Лише за перший рік війни викиди парникових газів внаслідок воєнних дій вражають.
Представники ООН тиснуть на Європейський Союз та національні уряди, щоб вони фінансували зусилля з прибирання сміття та відновлення екосистем, зруйнованих бойовими діями в Україні, пише Financial Times.
Так, за словами джерел видання, виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища Інгер Андерсен у понеділок зустрінеться з комісаром ЄС з навколишнього середовища Віргініусом Сінкявічюсом, щоб обговорити шляхи моніторингу та фінансування відновлення мільйонів гектарів згорілих лісів, пошкоджених берегових ліній та заповідних територій України.
Міністерство охорони навколишнього середовища України прогнозує, що збитки, пов’язані з екологічною шкодою, складуть 49,5 мільярдів євро, тоді як Світовий банк заявив, що лише вартість прибирання сміття, пов’язаного з повномасштабним вторгненням Росії, вартуватиме близько 5 мільярдів доларів. За словами представників ЮНЕП, особливе занепокоєння викликають інтенсивне використання азбесту в українських будинках і перевантаження існуючої інфраструктури утилізації відходів.
На разі Брюссель обговорює чотирирічний план фінансування для України, але буде складно отримати згоду від усіх 27 держав-членів у той час, коли власний бюджет блоку знаходиться під тиском. Минулого року Україна першою з країн поза ЄС приєдналася до брюссельської програми LIFE, яка передбачає фінансування екологічних проєктів.
За оцінками українського уряду, викиди парникових газів у результаті першого року бойових дій становлять 33 мільйони тонн CO2, що можна порівняти з річним видобутком Литви. Однак цього тижня дослідники під керівництвом голландського експерта Леннарда де Клерка опублікували дані на кліматичному саміті в Бонні, які припускають, що загальна цифра може бути більш ніж у три рази більшою.
Зустріч між ЮНЕП та Європейською комісією відбулася після прориву Каховської дамби минулого тижня, що спричинило катастрофічну повінь. Мільйон українців залишилися без питної води, а тисячі були змушені евакуюватися з постраждалих від повені будинків. Вода затопила один національний парк і призвела до часткового знищення кількох інших заповідних територій.
Україна попередила, що міни з району навколо дамби, поблизу лінії фронту, могли бути змиті в море. Є також побоювання, що осад, накопичений роками на дні греблі, може перетворитися на пилову чашу, коли вона висохне.
«З огляду на гроші, виділені на реконструкцію, надзвичайно важливо, щоб ми з самого початку врахували необхідність захистити здоров’я людей і навколишнього середовища», – сказав представник ЮНЕП.
Представники ЄС повідомили, що Сінкявічюс, як очікується, обговорить з ЮНЕП шляхи моніторингу та документування руйнування навколишнього середовища в Україні та фінансування, необхідне для відновлення природи.
У березні Світовий банк та його партнери підрахували, що Україні потрібно 411 мільярдів доларів на відновлення, враховуючи збитки від війни до цього часу. Транспорт, житлове будівництво та енергетика склали більшу частину цього пакету через повсюдне руйнування інфраструктури.
Але український уряд працює над 54 проєктами відновлення навколишнього середовища і наполягає на тому, щоб ця тема стала предметом конференції в Лондоні цього тижня, присвяченої відновленню України, у якій візьмуть участь держсекретар США Ентоні Блінкен і президент комісії Урсула фон дер Ляєн.
Виконавчий директор Управління ООН з проєктних послуг Хорхе Морейра да Сілва, який цього місяця відвідав Миколаїв на півдні України, сказав, що збитки були «трагічними» і що «екологічні витрати повинні бути повністю враховані».
«Переконатись, що відновлення України йде пліч-о-пліч із зусиллями з біорізноманіття та клімату, це не тільки корисно для України, це також допомагає ширшим зусиллям у сфері зеленого переходу в Європі», — сказав він.
