Американські політики виходять з того, що поганий Радбез кращий за відсутність Радбезу
Адміністрація президента США Джо Байдена розробляє плани реформування Ради Безпеки ООН – ініціативу, яка, як сподіваються американські чиновники, відновить довіру до провідного світового органу, щодо якого зростає розчарування – через нездатність стримувати глобальні конфлікти, включно із війною в Україні, пише The Washington Post.
Посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд проводить консультації з дипломатами з 193 країн-членів організації, щоб отримати відгуки про потенційне розширення Радбезу напередодні щорічної зустрічі світових лідерів у Нью-Йорку цієї осені.
Пропозиція США, яка, як очікується, включатиме додавання приблизно півдюжини постійних місць у Радбезі без надання цим країнам права вето, відображає бажання Байдена визнати зростаючий вплив країн, що розвиваються, і вирішити проблему широкого розчарування нинішніми членами Ради та їхньою нездатністю стримувати глобальні конфлікти.
З моменту створення Організації Об’єднаних Націй після Другої світової війни Сполучені Штати, Франція, Великобританія, Китай і Радянський Союз – пізніше Росія – як п’ять постійних членів Ради Безпеки мали право вето з питань війни і миру. Члени Ради, що змінюються на ротаційній основі, не мають таких повноважень.
Байден наполягає на реформі, незважаючи на небажання авторитетних держав поступатися своїм традиційним впливом, і незважаючи на те, що Вашингтон стикається з гострими проблемами у досягненні консенсусу в дедалі більш роздробленому світі. Ставки високі, оскільки його адміністрація прагне забезпечити, щоб Організація Об’єднаних Націй залишалася головним інструментом запобігання війнам, навіть якщо зростають сумніви щодо її здатності робити це.
Річард Гоуен, директор Міжнародної кризової групи при ООН, сказав, що Рада Безпеки не виконала свій мандат.
«Але чим більше ООН занепадає, – сказав він, – тим більш фрагментованим, більш регіоналізованим і більш конкурентним буде світ».
Байден оголосив про свою підтримку додаванню нових постійних місць до Радбезу, включаючи місця для африканських і латиноамериканських країн.
«Настав час для цієї інституції стати більш інклюзивною», – сказав Байден присутнім лідерам, а також закликав інших постійних членів Ради Безпеки обмежити використання права вето «рідкісними, надзвичайними ситуаціями».
Його послання пролунало в момент зростаючої критики реакції ООН на вторгнення президента Владіміра Путіна в Україну, коли Росія використала своє право вето в Раді Безпеки, щоб заблокувати заходи, які б вимагали виведення її військ. Президент України Володимир Зеленський, чия країна вже давно стверджує, що Росія неправомірно успадкувала місце в Раді Безпеки після розпаду Радянського Союзу, закликав Організацію Об’єднаних Націй стримати Москву або вигнати її.
Влада Ради Безпеки полягає в її здатності затверджувати резолюції, які є обов’язковими до виконання, на відміну від тих, що приймаються Генеральною Асамблеєю ООН. Окрім п’яти постійних членів, до складу Ради входять 10 непостійних членів, які обираються на дворічний термін.
Провідні країни, що розвиваються, включаючи Бразилію та Індію, вже давно домагаються змін у складі Радбезу, оскільки, на їхню думку, він не представляє погляди та інтереси Глобального Півдня – Африки, Азії та Латинської Америки.
Рональдо Коста Фільо, посол Бразилії в ООН, який залишає посаду, сказав, що проблеми Радбезу виходять далеко за рамки тих, які стали очевидними з початком війни в Україні, яку він назвав «симптомом процесу фрагментації міжнародного порядку».
«Ми всі зацікавлені в тому, щоб інститути багатосторонності, які дійсно дуже добре служили нам протягом останніх майже 80 років, не залишилися на узбіччі», – сказав Коста Філіу. – «Реформа Ради, на мою думку, є ключовим фактором у забезпеченні того, щоб Глобальний Південь відчував, що він має значну зацікавленість у збереженні системи».
Поки Томас-Грінфілд проводить свої тихі консультації, адміністрація Байдена ще не висунула конкретної пропозиції щодо реформи. Але, за словами офіційних осіб, Вашингтон раніше висловлював підтримку приєднанню Німеччини, Японії та Індії до числа постійних членів. Тим часом Франція і Великобританія виступають за надання постійних місць Німеччині, Японії та Індії, а також Бразилії і принаймні одній африканській країні.
«Будь-яка реформа Ради Безпеки цілком може зменшити вагу Заходу. Це реальність», – сказав дипломат ООН. – «І питання в тому, чи дійсно ми зараз наполягаємо на цьому? Чи це просто гарна риторика, що ми хочемо це зробити, чи ми дійсно серйозні, коли говоримо, що хочемо зробити це зараз?»
Ця пропозиція з’явилася на тлі війни в Україні, а також зростаючих викликів з боку Росії та Китаю, які ілюструють мінливий характер зв’язків США з країнами, що розвиваються. У той час як Байден вихвалявся створенням західної коаліції, яка наклала санкції на Росію і направила зброю в Україну, деякі країни, включаючи Бразилію, Індію та Південну Африку, зберегли економічні або військові зв’язки з Москвою, а багато менших країн, що розвиваються, залишилися на узбіччі.
Хоча існує широкий консенсус щодо того, що Рада Безпеки має бути змінена, існують гострі розбіжності щодо того, як саме. З моменту свого заснування склад Ради змінювався лише один раз, коли в 1960-х роках було додано чотири місця непостійних членів. Нещодавні спроби модифікувати цей орган зазнали невдачі.
Барбара Вудворд, посол Великої Британії, заявила, що зараз настав час для реформи. «Ми повинні відреагувати на кричуще використання Росією права вето для свого захисту і оновити членство в Раді, щоб надати голос ширшому, більш різноманітному колу країн», – сказала вона.
Ніколя де Рів’єр, представник Франції в ООН, заявив, що позиція його країни чітка: «Ми повинні мати орган, який є найсильнішим інститутом управління у світі, який відображає світ сьогодні, а не світ вчорашнього дня».
Будь-яке оновлення вимагатиме схвалення щонайменше 128 з 193 держав-членів і, оскільки воно потягне за собою зміни до Статуту ООН, ратифікацію всіма постійними членами Ради Безпеки.
Африканські країни, які складають майже 30 відсотків членів ООН, вимагають надання континенту двох постійних місць з правом вето, але не визначили, які саме країни це будуть.
Росія і Китай також висловили номінальну підтримку розширенню, хоча аналітики кажуть, що Пекін, сподіваючись заблокувати заявку Японії на місце, навряд чи в кінцевому підсумку надасть необхідну підтримку. Уряди Росії та Китаю не відповіли на запити про коментарі.
