Це той випадок, коли ворога краще переоцінити, ніж недооцінити. Підрив Каховської ГЕС лише підтверджує: Путін здатен на все
Напередодні президент США Джо Баден заявив, що вважає “ядерні” погрози Путіна не лише блефом і спробою залякування, а реальною загрозою.
“Коли два роки тому я говорив, що стурбований тим, що річка Колорадо може пересохнути, усі дивилися на мене, як на божевільного. Так само на мене дивилися, коли я казав, що стурбований тим, що Путін може використати тактичну ядерну зброю. Але це реально”, — сказав Байден 19 червня на зустрічі зі спонсорами своєї виборчої кампанії в штаті Каліфорнія.
Наскільки серйозно варто сприймати заяву американського президента?
Нагадаємо, що Байден був одним із перших, хто попереджав про початок повномасштабного вторгнення РФ до України. І навіть називав приблизну дату — кінець лютого 2022-го. Правий він був і щодо Колорадо — ця річка справді пересохла. Відтак, хай дядечко Джо й не уточнив, на підставі яких даних робить висновок про загрозу тактичної ядерної зброї, і де б Росія могла б її застосувати, проте, як мінімум, до його слів треба прислухатися.
Зрештою, на забуваймо, що сказаному президента США передували заяви з боку РФ про розміщення ядерної зброї в Білорусі. Крім того, Путін припустив можливість зміни ядерної доктрини, зокрема, внесення туди можливості завдати превентивного удару. А ще — кремлівські пропагандисти знову почали закидати Києву підготовку до створення “брудної ядерної бомби”: 19 червня зовнішня розвідка РФ заявила, нібито отримали дані щодо рішення держінспекції ядерного регулювання України відправити партію опроміненого палива з Рівненської на Чорнобильську АЕС, де й “відбудеться створення” такої бомби”.
Нарешті, акт тероризму на Каховській ГЕС теж підтверджує: росіяни здатні на все.
Як до заяви Байдена ставитися Україні?
“Раніше Байден говорив, що “ядерні” погрози Путіна — це блеф. Зараз він каже, що такий сценарій можливий. Що стало причиною такої зміни? Думаю, це підрив росіянами Каховської ГЕС. За своїми наслідками для навколишнього середовища — ця катастрофа співмірна із застосуванням тактичної ядерної зброї. Підрив ще раз показав, але вже на дещо іншому рівні, неадекватність Путіна і його найближчого оточення”, – коментує “Укрінформу” політолог Ігор Рейтерович.
У Путіна й мета була відповідна. Він намагався цим інцидентом показати світу готовність йти на подібні кроки, сподіваючись, що світ зробить «висновки».
“Путін вважав, що підуть заклики до термінового завершення війни, сідання за стіл перемовин, поступок РФ і так далі. Але світ нічого такого не зробив… Навпаки, спостерігається прямо протилежна реакція, тобто ще більша підтримку України. Не одразу, звісно, але міжнародна спільнота почала засуджувати цей злочин, який скоїла Росія”, – каже експерт.
Коли сценарій з підривом ГЕС не спрацював — у Москві вирішили перейти на наступний рівень.
“Вони знову почали «ядеркою» погрожувати. Проте, думаю, тут більшою мірою йдеться не про запуск ракети з ТЯЗ, а про злочин на ЗАЕС. На станції, судячи з останніх повідомлень, ситуація дуже складна і небезпечна. Не виключаю, що окупанти якусь провокацію там утнути можуть. І при цьому їм буде непотрібно підривати заряд, оскільки, як говорять наші та західні військові експерти, застосування ТЯЗ не принесе РФ ключової переваги на полі бою”, – розповідає політолог.
З військової точки зору застосування тактичної ядерної зброї немає сенсу, адже це не зменшить здатність ЗСУ і громадян України чинити опір російській агресії. Минулого року Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний чітко сказав, що навіть якщо ворог і застосує проти України “ядерку” — українці продовжать битися до перемоги. А на цьогорічній Мюнхенській конференції були презентовані результати соцопитування, де 89% громадян сказали, що протистоятимуть РФ, попри удар ТЯЗ.
“Тому, вважаю, заява Байдена у першу чергу пов’язана з потенційною загрозою на ЗАЕС, – каже політолог. – Він натякнув Росії, мовляв, США та союзники розуміють, що ви, росіяни, чокнуті на всю голову, і що ви можете таке зробити насправді. Але ми все бачимо і будемо відповідним чином реагувати”, – додав пан Рейтерович.
Наскільки загроза застосування ТЯЗ серйозна?
Експерт з безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар найперше звернув увагу на те, що Байден у своїй заяві не вжив словосполучення “США бачать підготовку”.
