повномасштабної агресії Залужний єдиний раз залишав територію України, коли 17 січня в Польщі зустрівся з головою об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі. За даними ВВС Україна, зустріч на польській території була вимогою саме американської сторони.
Кампанія РФ з дезінформації щодо стану здоров’я українського генерала вочевидь провалилась. Публічний скепсис щодо неї почали дозволяти собі навіть ті самі російські “воєнкори”.
“Знищили Буданова”
Однак невдовзі Кремль запустив нову хвилю фейків, максимально подібну до попередньої.
Тепер ціллю став начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов.
Річ у тому, що протягом весни РФ дійсно декілька разів завдала потужних ракетних ударів по будівлі ГУР на Рибальському острові, фактично в середмісті Києва.
Один з найпотужніших обстрілів був вдень 29 травня, коли штаб української розвідки опинився під атакою, ймовірно, відразу кількох гіперзвукових ракет “Кинджал”.
Деякі російські блогери почали поширювати заяви, що головний український розвідник помер під уламками будівлі.
Через два тижні після обстрілу “РИА Новости” вийшли з анонімною новиною, в якій йшлося про “важке поранення” Буданова. Його начебто терміново вивезли гелікоптером на військову базу США в Польщу, а потім – на лікування в Німеччину.
“Ракета “прилетіла” до сусіднього з Будановим кабінету, розповів співробітник російських силових структур із посиланням на джерела в українській розвідці”, – йшлося в повідомленні росЗМІ.
Дані “про лікування Буданова” оперативно заперечили німецькі ЗМІ.
Інформацію поставили під сумнів і російські “воєнкори”. “Я б не поспішав стверджувати, що Буданова справді важко поранили і він перебуває в Німеччині. Зрештою, зовсім нещодавно з’являлася інформація про трепанацію черепа Залужного”, – нагадав кореспондент “Комсомольської правди” Олександр Коц.
Путін і сам заявив про “фактичне знищення” штаб-квартири ГУР, хоча цю інформацію дуже легко може спростувати будь-який киянин. Будівля розвідки розташована за пару кілометрів від центру Києва на перехресті декількох транспортних шляхів. Вона має певні ознаки ураження, але не знищена.
Британське видання The Economist у своїй статті про генерала Буданова вказало, що штаб ГУР як мінімум двічі з початку війни був під ударами російських ракет. Але сам очільник відомства не отримав жодних поранень – у березні 2022 та в травні 2023 року.
“Чоловіки, які чекали у приймальні на зустріч зі своїм шефом, впали на підлогу. За кілька хвилин поруч з ними відчинилися двері, і вийшов генерал-майор Кирило Буданов. “Все гаразд”, — сказав він, перш ніж наказав повернутися до роботи”, – описується у статті картина в будівлі ГУР відразу після ракетного удару в березні 2022 року.
Через декілька днів після заяви Путіна начальник розвідки перервав мовчанку і сам з’явився в прямому ефірі українського телебачення. Єдиною зміною в його зовнішньому вигляді стала коротка зачіска.
Навіщо це треба?
Така дивна дезінформаційна кампанія викликала подив у експертів з комунікацій.
Заяви російських ЗМІ про “загибель” чи “поранення” українських військових начальників дуже легко спростували фото-і відеодоказами.
На певному етапі пошук будь-яких ознак проблем зі здоров’ям Буданова і Залужного чи підробки фотографій з ними стали ледь не самоціллю російських пропагандистських ТГ-каналів. Під сумнів вони ставили природність рухів людей на фото і відео, пропорцій тіла і особливості мовлення.
Колишня заступниця українського міністра інформаційної політики Тетяна Попова пов’язує появу цієї потужної дезінформаційної кампанії з початком контрнаступу ЗСУ.
Тобто задум Кремля, вказує експертка, полягав у тому, що вплинути на морально-психологічний стан військ.
“Вони її запустили, щоб, по-перше, свої війська налаштувати більш переможно, по-друге, деморалізувати українців”, – сказала вона ВВС Україна.
Попова, яка певний час працювала радником з комунікацій міністра оборони України в 2014-2015 роках, вказує також на таку особливість пострадянських армій, як бажання догодити начальству і передати наверх “більшу успішну версію” подій, ніж було насправді.
Це може, наприклад, стосуватися влучності власних ударів і втрат противника. В кінці ланцюжка президент як верховний головнокомандувач отримує спотворену картину подій на фронті.
“В кінцевому варіанті інформація виглядає дуже відірваною від реальності”.
Що стосується того, чи вдало українська влада відреагувала на фейкову кампанію РФ, то комунікаційниця наголошує на одній важливій обставині.
Якби рівень довіри українців до російських ЗМІ був на рівні 2014 року, тобто доволі високий, то реакцію Києва можна було б назвати “запізнілою”, каже Тетяна Попова.
Але тепер, коли довіра до заяв РФ близька до нуля, жодного пропагандистського ефекту ця дезінформаційна кампанія Кремля не мала.
Чому саме генерали Залужний і Буданов були її цілями?
“Це найбільш медійно розкручені українські воєначальники з початку російського втручання”, – пояснює ВВС керівник державного центру стратегічних комунікацій і інформаційної безпеки Ігор Соловей.
“Вони стали своєрідними символами українського збройного спротиву. Тому для російської пропаганди знищення цих символів – найголовніше завдання”.
На його думку, окрім намагання підвищити бойовий дух російських окупаційних військ ця серія фейків була спрямована на те, щоб збити невдоволення простих росіян, які все частіше помічають невдачі своєї армії. Які до речі регулярно озвучував до заколоту очільник ПВК “Вагнер” Євгеній Пригожин.
“Позитивні” новини про ліквідацію воєначальників противника могли на певний час заглушити ці голоси невдоволених, каже Соловей.
“Тобто можемо не дивуватись, якщо новини про “загибель” з’являються і будуть з’являтись ще не один раз”.
Щоправда, в українській владі думка щодо цих фейків дещо інша. Топчиновник з міністерства оборони сказав ВВС, що це було “не просто ІПСО, а дещо більше”.
“Це був інформаційний супровід того, що вони реально готували замах на цих людей”.
Детальніше розкривати цю інформацію посадовець не став.
Олег Черниш
