Українські військові попередили, що росіяни перекинули у Брянську область берегові ракетні комплекси “Бал”. Вони призначені для знищення ворожого флоту протикорабельними ракетами Х-35 та Х-35У.
Поява таких комплексів у “сухопутній” Брянській області на північних кордонах України всього за приблизно 250 км від Києва означає нову загрозу. Російська армія може спробувати обстрілювати тилові українські міста зброєю, яка проєктувалася для зовсім інших цілей.
Це вже сталося з зенітними комплексами С-300 і С-400, призначеними для боротьби проти повітряних цілей, які росіяни вже багато разів використовували для обстрілів наземних об’єктів.
Які ж загрози несуть комплекси “Бал” та їхні протикорабельні ракети для “сухопутних” українських міст?
Що таке “Бал”?
Берегові (тобто, наземні) ракетні комплекси “Бал” є досить новітньою розробкою, яку армія РФ взяла на озброєння у 2008 році.
Кожен з них складається з чотирьох пускових установок на шасі тягача МЗКТ-7930 (такого ж, як, наприклад, у “Іскандерів”).
Одна пускова може нести і запускати по вісім ракет. Мінімальний інтервал між пусками – 3 секунди. Тобто всі чотири пускові установки можуть відстріляти 32 ракети за менше, ніж пів хвилини.
Також у комплекс входить мобільний командний пункт і чотири транспортні машини, здатні перевозити по вісім ракет кожна.
Таким чином, комплекс “Бал” у повному складі може нести 64 ракети для двох повних залпів.
Розробили ці комплекси для охорони узбережжя від ворожого флоту, зокрема від десантних кораблів.
Ракети Х-35 та Х-35У
Спершу “Бали” озброювали малогабаритними тактичними протикорабельними ракетами Х-35.
Це дозвукові ракети (тобто повільніші за швидкість звуку) з дальністю до 120 км, які почали розробляти ще у СРСР в 1970-х роках.
До речі, це саме той “виріб”, на основі якого створили вже українську протикорабельну ракету Р-360 для “Нептуна” з дальністю 280 км.
Росіяни також модернізували стару ракету Х-35 до версії Х-35У (уніфікована).
У підсумку дальність ракети збільшилася до 260 км, а запускати її тепер можна з літаків, на зразок Су-34.
Деякі російські джерела стверджують, що остання модернізація Х-35У від 2021 року може вражати цілі на відстані до 500 км. Через це у проросійських медіа та мілітарних блогах почали заявляти, ніби модернізованою ракетою з “Балів” можна прострілювати все Чорне море, а також діставати з берегів Росії до Японії.
“Протикорабельна ракета Х-35У призначена для враження надводних цілей різних класів… При цьому влучення однієї такої ракети буде достатньо, щоб знищити сучасний бойовий корабель класу корвет”, – описувало потенціал ракети міноборони РФ.
Загроза на суходолі
Попри морське “покликання”, росіяни майже від початку повномасштабного вторгнення в Україну використовували комплекс “Бал” для наземних цілей.
Зокрема, Миколаївська адміністрація повідомляла, що 23 квітня 2022 року російська армія з Криму обстріляла місто з комплексів “Бал”, пошкодивши житловий будинок та тролейбусну лінію електропередачі.
Мінімальна відстань від Миколаєва до Криму – близько 160 км.
Вже 12 червня цього року Центр національного спротиву (створений Силами спецоперацій ЗСУ) повідомив, що “росіяни планують використовувати берегові ракетні комплекси для обстрілу українських міст з Брянської області”.
“Для цього на озброєнні комплексу [“Бал”] стоять ракети Х-35/35У, яким після модернізації в 2021 році надали нові можливості. А саме збільшили дальність з 260 до 500 км”, – йшлося в повідомленні.
А вже за кілька днів ці попередження повторили у Генштабі.
“За наявними даними, у Брянську область переміщено дивізіон берегового ракетного комплексу “Бал”, – розповів на брифінгу заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов.
