Приблизно 120 мільйонів людей опинилися в стані крайньої бідності за останні три роки, і ми все ще далекі від досягнення наших Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй до 2030 року. Таким чином, ми повинні поставити людей у центр стратегії підвищення добробуту людей у всьому світі.
Ми в терміновому порядку працюємо над тим, щоб зробити якомога більше для людей і планети
Численні потрясіння, що накладаються одне на одне, підірвали здатність країн боротися з голодом, бідністю та нерівністю; розвивати стійкість; та інвестувати у своє майбутнє. Уразливість боргу в країнах з низьким і середнім рівнем доходу є серйозною перешкодою на шляху відновлення їхньої економіки і здатності здійснювати найважливіші довгострокові інвестиції.
Ми також активно працюємо над боротьбою з крайніми злиднями та бідністю і нерівністю. За оцінками, за останні три роки в умовах крайньої бідності та злиднів опинилися 120 мільйонів осіб, а ми все ще далекі від досягнення наших Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року. Тому, ми повинні поставити людей у центр нашої стратегії підвищення добробуту всіх людей на планеті.
Ми хочемо систему, яка буде краще враховувати потреби і вразливості, які наразі посилюються через кліматичні ризики, здатні ще більше послабити можливість країн викорінити бідність і домогтися інклюзивного економічного зростання. Зміна клімату призведе до більш масштабних і частих лих і непропорційно торкнеться найбідніших і найуразливіших верств населення в усьому світі. Ці виклики не знають кордонів і створюють екзистенціальну загрозу для суспільства та економіки.
Ми хочемо, щоб наша система приносила більше користі нашій планеті. Перехід до світу з «нульовими викидами» та цілі Паризької угоди надають цьому поколінню можливість відкрити нову еру сталого глобального економічного зростання. Ми вважаємо, що справедливі екологічні перетворення, які нікого не залишать позаду, можуть стати потужною силою в боротьбі з бідністю та підтримці інклюзивного та сталого розвитку. Це вимагає повсюдних довгострокових інвестицій, для забезпечення того, щоб усі країни могли скористатися цією можливістю. Натхненні історичною Куньмінсько-Монреальською глобальною рамковою програмою в галузі біорізноманіття, ми також потребуємо нових економічних моделей, які визнають величезну цінність природи для людства.
Ми переконані в тому, що скорочення масштабів злиднів і захист планети є спільними цілями. Ми маємо зосередитися на справедливих та інклюзивних перехідних процесах, щоб найбідніші та найбільш вразливі країни могли повною мірою скористатися цією можливістю, а не нести непропорційно великі витрати. Ми визнаємо, що залежно від їхніх національних умов, можливо, країнам буде потрібно обрати різні шляхи переходу, відповідно до межі в 1,5° за Цельсієм за Паризькою угодою. Не буде ніякого переходу, якщо для його фінансування не буде солідарності, економічних можливостей або стійкого зростання.
Ми, лідери різних економік з усіх куточків світу, єдині в нашій рішучості сформувати новий глобальний консенсус. Ми використовуватимемо Паризький саміт щодо Нового глобального пакту про фінансування 22−23 червня як вирішальний політичний момент для відновлення успіхів у сфері розвитку, втрачених останніми роками, і прискорення прогресу в досягненні ЦСР, включно зі справедливими перехідними процесами. Ми чітко дотримуємося нашої стратегії: зобов’язання в галузі розвитку і клімату мають бути виконані і відповідно до Аддис-Абебської програми дій нам необхідно задіяти всі джерела фінансування, включно з офіційною допомогою в цілях розвитку, внутрішніми ресурсами і приватними інвестиціями.
Реалізація цього консенсусу має розпочатися з наявних фінансових зобов’язань. Колективні цілі щодо кліматичного фінансування мають бути досягнуті у 2023 році. Також має бути досягнута наша загальна глобальна мета в 100 мільярдів доларів добровільних внесків для найбільш нужденних країн за допомогою перерозподілу спеціальних прав запозичення або еквівалентних бюджетних внесків.
Жодна країна не повинна роками чекати полегшення тягаря заборгованості. Нам необхідна ширша і своєчасніша співпраця з питань заборгованості як для країн з низьким, так і з середнім рівнем доходу. Це починається з якнайшвидшого ухвалення рішень для країн, які опинилися в борговій ямі.
Одним з головних пріоритетів є продовження масштабної реформи нашої системи багатосторонніх банків розвитку, на основі динаміки, що існує. Ми просимо банки розвитку зробити відповідальні кроки, для того щоб зробити набагато більше за допомогою наявних ресурсів і збільшити фінансовий потенціал і мобілізацію приватного капіталу на основі чітких цілей і стратегій з погляду внеску приватного фінансування та мобілізації внутрішніх ресурсів. Ці фінансові ресурси вкрай важливі, але ця реформа стосується набагато більшого, ніж просто гроші.