“Коли раніше це питання коментувалося американськими високопосадовцями, наприклад, главою Пентагону Ллойдом Остіном чи очільником Об’єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі, то постійно наголошувалося, що немає ознак того, що Росія займається технічною підготовкою до застосування ТЯЗ. Мовляв, спецслужби США та союзників відстежують активності РФ 24/7, а відтак “ядерні” погрози, які періодично лунають з кремлівських веж — це більше про блеф. Чи змінилося щось зараз? Ну, Байден же нічого не сказав про те, що якась підготовка була помічена. Тоді про що це взагалі? 5 червня в журналі “Профиль” з’явилася стаття (яку згодом також передрукував сайт “Росія в глобальній політиці”, який на болотах вважається респектабельним, – Ред.) під назвою “Тяжелое, но необходимое решение”, в якій йдеться про те, що Росії врешті доведеться прийняти рішення по застосуванню ТЯЗ і що світ повинен буде через це пройти”, – розповідає пан Гончар.
Автор згаданої статті — Сергій Караганов, почесний голова Ради із зовнішньої та оборонної політики, один із засновників улюбленого Путіним Валдайського клубу. Він також обіймає посаду наукового керівника факультету світової економіки та світової політики НДУ ВШЕ.
“Карганов — з касти наближених до Кремля, відомий ідеолог путінізму. Його стаття насичена воєнно-ядерним пафосом. Він вважає, що Росії треба діяти на випередження, залякати Захід, поставити йому ультиматум. А якщо це не спрацює, якщо ультиматум не виконають — бити по групі цілей у низці країн Європи, щоб привести Захід до тями. Тобто йдеться не тільки про ядерний удар по Україні, а, зокрема, згадується також польське місто Познань. Караганов запевняє, що США та НАТО здадуться, тому що в Америці не захочуть ризикувати Вашингтоном заради умовної Познані”, – стисло переповідає експерт зміст цього безумного тексту.
Пан Гончар вважає, що на берегах Потомаку могли взяти написане Карагановим до уваги, його позиція — це якраз той меседж, який Заходу зараз хоче послати Росія.
Тож на думку експертів, ризик постійно зростає.
“Українській владі не слід боятися постійно комунікувати з цього питання. Люди мають бути готовими наскільки, настільки взагалі можливо. Нехай ймовірність застосування ТЯЗ поки залишається невисокою, втім, як то кажуть, краще “перебдєть”, ніж “недобдєть”. Путін, наприклад, через зміну ситуації на фронті, на катастрофічну для нього, відповідний наказ запросто може віддати. Чи виконають його — це вже інше питання. У будь-якому разі, до 6 червня багато хто вважав малоймовірним підрив Каховської ГЕС, хоча про ризики говорили постійно”, – наголошує Ігор Рейтерович.
З ним цілком погоджується Михайло Гончар, і каже, що відтоді, як Росії не вдався швидкий бліцкриг, “Київ за три дні” — Україна постійно відчуває ядерну загрозу.
“Активно ядерна риторика агресора почала просуватися десь з кінця весни 2022-го. Що за понад рік змінилося? Ситуація зараз, насправді, принципово не відрізняється. Втім, це не означає, що ми повинні ставитися до цього питання якось несерйозно, – акцентує експерт. – Якщо на початку вистави на стіні висить рушниця, то наприкінці вона неодмінно має вистрелити. Так от, якщо періодично з Кремля доносяться погрози про застосування ТЯЗ, то, очевидно, спокуса це зробити — велетенська. І по мірі того, як РФ зазнає воєнної поразки на полі бою, як їй не вдається реалізувати плани, які, до речі, неодноразово коригувалися, – ризик зростає. Отже, це той випадок, коли ворога краще переоцінити, ніж недооцінити”.
Пан Гончар теж вважає, що від Москви нині слід чекати, скоріше, не удару ядерною ракетою, а рукотворної аварії на ЗАЕС.
“Думаю, що робочий варіант окупантів полягає саме в цьому. І вони спробують знову усе звалити на Україну. Ефект від аварії на Запорізькій атомній може бути навіть ще більш катастрофічним, ніж застосування тактичного ядерного боєприпасу. Це з одного боку, а з іншого – створюються проекції ядерної загрози не тільки для нас, але й для сусідніх країн – Балтії та Польщі “, – підкреслив експерт.
Якою повинна бути реакція США та союзників?
За словами Ігоря Рейтеровича, не лише Путін, а й Байден певною мірою Байден також підвищив ставки. Але в тому сенсі, щоб партнери України ставилися до загрози застосування ТЯЗ серйозно.
“І щоб ця серйозність передбачала конкретні кроки у відповідь, які РФ точно не сподобаються”, – каже Ігор Рейтерович.
Хоча поки що ніяких дій здійснено не було. І це насправді ключове.
“Думаю, що найближчим часом щось буде оголошено. Дуже сподіваюся, що це буде не щось у дусі чергового “глибокого занепокоєння”, бо це лише стимулюватиме агресора. І оголошено не просто, а щоби був оприлюднений конкретний перелік того, що чекає на РФ у разі, якщо вона наважиться або використати тактичну ядерну зброю, або спровокувати критичну ситуацію на ЗАЕС. Важливо, щоб обидві ці речі були рівноцінними”, – наголосив він.
