Авторитарні інвестиції в Південно-Східну Європу становлять загрозу безпеці. Ось що може зробити НАТО.

Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, Москва також перетворила залежність Європи від своїх енергоносіїв на економічну зброю проти союзників по НАТО на всьому континенті. Урок був чітким: у разі фактичної війни – або навіть великого геополітичного конфлікту, який не можна назвати війною, – торговельні санкції, примусова економічна тактика та інші каральні економічні заходи стають потужною зброєю, яку авторитарні режими можуть застосувати проти Заходу. Як закликав Генеральний секретар Єнс Столтенберг у своїй програмній промові на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому цього року, члени НАТО повинні вживати сміливіших заходів для забезпечення стійкості своїх економік від авторитарного тиску. Залежність Європи не обмежується російськими енергоносіями та охоплює значну залежність від Китаю у сфері торгівлі й інвестицій. Хоча вона не така концентрована, як нещодавня залежність Європи від російських нафти й газу, багато китайських інвестицій в Європу викликають занепокоєння, яке, з усім тим, вимагає негайних дій з боку Альянсу.

Липневий саміт НАТО у Вільнюсі, Литва, надає лідерам можливість зменшити геоекономічні ризики в Альянсі й в Південно-Східній Європі зокрема. Зокрема, в комюніке всі члени Альянсу повинні взяти на себе зобов’язання щодо якнайшвидшого ухвалення законодавства про перевірку інвестицій, особливо в балканських країнах – Албанії, Болгарії, Хорватії, Чорногорії та Північній Македонії, де таке законодавство практично відсутнє. Хоча Європейський Союз (ЄС) є провідною європейською інституцією з питань інвестицій і торгівлі, його технократичний підхід досі не зміг сформувати необхідну політичну волю серед усіх членів Альянсу для серйозного ставлення до питань інвестиційної безпеки. Винесення питання перевірки інвестицій на більш широкий трансатлантичний порядок денний посилить тиск на членів Альянсу, що відстають з метою підвищення інвестиційної безпеки і підзвітності на південно-східному фланзі НАТО. Альянс може подивитися на те, як безпека 5G була включена до порядку денного кілька років тому, як на приклад того, як він може генерувати політичну волю серед членів Альянсу для подолання прогалин в національній безпеці, які теоретично мають економічний характер.

Оскільки впровадження норм економічної безпеки несе в собі ризики зловживань і корупції, НАТО, ЄС і ключові країни-члени обох організацій повинні підтримувати ці країни в розробці інклюзивного і ефективного законодавства, яке пом’якшує економічні ризики та водночас захищає демократичний процес.

Економічна безпека лежить в основі військової безпеки

Члени ЄС і НАТО стикаються з низкою загроз з боку авторитарного корозійного капіталу і критичної економічної залежності. Незалежно від того, чи походять вони з приватних або державних підприємств, непідзвітні інвестиції не мають прозорості, підзвітності і ринкової орієнтації. Корозійний капітал здебільшого походить з авторитарних держав і перебільшує прогалини в управлінні, щоб впливати на економічний, політичний і соціальний розвиток у країнах-реципієнтах. Наприклад, авторитарні режими, особливо Китай, використовують субсидії та інші неконкурентні практики для інвестування в критично важливу або іншу цифрову інфраструктуру, яка може мати подвійне військово-цивільне призначення, наприклад, в портову інфраструктуру в Південно-Східній Європі, яка може бути використана для транзиту військової техніки на підтримку операцій НАТО. Непрозорі інвестиційні потоки, особливо в Болгарії і на Західних Балканах, підривають прозорість і сприяють корупції. У секторах економіки з високою доданою вартістю, таких як успішний сектор інформаційно-комунікаційних технологій в Болгарії, непідзвітні інвестиції загрожують цінній інтелектуальній власності як відомих європейських фірм, так і нових стартапів. Минулого року Китай використав критичну залежність Європи від величезного китайського ринку в торгівлі та ланцюгах поставок, щоб заблокувати литовський імпорт до Китаю, прагнучи покарати Вільнюс за його зовнішньополітичний вибір. Терміновий перехід Європи минулого року від російського природного газу до відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна і вітрова енергія, в яких домінує Китай, ризикує замінити один набір стратегічних енергетичних залежностей на інший.

Для вирішення цих проблем багато європейських країн розробили нові загальноєвропейські правила перевірки інвестицій, а Європейський Союз запропонував законодавство, спрямоване на протидію економічному примусу. З 2020 року країни-члени ЄС зобов’язані мати механізм перевірки інвестицій в рамках загальноєвропейської системи координації перевірки інвестицій, але деталі залишаються на розсуд окремих країн, які несуть відповідальність за власну національну безпеку.