Вона повинна забезпечити більш ефективну операційну модель, засновану на країновому підході. Для досягнення найбільшого впливу нам також необхідно, щоб наші банки розвитку працювали разом як екосистема, у співпраці з іншими державними агентствами та модернізованими вертикальними фондами, а також, з філантропами, суверенними фондами добробуту, приватними фінансами і, де це доречно, громадянським суспільством.
Технології, знання, стійкість, а також державні та приватні інвестиції лежатимуть в основі наших партнерських відносин, для сприяння передаванню технологій та вільному потоку наукових і технологічних талантів, а також сприятимуть інклюзивній, відкритій, справедливій і недискримінаційній економіці. Ми просуватимемо програму стійких та інклюзивних інвестицій у країнах, що розвиваються, і країнах з ринковою економікою, що формується, на основі місцевої економічної доданої вартості та місцевих перетворень, таких як виробничо-збутові ланцюжки з виробництва добрив. Цей комплексний підхід потребуватиме нових метрик для оновлення наших інструментів звітності.
Державні фінанси, як і раніше, відіграватимуть важливу роль у досягненні наших цілей. Ми повинні почати зі зміцнення наших інструментів (Міжнародної асоціації розвитку, Цільового фонду МВФ зі скорочення бідності та забезпечення зростання, Фонду життєздатності та стійкості, Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку, Зеленого кліматичного фонду та інших пільгових механізмів наших банків, а також «Глобального щита» проти кліматичних ризиків). Однак ми визнаємо, що для досягнення наших цілей у сфері розвитку та клімату, будуть потрібні нові, інноваційні та стійкі джерела фінансування, такі як викуп боргу, залучення секторів, що процвітають завдяки глобалізації, та більш надійні ринки кредитування вуглецю і біорізноманіття. Це стосується боротьби з голодом, бідністю та нерівністю, адаптації до зміни клімату, а також запобігання, зведення до мінімуму та усунення втрат і збитків.
Одним із високих пріоритетних завдань є підвищення стійкості за допомогою комплексного пакету фінансових інструментів. Нам потрібна потужніша глобальна система безпеки, заснована на заздалегідь розроблених підходах, для пом’якшення та адаптації до наслідків зміни клімату, особливо в разі стихійних лих. Це передбачає наявність механізмів відстрочки платежів, стійких до зміни клімату та стихійних лих, страхові мережі та фінансування на випадок надзвичайних ситуації, включно з більш стійкою моделлю гуманітарної допомоги.
Досягнення наших цілей у сфері розвитку, включно з пом’якшенням наслідків зміни клімату, також залежатиме від збільшення потоків приватного капіталу. Це вимагає посилення мобілізації приватного сектора з його фінансовими ресурсами та його інноваційним потенціалом, як це передбачено в Угоді G20 з Африкою. Це також вимагає поліпшення ділового середовища, впровадження загальних стандартів і належного нарощування потенціалу, а також зниження передбачуваних ризиків, наприклад, на валютних і кредитних ринках. Це може потребувати державної підтримки, а також обміну достовірними даними. Загалом нашій системі необхідно знизити вартість капіталу для сталого розвитку, зокрема в межах «зеленого» переходу в країнах, що розвиваються, і країнах з ринковою економікою, що формується.
Наша спільна робота зводиться до солідарності та колективних дій, спрямованих на зниження проблем, що стоять перед країнами, що розвиваються, і виконання нашого глобального порядку денного. Ми продовжуватимемо домагатися прогресу, використовуючи інші важливі події, включно із самітами G20 в Індії та Бразилії, самітом ЦСР і COP, починаючи з COP28 в Об’єднаних Арабських Еміратах цього року. У всіх наших майбутніх міжнародних зусиллях і переговорах ми будемо прагнути просувати конкретні дії, які виправдають обіцянки ЦСР, в інтересах нашого процвітання, людей і планети.
Текст підписали: Еммануель Макрон, Президент Франції . Міа Моттлі, прем’єр-міністр Барбадосу. Луїс Інасіу Лула да Сілва, президент Бразилії. Урсула фон дер Ляєн, президент Єврокомісії. Шарль Мішель, президент Європейської ради. Олаф Шольц, канцлер Німеччини. Фуміо Кісіда, прем’єр-міністр Японії. Вільям Руто, президент Кенії. Макі Салл, президент Сенегалу. Сиріл Рамафоса, президент ПАР. Мохамед бен Заїд Аль Нагаян, президент Об’єднаних Арабських Еміратів. Ріші Сунак, прем’єр-міністр Великої Британії. Джозеф Байден-молодший, президент США.