Пан Рейтерович каже, що відповідна заява має йти з боку як окремих представників ядерних держав, зокрема Китаю, так і країн-членів НАТО в цілому: “Донести до Росії цю заяву можна або офіційно, або каналами неофіційними, втім, з дуже чіткими формулюваннями”.
Крім того, партнерам слід посилити Україну додатковою номенклатурою в пакетах військової допомоги. Про що може йтися? Ну, приміром, про ті ж ракети АТАСМS.
“Я певен, що питання по АТАСМS не сходить з порядку денного, воно постійно, на кожній зустрічі підіймається українською стороною. Підрив Каховської ГЕС та агресивна “ядерна риторика” Росії дає Україні привід для того, щоб вкотре озвучити свої запити по зброї, яка допоможе швидше перемогти у війні. Місцем для таких обговорень може стати майбутній саміт НАТО у Вільнюсі”, – вважає політолог.
До слова, напередодні комітет Палати представників США підтримав резолюцію щодо надання Україні ракет ATACMS.
“Своєю заявою Байден багато сигналів передав. Головне, щоб ці сигнали були правильно сприйняті, бо вони знайшли відображення в практичних діях”, – підкреслив Ігор Рейтерович.
Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» нагадав про мляву і невчасну реакцію світу, щонайперше західної ядерної трійки (США, Великої Британії та Франції) на підрив РФ Каховської дамби. А також додав, що сказане Байденом — це не про реакцію, а про констатацію.
“Цього мало, враховуючи, що він глава найпотужнішої держави світу, на яку дивляться і рівняються інші. Тож Байден мав не тільки констатувати, що загроза існує, а й чітко попередити тих, від кого ця загроза йде”, – каже Михайло Гончар.
Вкрай бажано, аби разом зі США попередження зробили Велика Британія та Франція, аби це йшло від трійки ядерних держав Заходу.
“Зрештою, ці країни є постійними членами Радбезу ООН, членами НАТО, вони у 1994-му давали нам запевнення й обіцяли, принаймні, на вербальному рівні, захист по Будапештському меморандуму. Тож Вашингтон, Лондон і Париж повинні зробити чітку й однозначну заяву про те, що у випадку переходу “червоної лінії” – застосування ядерної зброї проти неядерних країн — це стане останньою краплею й відповідь Москва отримає також ядерну”, – наголосив експерт.
Ось тоді, запевняє пан Гончар, усе стане на свої місця. А просто констатацію в Кремлі розцінять як неофіційне запрошення, щоб продовжувати далі.
“ Якщо Захід і надалі не вживатиме кроків у відповідь, російська влада може впевнитись у власній безкарності”, – додав він.
Втім, не суворим ультиматумом єдиним. Паралельно має продовжуватися й посилення захисту українського неба.
“Зараз наша держава має певну кількість сучасних засобів ПРО — це Patriot і SAMP/T. Ці системи посилюють наш потенціал, але треба більше. Буде більше — в Москві боятимуться, що називається, попасти в просак”, – стверджує пан Гончар.
Наші Повітряні сили цілком можуть збити російську тактичну ядерну ракету в польоті — тоді вона не завдасть тієї шкоди, на яку розрахована.
“Коли з’ясується, що ракету знищено — на росіян чекає пшик. Адже факт застосування в будь-якому разі відбувся, Росія переступила поріг, оту “червону” лінію. І тоді ядерний клуб західних країн – США, Британія та Франція – отримають автоматично право на превентивний удар по РФ. Це, попри всю “ура-патріотичну” риторику, може стати для Кремля фактором стримування”, – акцентує Михайло Гончар.
Та навіть якщо й не зіб’ємо…
Так, це буде потужний морально-психологічний шок, але до якоїсь стратегічної переваги використання ТЯЗ не призведе. Натомість ризики і наслідки від застосування для раші будуть значно більшими. Напередодні, в ефірі Espreso.TV на YouTube, генерал армії США Герберт Макмастер розповів про це детальніше.
Макмастер: “Путін зараз у розпачі, він програє, йому нічого не вдається, всі його військові цілі провалилися. Але на вертикальну ядерну ескалацію, я думаю, він не наважиться. Я думаю, що їхня ядерна зброя реально вийшла з ладу. Втім, якщо вона з ладу не вийшла, якщо Путін все ж застосує ядерну зброю, то він підпише собі смертний вирок. Якщо він буде грати не за правилами, якщо ядерна держава нападе на неядерну, тоді буде потужна реакція. За один день з його Чорноморського флоту нічого не залишиться. Втім, нічого не залишиться не тільки від флоту”.
Дозволимо собі припустити, що американський генерал, кавалер безлічі бойових нагород, визнаний національним героєм у США, висловив не тільки своє особисте застереження очільнику Кремля, а зробив це від імені військового керівництва Сполучених Штатів. Будемо сподіватися, що попри всю ірраціональність поведінки, в Кремлі ретельно зважать усі “за” і “проти”. І що серед десятків “гарячих голів”, наближених, знайдеться хоча б одна голова “холодна”, але впливова.
Мирослав Ліскович