“Через це зростає загроза завдання ударів противником ракетами типу Х-35, дальність стрільби якої дозволяє вражати об’єкти на території Житомирської, Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей”, – додав він.
З огляду на те, що серед згаданих регіонів немає, наприклад, Рівненщини, можна припустити, що дальність польоту Х-35У в українському Генштабі все ж обчислюють як 260 км.
Але цього достатньо, щоб загрожувати, наприклад, Києву.
Чого очкувати від “Балів”?
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко відзначає: росіяни вже стріляли протикорабельними комплексами “Бастіон” з ракетами “Онікс” по наземних цілях на Одещині. Тож аналогічне використання “Балів” є очікуваним.
І може знову свідчити про брак оперативно-тактичних ракет.
“Ракети Х-35 і Х-35У, які використовує береговий комплекс “Бал”, виробляються успішніше за ті ж 9М723 (балістичні ракети “Іскандерів”, – Ред.). Понад 100 одиниць на рік”, – каже військовий оглядач.
Водночас за оцінками з відкритих джерел, самих пускових у росіян може бути близько 40.
“Навіть не знаю, що було б ефективніше: чи до перемоги збивати ракети Х-35/35У, чи влаштувати полювання за БРК “Бал”, які через меншу дальність польоту ракет, у більш доступному, а отже вразливому становищі, ніж ОТРК “Іскандер”, – розмірковує Олександр Коваленко.
Чи реалістично для ЗСУ зараз діставати мобільну ціль на відстані понад 200 км від кордону – питання відкрите. З урахуванням дедалі більшого потенціалу безпілотників та з можливою появою нових літаків це вже не виглядатиме фантастикою.
Особливо, якщо росіяни використовуватимуть “Бали” зі старими Х-35 з радіусом дії 120 км.
Інший військовий оглядач – Іван Киричевський з Defense Express – аналізує можливості збивати ракети “Балів”.
“Залежно від реальної дальності пуску, ракета Х-35 з “Бала” летітиме до цілі від 33 до 17 хвилин. Оскільки ракета дозвукова, то теоретично наша ППО її цілком може збити. Але тут питання, чи може Х-35 огинати рельєф і летіти на малій висоті над суходолом, бо якщо так – її може бути складно виявити”, – відзначає він.
Виявлення і знищення ускладнює малий розмір ракети. Її довжина – 4,4 м.
“Для порівняння – довжина корпусу Х-101 складає 7,45 м, Х-555 – 6,4 м, ракета 3М14 “Калібр” – орієнтовно 6,2 м”, – пише Defence Express.
При цьому, Х-35 мають відчутно меншу руйнівну силу у порівнянні з “Іскандерами” чи Х-101.
Бойову потужність цих ракет Іван Киричевський оцінює як “проміжну позицію” між “Шахедами” і Х-101.
“Але диявол починається в тому, як саме може наводитись Х-35. Основну частину маршруту вона летить по координатах, а от на фінальному має вмикатись радіолокаційна голівка самонаведення, щоб знайти “радіоконтрастний об’єкт” – корабель чи цивільне судно, промисловий об’єкт чи житлову забудову. Приблизно за таким же принципом працює система наведення тої ж злощасної Х-22″, – попереджає Іван Киричевський.
Тобто її точність на суходолі, а особливо в містах, у будь-якому разі буде нижчою, ніж на воді.
Як, зрештою, не відрізняються точністю і ракети С-300, розроблені під авіаційні цілі.
Тому комплекси “Бал” хоч і не можуть стати зброєю, яка змінить хід війни, але здатні завдавати значних руйнувань у містах.
Головне питання – як швидко до них адаптується українська система ППО.
Речник Повітряних сил України, полковник Юрій Ігнат заявив, що раніше ЗСУ вже декілька разів збивали ракети з комплексу “Бал”. І додає, що це свідчить про дефіцит інших ракет у Росії:
“Саме тому такі речі, як протикорабельні комплекси з’являються вже і на півночі, там де немає, власне, моря, але є Дніпро. У будь-якому разі потрібно розуміти, що є небезпека і до неї треба бути готовими”.
Сергій Морфінов