Південно-східний фланг НАТО є найбільш вразливим і найменш підготовленим регіоном для захисту своєї економіки від авторитарного корозійного капіталу. Чорногорія прославилась своїми “білими слонами” – інфраструктурними проектами, що фінансуються Китаєм. Хорватія приймає Китайську бізнес-асоціацію Південно-Східної Європи і активно залучає китайські інвестиції в критично важливу інфраструктуру, в тому числі в порти і побудований Китаєм міст Пелешац, що фінансується ЄС і є першим прикладом того, як субсидовані китайські фірми витісняють європейські фірми з проєктів, що фінансуються ЄС в Європі. Болгарія і Північна Македонія мають більш виражені зв’язки з непідзвітними потоками російського капіталу, в тому числі в енергетичному секторі.

Серед цих країн лише Хорватія перебуває на ранніх стадіях вивчення питання про розробку закону про перевірку інвестицій, і то повільними темпами. Болгарія знаходиться на ще більш ранній стадії, ніж Хорватія, але має можливість з новим урядом досягти прогресу. Північна Македонія, Албанія і Чорногорія також не мають механізму перевірки інвестицій, що робить найбільш вразливими членів НАТО і їх економіки відкритими для ризику корозійного капіталу і непідзвітних інвестицій. Уряди цих країн здебільшого не спромоглися запровадити законодавство і процеси у сфері інвестиційної безпеки через брак політичної волі. Ініціатива ключових членів Альянсу винести це питання на обговорення в НАТО допомогла б підштовхнути уряди країн Південно-Східної Європи, що відстають, до пріоритизації цього питання. Водночас прагнення союзників по НАТО ліквідувати прогалини у сфері інвестиційної безпеки в Південно-Східній Європі має супроводжуватися практичною допомогою, яка допоможе цим країнам-членам Альянсу розробити інклюзивне, прозоре законодавство щодо перевірки інвестицій.

Ризики регулювання економічної діяльності в нестабільних демократіях

Ринки, що розвиваються на південно-східному фланзі НАТО, в тому числі Албанія, Болгарія, Північна Македонія і Хорватія, стикаються з одними з найбільших викликів у забезпеченні себе інструментами для захисту своєї економіки від загроз національній безпеці. Ці члени Альянсу стикаються з проблемами спроможності і управління, які потребують скоординованої підтримки з боку НАТО, ЄС і ключових двосторонніх членів Альянсу на допомогу в імплементації ефективного законодавства про перевірку інвестицій.

По-перше, економіки країн Південно-Східної Європи є одними з найменш розвинених в НАТО. Як наслідок, більшість бізнес-лідерів у цих країнах відчайдушно потребують будь-яких інвестицій, які вони можуть залучити, і інстинктивно вороже ставляться до ідеї перевірки будь-яких інвестицій. Спонукання приватного сектору до дотримання будь-якого відповідного законодавства вимагатиме цілеспрямованого і прозорого процесу політичного діалогу між урядом і бізнесом, щоб запевнити бізнес у тому, що законодавство не завдасть значної шкоди економіці.

По-друге, ці країни здебільшого не мають достатнього державного потенціалу для ефективної перевірки іноземних інвестицій, що є високотехнологічним процесом, який потребує компетентних бюрократів, озброєних даними та знаннями в галузі економіки та національної безпеки. Пов’язаною з цим проблемою є необхідність для бюрократії зберігати конфіденційність власних корпоративних даних під час процесу перевірки; витоки інформації про урядові дискусії до таблоїдів є поширеною проблемою у формуванні політики в Південно-Східній Європі.

По-третє, демократії Південно-Східної Європи – це загалом суспільства з низьким рівнем довіри, слабким діалогом між державним і приватним секторами та часто нестабільним верховенством права, що ускладнює ефективну та обґрунтовану розробку політики. Для забезпечення економічної справедливості та захисту від регуляторних зловживань будь-які нові інструменти, що дозволяють урядам регулювати економічну діяльність, потребуватимуть належної прозорості, системи стримувань і противаг та нагляду.

НАТО і ЄС стикаються з геоекономічними викликами на ринку Південно-Східної Європи, особливо в Болгарії і Хорватії, які вже є членами спільного європейського ринку. З одного боку, нездатність розробити механізми скринінгу та інші інструменти в цих країнах робить і ЄС, і НАТО вразливими до економічних ризиків, які можуть вплинути на ширший спільний ринок. З іншого боку, зважаючи на проблеми з управлінням і потенціалом в цих країнах, поспішний або непрозорий політичний процес може призвести до недостатньої поінформованості і дотримання вимог приватним сектором або до виникнення непередбачуваних наслідків, таких як бар’єри для законної конкуренції.

Що можуть зробити ЄС, НАТО та Ініціатива трьох морів

Для розв’язання цих проблем НАТО, Європейський союз і окремі члени Альянсу можуть відігравати взаємодоповнюючі ролі.

Завдяки своїй регуляторній ролі ЄС має взяти на себе ініціативу з підтримки цих країн у розробці законодавства з економічної безпеки. Європейська комісія може надати технічну підтримку, щоб допомогти урядам привести своє законодавство з перевірки інвестицій у відповідність до стандартів ЄС, особливо країнам, які є кандидатами на вступ, таким як Албанія і Північна Македонія. Тим часом Організація економічного співробітництва та розвитку може надати технічну підтримку урядам країн-членів, таких як Хорватія, щоб допомогти їм зрозуміти ймовірний вплив закону про перевірку інвестицій на їхню економіку та конкурентоспроможність як інвестиційного напрямку.

Оскільки ЄС відіграє провідну роль в економічних і торговельних питаннях, роль НАТО полягатиме в наданні допомоги членам Альянсу в оцінці впливу на національну безпеку ризиків інвестування в економічні активи подвійного призначення, які можуть мати військове або інше призначення в сфері національної безпеки. Тут групи планування в рамках Комітету НАТО з питань стійкості можуть надати рекомендації щодо того, як забезпечити відповідність механізмів перевірки базовим вимогам НАТО до національної стійкості. В інтересах розбудови політичної волі в комюніке саміту НАТО у Вільнюсі можна було б встановити крайній термін прийняття законодавства про перевірку інвестицій до сімдесят п’ятого ювілейного Вашингтонського саміту наступного року.

Нарешті, окремі члени Альянсу можуть забезпечити двостороннє наставництво і підтримку цим країнам Південно-Східної Європи щодо найкращих практик забезпечення участі бізнесу і дотримання механізмів перевірки. Система, змодельована за прикладом Комітету з іноземних інвестицій США, може не відповідати потребам, економічній структурі або можливостям менших країн Південно-Східної Європи. Менші члени Альянсу, такі як Чеська Республіка, можуть консультувати уряди країн Південно-Східної Європи щодо уроків, винесених з їхнього досвіду, можливо, залучаючи торгові палати і бізнес-асоціації, щоб вони поділилися своїм досвідом дотримання законодавства.

Ініціатива “Три моря” – неформальне зібрання, що підтримується Атлантичною радою і включає дванадцять країн-членів з Центральної та Східної Європи, які зосереджені на розвитку інфраструктури між північчю і півднем – також може допомогти. Вона могла б слугувати майданчиком для координації правил економічної безпеки з метою забезпечення ширшої гармонізації економічної політики країн-членів. Відмінності в законодавстві щодо інвестиційної безпеки в різних країнах ускладнюють залучення і фінансування транскордонних інвестицій, на які спрямована Ініціатива “Тримор’я”. Зокрема, бізнес-форуми Тримор’я можуть слугувати каналом для бізнес-асоціацій та палат з регіону Тримор’я та сусідніх країн на Західних Балканах. Форуми надають сторонам можливість обмінятися досвідом, проблемами та занепокоєнням щодо складнощів, спричинених відмінностями у законодавстві про перевірку в регіоні, а також сформулювати рекомендації щодо мінімізації впливу на інвестиційне середовище.

Зрештою, національні уряди Хорватії, Болгарії, Албанії, Північної Македонії та Чорногорії повинні будуть самостійно виконати важку роботу, щоб перейняти цей передовий досвід і розробити успішне законодавство. Перед розробкою законодавства урядам необхідно буде провести консультації з бізнес-сектором, щоб сприяти кращому розумінню цих процесів, врахувати рекомендації щодо спрощення бюрократичної тяганини та підвищити обізнаність бізнес-спільноти про критичні загрози, що дозволить їм адаптувати свої внутрішні заходи належної перевірки. Але це вимагатиме дотримання балансу, щоб гарантувати, що економічна безпека не буде принесена в жертву економічному розвитку. Залучення громадянського суспільства також має важливе значення для забезпечення ефективної прозорості та моніторингу процесів перевірки, щоб переконатися, що вони не використовуються в корупційних цілях або не ігнорують ключові загрози.

Зараз, коли НАТО вступає у свій сімдесят п’ятий рік, її країнам-членам і партнерським інституціям необхідно адаптуватись до нових викликів. Надійна перевірка інвестицій по всьому Альянсу допоможе зміцнити НАТО проти економічної зброї, яка стає дедалі важливішою в сучасних конфліктах.

Джеффрі Лайтфут, Джон Кей

Atlantic Council

Поделиться:

Пов’язані записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх