ЄС оцінив, як Україна виконує вимоги на шляху до членства. Які результати?

Якщо Захід не визначить чіткий механізм вступу України до НАТО на саміті організації в липні, то це як дати танк без гармати, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. ЄС же своїми діями засвідчує, що готовий надати не лише танк з гарматою, але й постійний зворотний звʼязок його українському екіпажу.

Саме так можна описати суть неформального проміжного звіту щодо виконання Україною, Молдовою та Грузією критеріїв для початку переговорів про вступ. ЄС довелося на ходу оновити підхід до моніторингу того, як країни-кандидатки виконують домашні завдання. Адже в умовах повномасштабної війни Росії проти України та її погроз на адресу Заходу часу на процедурні реверанси немає.

З семи критеріїв, визначених для України, у ЄС визнають, що вона повністю виконала два – ухвалила європейського рівня законодавство про медіа та виконала домашнє завдання щодо судової реформи.

Натомість протидія корупції винесена окремо. Україні, щоб виконати і цей критерій, ще потрібно узгодити стратегію того, як реформувати правоохоронні органи, та розслідувати корупцію “великих риб”.

До цього має додатися реформа того, як Україна протидіє відмиванню коштів.

Іншими словами, одного кейсу арешту за звинуваченням у хабарництві уже ексголови Верховного суду Всеволода Князєва замало, щоб переконати ЄС у готовності України системно боротися з корупцією.

В ЄС позитивно оцінили повернення електронних декларацій для держслужбовців. Питання було настільки принциповим, що Україна навіть думала, чи не оформити його як критерій номер вісім. Євросоюз безапеляційно вимагав відновити таку звітність для тих категорій посадовців, чиїй безпеці під час війни це не загрожує.

За пʼятьма іншими критеріями, за оцінкою Єврокомісії, є прогрес. За деякими, як-от реформа Конституційного суду, він значний. Україна запровадила конкурсний відбір його суддів, тепер – справа за втілення цих нових норм.

Насправді цього усного звіту не мало би бути. Адже за правилами ЄС комплексна оцінка того, як Україна виконує сім критеріїв для старту перемовин, запланована на осінь 2023 року. Це буде ґрунтовний письмовий звіт. Далі – в грудні на саміті лідерів країн ЄС – Україна сподівається на рішення, яке запустить переговори про конкретні кроки та графіки щодо членства.

Хто спостерігав хоч раз, як зазвичай запускається і розганяється машина брюссельської бюрократії, може оцінити нестандартність рішення про проміжний усний підсумок. Це прояв гнучкості та спроможності реагувати на виклики війни.

Упродовж багатьох років проросійські медіа у країнах Європі намагалися поширити наратив про те, що ЄС це нібито колос на глиняних ногах бюрократії, та посилювати євроскептицизм. Ці меседжі радо підхоплювали праві сили від Нідерландів до Італії.

У реальності виглядає, що саме ЄС проявив рішучість і сміливість, яких забракло іншим інституціям у міжнародній системі безпеки та співробітництва. І нинішній усний звіт – це доказ саме таких якостей як лідерів Євросоюзу, насамперед президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, так і його інституцій. Хоча не всі країни-члени в захваті від “усних форм” комунікації. Зрештою, на руки українська влада таки отримає паперовий документ з рекомендаціями.

Очікується, що найбільше проблем в України буде з критерієм про законодавство щодо національних меншин. Його внесли в перелік основних на вимогу Угорщини. Дипломатія цієї країни, як розповіло ВВС джерело в українському уряді, вельми схожа за стилем на російську.

Ситуацію ускладнює те, що Венеційська комісія Ради Європи в своєму висновку розкритикувала ухвалений торік закон про національні меншини в Україні. На її думку, збройну агресію Росії проти України варто розглядати як “тимчасову надзвичайну ситуацію”, після завершення якої мовні та культурні права російської меншини в Україні мають відновитися.

По суті, йдеться про те, що, на думку експертів Ради Європи, нинішня війна ніяк не має позначитися на майбутньому російської мови в публічному житті, освіті та культурі України. Єврокомісія мала би враховувати їхні висновки. Але чи стане це каменем спотикання на шляху України до початку сутнісних перемовин про членство з ЄС – поки що не очевидно. Виглядає так, що цей рух, яким би повільним він не видавався, ніщо не зупиняє.

Жанна Безп’ятчук

Поделиться:

Пов’язані записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх